Справа № 635/536/14-к
Провадження 1-кп/635/282/2014
24 лютого 2014 року село Темнівка Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4
розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в селі Темнівка Харківського району Харківської області в Темнівській виправній колонії Державної пенітенціарної служби України №100 кримінальне провадження № 12013220430005532 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відбуває покарання в Темнівській виправній колонії №100, за адресою: Харківська область, Харківський район, село Темнівка, вулиця Харківська, будинок 3, раніше засуджений: 1) за вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2004 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 2) за вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 червня 2011 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, 3) за вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 07 травня 2013 року за ч. 2 ст. 345 до 5 років позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України,
суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 , тримався в тимчасовому слідчому ізоляторі міста Харкова, де мав чотири дисциплінарні стягнення за порушення встановлених вимог режиму тримання. Заохочень не мав, до праці не залучався.
20 вересня 2013 року ОСОБА_4 прибув для подальшого відбуття покарання в Темнівську виправну колонію ДПтС України в Харківській області № 100. Де, по прибуттю, 20 вересня 2013 року начальником відділення КДіР капітаном внутрішньої служби ОСОБА_5 до відома засудженого ОСОБА_4 були доведені права та обов'язки осіб, засуджених до позбавлення волі, передбачені ст. 107 Кримінально - виконавчого кодексу України та положення ст. 391 Кримінального кодексу України - про кримінальну відповідальність у разі злісної непокори законним вимогам адміністрації виправної установи.
За час перебування в Темнівській виправній колонії ДПтС України в Харківській області № 100, засуджений ОСОБА_4 неодноразово допускав порушення режиму тримання. Незважаючи на проведену представниками адміністрації установи профілактичну та виховну роботу, засуджений ОСОБА_4 на шлях виправлення і перевиховання не став, систематично і злісно порушував встановлений режим відбування покарання, за що неодноразово піддавався стягненням в дисциплінарному порядку за різні види порушень, у тому числі за відмову від виконання робіт з благоустрою території колонії, неповажне звернення до іншого засудженого, відмову у виході до СПС, систематичні порушення режиму тримання, в ДІЗО - ПКТ, невиконання обов'язків чергового по камері.
За допущені засудженим ОСОБА_4 порушення режиму тримання у Темнівській виправній колонії № 100 на нього було накладено 13 дисциплінарних стягнень, з них 8 накладено правами начальника установи, у тому числі два рази він переміщувався в ДІЗО і один раз був переведений в приміщення камерного типу (ПКТ) строком на 1 місяць. Заходи заохочення до засудженого ОСОБА_4 за сумлінну поведінку і ставлення до праці, навчання, активну участь у роботі самодіяльної організації за весь час його знаходження в Темнівській виправній колонії № 100 не застосовувалися.
15 листопада 2013 року о 09 годині 30 хвилин т.в.о. начальника відділення СПС № 4 старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 згідно затвердженого графіка чергувань запропонував засудженому ОСОБА_4 виконати роботи з благоустрою колонії і провести прибирання в спальній секції відділення СПС № 4, а саме, підмести сміття і виконати вологе прибирання в зазначеному приміщенні. При цьому необхідним господарським інвентарем (віник, совок, швабра, ганчірка, відро) засуджений ОСОБА_4 був забезпечений, нагодований, одягнений і взутий по сезону, скарг на стан здоров'я він не висловлював. В присутності ДПНК капітана внутрішньої служби ОСОБА_7 , ЗДПНК старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_8 та інших засуджених відділення СПС № 4 ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився приступити до прибирання спальної секції даного відділення. Свою відмову він мотивував особистими переконаннями, незгодою з режимом утримання в колонії, а також тим, що вважає дану роботу для себе неприйнятною. При цьому засуджений ОСОБА_4 поводився гордовито, зухвало, демонстративно відмовлявся виконувати законні вимоги представника адміністрації, тим самим, чинив негативний вплив на інших засуджених відділення СПС № 4. Т.в.о. начальника відділення СПС № 4 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_9 засудженому ОСОБА_4 додатково були роз'яснені положення ст.ст. 107, 118, 132, 133 Кримінально - виконавчого кодексу України і що його відмова від виконання законних вимог адміністрації установи тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 391 КК України. Потім т.в.о. начальника відділення СПС № 4 старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 знову пред'явив засудженому ОСОБА_4 вимогу приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, однак ОСОБА_4 у присутності зазначених осіб у категоричній формі відмовився виконати дані вимоги. Після відмови від виконання чергування ОСОБА_4 був супроводжений до медичної частини при Темнівській виправній колонії № 100, де його оглянув начальник медичної частини ОСОБА_10 і видала довідку про його працездатність та задовільний стан здоров'я.
15 листопада 2013 року о 10 годині 30 хвилин т.в.о. начальника відділення СПС № 4 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 повторно запропоновано засудженому ОСОБА_4 згідно затвердженого графіка чергувань виконати роботи з благоустрою колонії і провести прибирання в спальній секції відділення СПС № 4, а саме, підмести сміття і виконати вологе прибирання в зазначеному приміщенні. При цьому необхідним господарським інвентарем (віник, совок, швабра, ганчірка, відро) засуджений ОСОБА_4 був забезпечений, нагодований, одягнений і взутий по сезону, скарг на стан здоров'я він не висловлював. Однак у присутності ДПНК капітана внутрішньої служби ОСОБА_7 , ЗДПНК старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_8 та інших засуджених відділення СПС № 4, ОСОБА_4 , повторно, в категоричній формі відмовився приступити до прибирання спальної секції даного відділення. Свою відмову засуджений ОСОБА_4 знову мотивував особистими переконаннями, незгодою з режимом утримання в колонії, а також тим, що вважає дану роботу для себе неприйнятною. При цьому він продовжував вести себе гордовито, зухвало, демонстративно відмовлявся виконувати законні вимоги представника адміністрації, тим самим, явно негативно впливав на інших засуджених відділення СПС № 4. Т.в.о. начальника відділення СПС № 4 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 додатково були роз'яснені засудженому ОСОБА_4 положення ст.ст. 107, 118, 132, 133 Кримінально - виконавчого кодексу України і що його відмова від виконання законних вимог адміністрації установи тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 391 КК України. Потім т.в.о. начальника відділення СПС № 4 старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 вдруге пред'явив засудженому ОСОБА_4 вимогу приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, однак і після цього, ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився виконати дані вимоги. Після відмови від виконання чергування засуджений ОСОБА_4 був доставлений до медичної частини при Темнівській виправній колонії № 100, де його знову оглянув начальник медичної частини ОСОБА_10 і видала відповідну довідку про його працездатність та задовільний стан здоров'я.
15 листопада 2013 року об 11 годині 30 хвилин т.в.о начальника відділення СПС № 4 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 , втретє, запропоновано засудженому ОСОБА_4 згідно затвердженого графіка чергувань виконати роботи з благоустрою колонії і провести прибирання в спальній секції відділення СПС № 4, а саме, підмести сміття і виконати вологе прибирання в зазначеному приміщенні. При цьому необхідною господарським інвентарем (віник, совок, швабра, ганчірка, відро) засуджений ОСОБА_4 був забезпечений, нагодований, одягнений і взутий по сезону, скарг на стан здоров'я він не висловлював. Однак у присутності ДПНК капітана внутрішньої служби ОСОБА_7 , ЗДПНК старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_8 та інших засуджених відділення СПС № 4, ОСОБА_4 , повторно, в категоричній формі відмовився приступити до прибирання спальної секції даного відділення. Свою відмову засуджений ОСОБА_4 знову мотивував особистими переконаннями, незгодою з режимом утримання в колонії, а також тим, що вважає дану роботу для себе неприйнятною. При цьому він продовжував вести себе гордовито, зухвало, демонстративно відмовлявся виконувати законні вимоги представника адміністрації, тим самим, явно негативно впливаючи на інших засуджених відділення СПС № 4. Т.в.о. начальника відділення СПС № 4 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 втретє, були роз'яснені засудженому ОСОБА_4 положення ст.ст. 107, 118, 132, 133 Кримінально - виконавчого кодексу України і що його відмова від виконання законних вимог адміністрації установи тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 391 КК України. Потім т.в.о. начальника відділення СПС № 4 старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , втретє, пред'явив засудженому ОСОБА_4 вимогу приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, однак і після цього, ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився виконати дані вимоги. Після відмови від виконання чергування засуджений ОСОБА_4 був доставлений до медичної частини при Темнівській виправній колонії № 100, де його знову оглянув начальник медичної частини ОСОБА_10 і видала відповідну довідку про його працездатність та задовільний стан здоров'я.
Своїми неправомірними діями засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги ст. 64 Правил внутрішнього розпорядку виправних установ, де вказано, що засуджені до позбавлення волі зобов'язані утримувати в чистоті житлові службові приміщення, в установленому порядку виконувати роботи з благоустрою місць позбавлення волі. Згідно зі ст. 118 Кримінально - виконавчого кодексу України засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою місць позбавлення волі і прилеглих до них територій. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості у неробочий час і не більше ніж на дві години на день.
У всіх випадках відмови засудженим ОСОБА_4 від виконання законних вимог представників адміністрації, співробітники Темнівської виправної колонії № 100 доводили до його відома вимоги ст. 107 Кримінально - виконавчого кодексу України, згідно з якою засуджені зобов'язані виконувати всі законні вимоги адміністрації, а також положення ст. 391 Кримінального кодексу України і попереджали його про кримінальну відповідальність у разі відмови виконати законні вимоги представників адміністрації.
Засуджений ОСОБА_4 злісно непокорився законним вимогам представників адміністрації Темнівської виправної колонії № 100, протидіяв у здійсненні їх функцій, спрямованих на виправлення і перевиховання засуджених, чим порушив п. 4 ст. 107 Кримінально - виконавчого Кодексу України. Крім того, засуджений ОСОБА_4 грубо порушив п. 29 Правил внутрішнього розпорядку виправних установ, де вказано, що засуджені зобов'язані бути ввічливими з працівниками виправних установ, беззаперечно виконувати їх вказівки.
Дані факти свідчать про вперте небажання засудженого ОСОБА_4 стати на шлях виправлення і перевиховання, а допущені ним порушення режиму відбування покарання, стягнення за які не зняті і не погашені у встановленому порядку, слід вважати злісними. Крім того, засуджений ОСОБА_4 , згідно зі ст. 133 Кримінально - виконавчого кодексу України, є злісним порушником режиму утримання, оскільки протягом року піддавався стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.
В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення дав пояснення, так як це зазначено у вироку, тому суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ст. 391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи та протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
При призначенні підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання суд не вбачає.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який неодноразово засуджений, за місцем відбування покарання характеризується негативно, на психоневрологічному та наркологічному обліку не перебуває, не працює, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості, тому, вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, при цьому враховує, що обвинувачений вчинив злочин під час відбування покарання, має негативну характеристику за вказаних обставин суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі при цьому застосувати правила передбачені ч. 1 ст. 71 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 391 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_4 призначити покарання за сукупністю вироків приєднавши частково до покарання, призначеного цим вироком, покарання, призначене за вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 07 травня 2013 року у виді 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді 1 (одного) року 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 24 лютого 2014 року.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Апеляція на вирок суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1