ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23645/14 25.11.14
За позовом Фізичної особи - підприємця Палажченка Миколи Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС-УКРАЇНА"
про стягнення 321362,52 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін :
Від позивача: Комар О.Г. (дов.)
Від відповідача: Драчук С.В. (дов.)
У судовому засіданні 25.11.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
Позивач - Фізична особа - підприємець Палажченко Микола Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС-УКРАЇНА" 321362,52 грн., з яких 117155,38 грн. -заборгованість за Договорами поставки №081012 від 11.10.2012р., №260113 від 02.01.2013р., 15161,91 грн. - пеня за прострочення розрахунку, 3188,33 грн. - 3 % річних, 185856,90 грн. -штраф у розмірі 1 % від прострочених сум.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/23645/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2014р.
25.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Фізичної особи - підприємця Палажченка Миколи Миколайовича надійшли документи по справі та заява про відмову від позовної вимоги в частині стягнення 185856,90 грн. штрафу у розмірі 1% від прострочених сум.
Представник позивача - Фізичної особи - підприємця Палажченка Миколи Миколайовича у судовому засіданні 25.11.2014р. надав суду пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити та прийняти заяву про відмову від позовної вимоги в частині стягнення 185856,90 грн. штрафу у розмірі 1% від прострочених сум.
Суд, в судовому засіданні 25.11.2014р., розглянувши заяву позивача про відмову від позовної вимоги в частині стягнення 185856,90 грн. штрафу у розмірі 1% від прострочених сум, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Судом встановлено, що заява про відмову від позовної вимоги в частині стягнення 185856,90 грн. штрафу у розмірі 1% від прострочених сум підписана уповноваженою особою, відмова відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує інтересів сторін, в зв'язку з чим приймається судом.
З урахуванням зазначених обставин, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі №910/23645/14 в частині стягнення 185856,90 грн. штрафу на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС-УКРАЇНА" у судовому засіданні 25.11.2014р. письмового відзиву на позов не надав, однак надав докази здійснення часткової оплати заборгованості в розмірі 68 000,00 грн.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 25.11.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
11.10.2012р. між Фізичною особою - підприємцем Палажченком Миколою Миколайовичем (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС-УКРАЇНА" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки №081012 (далі - Договір №081012).
Відповідно до п. 1.1. Договору №081012, постачальник зобов'язується виготовити із власного матеріалу, та передати у власність покупця мішки паперові (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його ціну на умовах передбачених даним Договором.
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент відгрузки товару, незалежно від способу доставки (п. 3.1.). Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем в момент отримання його від постачальника (перевізника). Ризик випадкового знищення товару переходить від постачальника до покупця в момент отримання його покупцем (перевізником). У разі виявлення при прийманні недостачі товару, або неякісного товару сторонами складається акт про це, складення акту не перешкоджає прийому товару (п. 3.5). Після підписання покупцем накладної, претензії з приводу недостачі товару, його якості, відповідності специфікації, тощо не приймаються якщо при її підписанні не складено акт (п. 3.6.).
Пунктом 4.1. Договору № 081012 встановлено, що ціни на товар встановлюються специфікаціями. Оплата вартості товару здійснюється в порядку, викладеному в специфікації (4.2.).
Пунктом 6.2. Договору № 081012 встановлено, що за прострочення термінів оплати за поставлений товар, покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, за кожний день невиконання зобов'язання. Пеня стягується за весь період прострочення платежу.
02.01.2013р. між Фізичною особою - підприємцем Палажченком Миколою Миколайовичем (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС-УКРАЇНА" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки №260113 (далі - Договір №260113).
Відповідно до п. 1.1. Договору №260113, постачальник зобов'язується виготовити із власного матеріалу, та передати у власність покупця мішки паперові (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його ціну на умовах передбачених даним Договором.
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент відгрузки товару, незалежно від способу доставки (п. 3.1.). Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем в момент отримання його від постачальника (перевізника). Ризик випадкового знищення товару переходить від постачальника до покупця в момент отримання його покупцем (перевізником). У разі виявлення при прийманні недостачі товару, або неякісного товару сторонами складається акт про це, складення акту не перешкоджає прийому товару (п. 3.5). Після підписання покупцем накладної, претензії з приводу недостачі товару, його якості, відповідності специфікації, тощо не приймаються якщо при її підписанні не складено акт (п. 3.6.).
Пунктом 4.1. Договору № 260113 встановлено, що ціни на товар встановлюються специфікаціями. Оплата вартості товару здійснюється в порядку, викладеному в специфікації (4.2.).
Пунктом 2 додатків №№ 1 -8 до Договору № 260113, в яких викладені специфікації по поставках товару до 9 жовтня 2013 року, встановлені наступні умови оплати: 70% попередня оплата, 30% оплата до моменту відвантаження товару зі складу продавця.
Пунктом 2 додатків № 9-19, в яких викладені специфікації по поставках товару з 9 жовтня 2013 року визначено, що оплата товару покупцем має здійснюватися на умовах відтермінування платежу на 14 днів з моменту отримання товару.
Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 16.12.2013 р. до Договору № 260113 встановлено, що з 1 січня 2014 року оплату вартості покупець зобов'язується проводити протягом 40 банківських днів з моменту поставки товару.
Пунктом 6.2. Договору № 260113 встановлено, що за прострочення термінів оплати за поставлений товар, покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, за кожний день невиконання зобов'язання. Пеня стягується за весь період прострочення платежу.
Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 16.12.2013 р. до Договору № 260113 встановлено, що з 1 січня 2014 року в разі прострочення оплати вартості товару понад 40 днів, покупець зобов'язаний додатково сплатити 1 % від суми такої заборгованості за кожен день прострочення.
На виконання умов Договору поставки № 081012 від 11.10.2012 р., позивачем було поставлено товар на загальну суму 191053,74 грн., згідно з видатковими накладними: № РН-000693 від 06.11.2012 р. на суму 2200,00 грн.; № РН-000685 від 09.11.2012 р. на суму 29770,80 грн.; № РН-000692 від 13.11.2012 р. на суму 14510,94 грн.; № РН-000699 від 16.11.2012 р. на суму 47319,00 грн.; № РН-000706 від 06.12.2012 р. на суму 43308,00 грн.; №РН-000779 від 24.12.2012 р. на суму 53945,00 грн.
Відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково в розмірі 190109,26 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача по Договору поставки № 081012 від 11.10.2012 р. становить 944,48 грн.
На виконання умов Договору поставки № 260113 від 02.01.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 918103,50 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково в розмірі 801892,60 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача по Договору поставки № 260113 від 02.01.2013р. становить 116210,90 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за Договорами поставки №081012 від 11.10.2012р., №260113 від 02.01.2013р. складає 117155,38 грн.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1).
Судом встановлено, що позивачем згідно наявних в матеріалах справи первинних документів поставлено відповідачу за Договором поставки № 081012 від 11.10.2012 р., товар на загальну суму 191053,74 грн. та Договором поставки № 260113 від 02.01.2013р. товар на загальну суму 918103,50 грн., однак відповідач, допустив порушення умов вказаних Договорів поставки в частині здійснення оплати за поставлений товар.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час розгляду справи, відповідачем надано суду платіжні доручення №964 від 12.11.2014р., №1604 від 30.10.2014р., №106860 від 04.11.2014р., №1615 від 10.11.2014р., з яких вбачається, що відповідачем здійснено оплату заборгованості за Договором поставки № 260113 від 02.01.2013р. у розмірі 68000,00 грн.
Згідно з п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 68000,00 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, суд припиняє провадження у справі №910/23645/13 в частині позовних вимог щодо стягнення 68000,00 грн., в зв'язку з, відсутністю предмету спору.
Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 49155,38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому вимога позивача про стягнення основної заборгованості 49155,38 грн. підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання в частині своєчасної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим, позивачем за Договором поставки № 260113 від 02.01.2013р. нараховані пеня у розмірі 15161,91 грн., 3% річних у розмірі 3188,33 грн.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2. Договору № 260113 встановлено, що за прострочення термінів оплати за поставлений товар, покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, за кожний день невиконання зобов'язання. Пеня стягується за весь період прострочення платежу.
Суд перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 15161,91 грн. в межах позовних вимог.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Суд перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3170,60 грн.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, ст. 78, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Прийняти заяву позивача про відмову від позовної вимоги в частині стягнення 185856,90 грн. штрафу по справі №910/23645/14.
2. Провадження у справі №910/23645/14 в частині стягнення 185856,90 грн. штрафу на підставі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити.
3. Провадження у справі №910/23645/14 в частині стягнення 68000,00 грн. заборгованості на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити.
4. Позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛЕНС-УКРАЇНА" (03038, м. Київ, вулиця Лінійна, будинок 17, код ЄДРПОУ 36426518) на користь Фізичної особи-підприємця Палажченка Миколи Миколайовича (21012, м. Вінниця, вул. Куйбишева, будинок 9, код 2764705873) 49155 (сорок дев'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп. - заборгованості, 15161 (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят одну) грн. 91 коп. - пені, 3170 (три тисячі сто сімдесят) грн. 60 коп. - 3 % річних, 2709 (дві тисячі сімсот дев'ять) грн. 76 коп. - судового збору.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
7. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 01.12.2014р.
Суддя О.В. Гулевець