Запорізької області
16.06.06 Справа № 15/99
Суддя Колодій Н.А.
За позовом Державного підприємства “Свердловантрацит», Луганська область, м. Свердловськ
До відповідача відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго», м. Запоріжжя
про стягнення 38 331 282,76 грн.
Суддя Колодій Н.А.
Представники:
Від позивача: Абузов Ш.А., дов. № 14-211д від 11.04.2006
Від відповідача: Формагей О.Л., дов. № 10/7490-199 від 16.12.2005
Розглядається спір про стягнення з відповідача 38 331 282,76 грн. заборгованості, яка складається з 35 097 775,28 грн. -основного боргу та 3 233 507,48 грн. -відсотків за користування коштами.
Ухвалою суду від 11.03.2005 порушено провадження у справі № 15/99, судове засідання призначено на 08.04.2005.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на договір № 193/2041-ДПО/24 на постачання вугільної продукції, укладений між сторонами 27.12.2001, на виконання умов якого позивач протягом 2002, 2003 років поставив відповідачу продукцію на загальну суму 296 585 335,09 грн. Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, внаслідок чого, станом на 01.01.2005 заборгованість за договором складає 35 097 775,28 грн. Враховуючи викладене, просить суд на підставі ст. 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України стягнути з відповідача 35 097 775,28 грн. -основного боргу та 3 233 507,48 грн. -відсотків за користування коштами.
Відповідач проти позову заперечує на підставах, викладених у відзиві № 10/1901 від 08.04.2005.. Представник відповідача звернув увагу суду на те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2001 порушено провадження у справі № 5/5/466 про банкрутство ВАТ “Дніпроенерго». При порушені провадження у справі про банкрутство судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф та пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Відповідач вважає, що нарахування позивачем 3% річних (що за твердженням відповідача є санкціями) не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ст. 12 зазначеного закону.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду оголошено перерву до 11.05.2006.
Позивач клопотанням № б/н від 11.05.2005, наданим суду, просить зупинити провадження у даній справі до вирішення господарським судом Луганської області спору про розірвання договорів № 1/1-05 від 05.01.2005 та № 5/1-05 від 14.01.2005, укладених між позивачем та ТОВ “Комунсервіс України» про уступку права вимоги за договором № 193/2041-ДПО/24 від 27.12.2001.
Представник відповідача проти зупинення провадження у даній справі не заперечує.
Ухвалою суду від 11.05.2005 провадження у справі № 15/99 зупинено до розгляду господарським судом Луганської області справ про розірвання договорів № 1/1-05 від 05.01.2005 та № 5/1-05 від 14.01.2005 за позовами Державного підприємства “Свердловантрацит», м. Свердловськ до ТОВ “Комунсервіс України», м. Луганськ і набрання рішеннями по справам законної сили.
07.03.2006 до господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання № 9-293 від 01.03.2006 про поновлення провадження по справі № 15/99 у зв'язку з тим, що ухвалою від 24.06.2005 господарським судом Луганської області по справі № 5/205 провадження припинено.
Ухвалою суду від 23.03.2006 поновлено провадження у справі № 15/99, справу призначено до розгляду в засіданні на 26.04.2006.
В засіданні суду сторонами надано клопотання про продовження строку розгляду спору. Судом клопотання задоволено.
Ухвалою суду від 26.04.2006, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду спору продовжено, оголошено перерву до 31.05.2006, 16.06.2006.
Заявою від 30.05.2006, наданою суду, позивач зменшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача 5 004 924,11 грн. -основного боргу на підставі спірного договору та відсотків за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 736 699,09 грн. Заява про зменшення розміру позовних вимог надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим приймається судом.
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав в сумі 4 982 779,87 грн. Вважає, що вимоги позивача про стягнення відсотків річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають відхиленню у зв'язку з оголошенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Заявою, наданою суду, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду у даній справі на шість календарних місяців. Відповідач обґрунтовує необхідність надання відстрочки перебуванням підприємства у скрутному фінансовому становищі. Так, ВАТ “Дніпроенерго», починаючи з 12.12.2001 року перебуває в процедурах банкрутства, з 28.11.2003 року - на стадії санації. В той же час, з 26.07.2005 року набрали чинності норми Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, які передбачають механізм погашення заборгованості підприємств паливно - енергетичного комплексу шляхом проведення відповідних взаєморозрахунків. Однак, погашення заборгованості за нормами цього закону вимагає певного періоду часу. Необхідного для збору та оформлення документів для проведення взаєморозрахунків.
В засіданні суду позивачем надана письмова заява про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 4 982 779,87 грн. та 736 699,09 грн. відсотків. Від інших позовних вимог ДП “Свердловантрацит» відмовилося. Заява приймається судом. Процесуальні наслідки відмови від позову стороні роз'яснені. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 22 144,24 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
27.12.2001 між ВАТ “Дніпроенерго» (Одержувач) та ВАТ “Свердловуглезбут» ДП ДХК “Свердловантрацит», правонаступником якого є ДП “Свердловантрацит» (Постачальник) укладений договір № 193/2041-ДПО/24 на постачання вугільної продукції, відповідно до умов якого Постачальник виконує постачання вугільної продукції в обсягах та терміни, згідно з наведеною у п. 1.1 договору таблицею, а Одержувач зобов'язується прийняти та оплатити вартість одержаного вугілля.
Як свідчать надані суду документи, в період 2002, 2003 років позивач поставив Придніпровській ТЕС вугільну продукцію на загальну суму 296 585 335,09 грн. та у листопаді 2002 року Криворізькій ТЕС на суму 3 781 048,49 грн., що підтверджено актами прийому - передачі вугільної продукції по кількості та якості, а також актами звірки взаємних розрахунків.
Відповідно до п. 4.7 договору, оплата фактично одержаного палива здійснюється грошовими коштами, або за узгодженням сторін іншими формами розрахунків згідно з додатковими угодами, на протязі 30 календарних діб з моменту підписання акта звірки взаємних розрахунків.
Пунктом 4.8 договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 27.08.2002, оплата за одержане у вересні та жовтні 2002 вугілля здійснюється до 31.12.2002.
Свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим на момент розгляду спору в суді останній має перед позивачем заборгованість за спірним договором у розмірі 4 982 779,87 грн.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо господарських та відповідно цивільних відносин, які виникли до набрання ними чинності, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.
Враховуючи викладене, до прав і обов'язків сторін за спірним договором слід застосовувати положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором № 193/2041-ДПО/24 на постачання вугільної продукції, від 27.12.2001, внаслідок чого, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 4 982 779,87 грн.
Заява позивача про відмову від вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 22 144,24 грн. відповідає вимогам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, про процесуальні наслідки своїх дій позивач ознайомлений, в зв'язку з чим, суд вважає за необхідне заяву задовольнити, прийняти відмову від позову в цій частині, провадження у справі припинити.
Окрім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Відповідно до цієї норми позивач заявив до стягнення 736 699,09 грн. відсотків.
Посилання відповідача на те, що нарахування позивачем 3% річних є неправомірним внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів спростовується тим, що 3% річних є за своїм характером платежем за безпідставне користування грошовими коштами, а відтак їх слід розцінювати, як відмінні від неустойки (штрафу, пені) санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань, оскільки стягуються незалежно від вини боржника.
Вимога про стягнення 3% річних обґрунтована, але підлягає задоволенню частково -в сумі 365 716,67 грн., оскільки саме стільки становлять відсотки за безпідставне користування грошовими коштами за заявлений період згідно розрахунку суду.
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи надане відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення у даній справі, суд вважає за доцільне клопотання відповідача задовольнити частково, відстрочити виконання рішення на три календарних місяці.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі -1 700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п.4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, код ЄДРПОУ 00130872, р/р № 26008301155031 в РАКУ ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313355) на користь Державного підприємства “Сверловантрацит» (94800, м. Свердловськ, Луганської області, вул. Енгельса, 1, р/р 26005301220740 у Свердловської філії відділеня ПІБ Луганської області, МФО 304472, ЄДРПОУ 32355669) 4 982 779 (чотири мільйона дев'ятсот вісімдесят дві тисячі сімсот сімдесят дев'ять) грн. 87 коп. основного боргу, 365 716 (триста шістдесят тисяч сімсот шістнадцять) грн. 67 коп. відсотків за користування грошовими коштами, 1700 (одна тисяча сімсот) грн.. - витрат на державне мито і 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відстрочити виконання рішення на три місяці з дати набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмову від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 22 144,24 грн. прийняти.
Провадження у справі припинити.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення підписано 12.07.2006р.