17 листопада 2014 року Справа № 876/11929/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 29 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про стягнення виплат громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи,-
ОСОБА_1 26.07.2013 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області в якому просила визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії в межах строку позовної давності відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж 15 років.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 29 серпня 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, починаючи з 05 липня 2013 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 % заробітку, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що пенсію за віком позивачу призначено з 16.05.2004р. відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням пільг наданих позивачу як громадянину, потерпілому від наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На момент призначення пенсії позивачу, пенсію було призначено з врахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме за кожен наступний рік роботи понад встановлений страховий стаж 20 років для жінок розмір пенсії збільшувався на 1 відсоток розміру пенсії
У зв'язку з проведенням пенсійної реформи та введення в дію з 01.01.2004 року Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок здійсненні перерахунку змінився.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: жінки -15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.
Апелянт зазначає, що дана стаття Закону визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормовий стаж. Вперше поняття доплати до пенсії за понаднормовий страховий стаж законодавцем закладено в ст. 28 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що за кожен рік страхового стажу понад 20 років для жінок пенсія за віком збільшується на один відсоток розмір; пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 % мінімального розмір) пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.
Також апелянт вважає, що судом не взято до уваги той факт, що з 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким з 12.01.2005 р. було встановлено доплату за понаднормативний стаж шляхом збільшення розміру пенсії на 1 відсоток мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років для жінок. Крім того в прикінцевих положеннях Закону встановлено, що дія статті поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності цим Законом. Також не враховано і те, що пенсія позивачці була призначена після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням на підставі її заяви.
Тому вважає, що оскільки, позивачу призначено та перераховано пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з наступними змінами) і перерахунки пенсії проводилися згідно норм вище вказаного Закону, то і вказані підвищення до пенсії з 12.01.05 р. за понаднормовий стаж здійснювалися відповідно до вимог ст. 28 Закону, а саме за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років для жінок.
На підставі наведеного просить скасувати постанову суд першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії та пенсію вона отримує з травня 2004 року, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» . У заявах про призначення та перерахунок пенсії від 14 травня 2004 року, від 12 лютого 2007 року, 02 березня 2009 року, 15 березня 2013 року позивач не вказувала про застосування щодо неї при обрахунку пенсії положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Доплата за понаднормативний стаж їй здійснювалась відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також судом з'ясовано, ОСОБА_1 05 липня 2013 року зверталась до відповідача з заявою про перерахунок їй пенсії згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак їй було відмовлено.
Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призначення та виплата пенсій потерпілим від Чорнобильської катастрофи провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та цього Закону.
Частиною 2 ст.56 наведеного Закону визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про пенсійне забезпечення» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Аналіз ст.56 наведеного Закону свідчить про те, що вона визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України «Про пенсійне забезпечення» не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз.1 ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно визначений момент часу, з якого належить здійснити перерахунок та виплату спірної пенсії, а саме з 05.07.2013 року(з моменту звернення до органу Пенсійного фонду про перерахунок пенсії).
З огляду на вище викладене, суд першої інстанції правильно вважав, що позов підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 29 серпня 2013 року у справі № 162/939/13-а- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді І.В. Глушко
Н.В. Ільчишин