Справа № 161/12755/14-к
Провадження № 1-кп/161/560/14
м. Луцьк 03 вересня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зимне, Володимир - Волинського району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, солдата контрактної служби в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 , 07 липня 2014 року, близько 23 години 20 хвилин, знаходячись у дворі військового шпиталю в/ч НОМЕР_2 , що у АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер власних дій, під час словесного конфлікту із ОСОБА_5 , дістав із правої кишені спортивної куртки розкладний ніж та утримуючи його в правій руці, наніс ним один удар у ліву частину черевної порожнини, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням стінок тонкої кишки, брижі тонкої кишки, великого сальника з гострою масивною кровотечею. Згідно висновку судово - медичної експертизи № 717 від 21.07.2014 проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням стінок тонкої кишки, брижі тонкої кишки, великого сальника з гострою масивною кровотечею відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в умисному нанесенні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень визнав повністю. Суду дав показання, про те, що 07.07.2014 року близько 23.00 год., знаходячись у дворі військового шпиталю в/ч НОМЕР_2 , що у АДРЕСА_2 , між ним та ОСОБА_5 , виник конфлікт, внаслідок чого він дістав з правої кишені спортивної куртки розкладний ніж та наніс останньому один удар, у ліву частину черевної порожнини, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Ствердив, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження виникли внаслідок його дій. У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винність у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
Потерпілий ОСОБА_5 повністю підтвердив показання обвинуваченого щодо фактичних обставин нанесення йому тілесних ушкоджень. Претензій до обвинуваченого, він не має, просить обрати йому мінімальну міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі.
Призначаючи покарання відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, який, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, однак раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, солдат контрактної служби, де характеризується виключно позитивно, потерпілий претензій не має, просить призначення мінімально можливого покарання, не позбавляти волі, зважаючи також і на те, що саме потерпілий став ініціатором конфлікту, на поведінку останнього, що передувала вчиненню даного кримінального правопорушення, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Речові докази, підлягають вирішенню згідно ст.100 КПК України.
Згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" /з відповідними змінами/, судові витрати за проведення експертизи холодної зброї в сумі 196, 56 грн. не підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки останньому органами досудового слідства не пред"являлось обвинувачення та він не був засуджений за незаконне поводження зі зброєю, а тому судові витрати за проведення даної експертизи, повинні прийматися за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України ( в редакції 2012 року), суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, призначивши покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речовий доказ: футболку, штани, які знаходяться на зберіганні у камері схову Луцького МВ УМВС України у Волинській області - повернути за належністю ОСОБА_5 , ніж, картонну коробку, паперовий конверт зі зразком крові ОСОБА_5 , два пакети зі змивами РБК, які знаходяться на зберіганні у камері схову Луцького МВ УМВС України у Волинській області - знищити;
Змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання, до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1