643/7742/14-ц
2/643/3226/14
22.08.2014року Московський районний суд м. Харкова в складі : головуючого - Майстренко О.М., при секретарі - Росликовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, Московського РВ ГУДМСУ в Харківській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, -
Позивач звернулась до суду із позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно ордеру №86695 серія А від 06.03.1974 року виданого виконавчим комітетом ОСОБА_8 народних депутатів трудящих м. Харкова, ОСОБА_9 на склад родини з п'яти осіб надано право на зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Таким чином, в квартирі було зареєстровано п'ять осіб - ОСОБА_9 -ОСОБА_10 -ОСОБА_6 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ОСОБА_11 зі спірної квартири була знята з реєстраційного обліку в 1981 році, після одруження. ОСОБА_10, - бабуся позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На час її смерті в квартирі склався наступний порядок користування: житлову кімнату площею 12 кв.м. займали дід та баба позивача - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, житлову кімнату, площею 18 кв.м. - займали батьки позивача, позивач та відповідач ОСОБА_5 Третя житлова кімната перебувала у загальному користуванні.
ОСОБА_2 з 1983 року мешкала у квартирі № 144 свого чоловіка - ОСОБА_13, що розташована в тому ж під'їзді того ж будинку. Разом з нею мешкали її діти - двоюрідні брати позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Після смерті ОСОБА_10, ОСОБА_2 запропонувала батькам позивача або сплачувати комунальні послуги за неї та її дітей по спірній квартирі, або звільнити їй одну житлову кімнату. Після чого житлова кімната площею 18 кв.м. знаходилась у користуванні останньої, в даній кімнаті було встановлено тимчасову перегородку. У вказаній кімнаті час від часу мешкали ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Дід позивача - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, кімната, що звільнилась після його смерті, знаходилась у користуванні двоюрідних братів позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Позивач з батьками та братом продовжували мешкати вчотирьох в одній кімнаті, площею 18 кв.м.
Внаслідок фізичної неможливості мешкати чотирьом повнолітнім особам в одній житловій кімнаті, батьки позивача та її молодший брат - ОСОБА_5, тимчасово переїхали на дачу, розташовану в с. Борівська Зміївського району Харківської області.
Фактично в спірній квартирі залишилась проживати позивач у справі. Протягом кількох місяців в квартирі також мешкав ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною, після чого вони з дружиною переїхали до м. Лозова Харківської області. ОСОБА_3, повернувшись з армії, декілька місяців прожив у спірній квартирі та виїхав з неї.
Дві кімнати площею 18 кв.м. та 12 кв.м. протягом всього часу є зачиненими, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 2-3 рази на рік ночують в них зі своїми родинами. Крім того, ОСОБА_2 використовує їх для зберігання якихось речей, особистих потреб.
Позивач вказує, що декілька разів на рік у вказаних кімнатах по 2-3 тижні мешкають сторонні особи, яких туди заселяє ОСОБА_2, при цьому позивачу не відомо хто саме іноді мешкає у кімнатах, будь-яких повідомлень про це від відповідача ОСОБА_2 не надходило.
ОСОБА_2 продовжує мешкати в квартирі №144, в спірній квартирі вона не проживає понад тридцять років.
За останні десять років комунальні послуги за спірну квартиру майже не сплачувались.
Позивач, користуючись електроенергією, самостійно оплачувала рахунки АК «Харківобленерго». Інші платежі, які, були нараховані на кількість зареєстрованих осіб, оплачувати в повному обсязі позивач не мала фінансової можливості.
Весною 2013 року позивач звернулась до своєї тітки із пропозицією щодо вирішення питання зі спірною квартирою, яку пропонувала приватизувати та продати, сплатити заборгованість по комунальним платежам та розділити решту грошей. В травні 2013 року позивач, зі згоди всіх зареєстрованих в квартирі осіб, переоформила особовий рахунок на себе, після чого питання приватизації квартири по суті не вирішено.
Влітку 2013 року через значну заборгованість за послуги в квартирі було припинено газопостачання. Позивач разом зі своїми батьками, уклали з ВАТ «Харківміськгаз» угоду про реструктуризацію боргу та за 2 місяці виплатили заборгованість (понад 4000 грн.) в повному обсязі. Восени позивач знову звернулась до тітки з питанням заборгованості за комунальні платежі. ОСОБА_14 погодилась, однак ніякої матеріальної допомоги не надійшло. ОСОБА_1 запропонувала сплатити їй та двоюрідним братам їх частку, яку б вони отримали при продажу квартири (з урахуванням погашення заборгованості за комунальні платежі), вони знімуться з реєстраційного обліку за вказаною адресою, не беручі участь в її приватизації. ОСОБА_2 знову погодилась та пообіцяла порадитись та встановити приблизну ціну спірної квартири, однак, пртягом декілька місяців дане питання між сторонами не вирішене.
03.04.2014 року в квартирі були припинені послуги на водовідведення. Як стало відомо позивачу та третій особі - ОСОБА_7, КП «Харківводоканал» поновить послуги на водовідведення в разі сплати частини заборгованості, яку вже стягнуто за рішенням суду - 8000 грн. та укладення угоди про реструктуризацію боргу на суму боргу понад 15000 грн. Відповідачка - ОСОБА_2 повідомила, що вона не має матеріальної можливості сплачувати вказані борги. Сплатити таку суму самостійно ні позивач, ні її батьки також не мають можливості.
На теперішній час в спірній квартирі мешкає позивач зі своїм чоловіком та дочкою, які займають житлову кімнату, площею 18 кв.м., дві інші кімнати зачинені.
Молодший брат позивача, - ОСОБА_5 понад вісім місяців зі своєю дружиною мешкає в Харківській області, зв'язків із батьками та з позивачем він не підтримує, комунальні платежі не сплачує, квартирою також не цікавиться вже понад десять років.
Поточний ремонт комунікацій в квартирі, оплату комунальних платежів здійснює лише позивач по справі та її батьки.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_15, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_16, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували посилаючись на те, що вони в спірній квартирі мешкають, ніколи не були відсутні за місцем мешкання понад шість місяців. В спірній квартирі вказані особи зареєстровані, в ній перебуває їхнє майно, іншого житла вони не мають. Борги з комунальних платежів вони визнають та готові їх сплатити. Вважали, що права ОСОБА_1 вони не порушували, що вона не має права встановлювати для них режим проживання у вказаній квартирі чи вимагати виселитися з неї. В зв'язку із чим просили суд у задоволенні позову відмовити, про переведення особового рахунку на ім.*я позивача їм нічого не відомо.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, письмових заперечень проти позову чи заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Треті особи - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, надали до суду письмові пояснення за позовом, в яких зазначили, що позов підтримують, просять його задовольнити, справу розглядати за їх відсутністю.
Представник 3-ї особи: Московський РВ у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, прийняти рішення на розсуд суду.
Суд, вислухав представника позивача - ОСОБА_15, відповідачів та представника відповідача, допитав свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, дослідив матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно ордеру № 86695 серія А від 06.03.1974 року, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_8 народних депутатів трудящих м. Харкова, ОСОБА_9 на склад родини з п'яти осіб надано право на зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 47,91 кв.м.. В спірній квартирі було зареєстровано п'ять осіб: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013 року №336, ОСОБА_1 визнано наймачем трикімнатної квартири АДРЕСА_1-в зі складом сім'ї 7 осіб: ОСОБА_1 - основний наймач; ОСОБА_7 - мати; ОСОБА_6, - батько; ОСОБА_5 - брат; ОСОБА_2 - тітка; ОСОБА_3 - двоюрідний брат; ОСОБА_4 - двоюрідний брат, у зв'язку зі смертю наймача ОСОБА_9
Згідно довідки №1057 від 17.05.2014 року, у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 - наймач; ОСОБА_7 - мати; ОСОБА_6, - батько; ОСОБА_5 - брат; ОСОБА_2 - тітка; ОСОБА_3 - двоюрідний брат; ОСОБА_4
Спірна квартира є трикімнатною, позивач по справі мешкає в кімнаті, площею 18 кв.м., разом зі своїм чоловіком та дитиною. Дві інші кімнати, які займали відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зачинені. Проживання чотирьох дорослих людей та дитини, якій ще не виповнилось одного року, в одній кімнаті суперечить існуючим санітарним нормам та є неприпустимим, позивач разом з родиною змушені тимчасово мешкати в сільській місцевості. Також вони перебувають на обліку в Харківській міській поліклініці №6, в Управлінні ПФУ в Московському районі м. Харкова. В спірній квартирі треті особи фактично знаходяться три-чотири дні на тиждень. Оскільки треті особи обидва є інвалідами ІІІ групи за станом здоров'я, мешкати в сільській місцевості є для них фізично досить важко, та вони мають намір мешкати в спірній квартирі.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 також підтвердили, що відповідачі по справі більше встановленого законом строку не мешкають в спірній квартирі, будь-яких перешкод у користуванні вказаною квартирою з боку позивачки немає.
В матеріалах справи також міститься копія угоди про погашення боргу частинами, укладеного між ОСОБА_1 та КП «Жиломсервіс» від 04.04.2013 року, згідно якого борг за послуги з утримання будинків та прибудинкової території за мешканцями квартири АДРЕСА_1 станом на 01.04.2013 року складає 5203,97 грн.
На підтвердження оплати комунальних платежів, в тому числі за послуги з утримання будинків та прибудинкової території КП «Жилкомсервіс», позивачем надано копії квитанцій на загальну суму 5400,00 грн. - за період оплати 2010-2013 роки; за послуги з газопостачання -на суму 4449,93 грн. за період оплати 2013-2014 роки; за спожиту електроенергію -на суму 1410,00 грн. за період оплати 2008-2014 роки. З наданих представником позивача пояснень вбачається, що позивач сплачувала комунальні платежі від свого імені та від імені своїх батьків, за свої особисті кошти. Зазначені факти відповідачами під час розгляду справи судом не заперечувались.
Судом також були оглянуті копії квитанцій про сплату ОСОБА_2 комунальних платежів за період часу з 2001 по 2011 роки, а також за 22.06.2014 року та за 2307.2014 року - на суму 300 грн. -за послуги з утримання будинків та прибудинкової території (квартплата).
Згідно копії свідоцтва про народження, неповнолітня дочка позивачки - ОСОБА_22, народилась 28.08.2013 року.
Підтверджуючим фактом проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 є те, що відповідач ОСОБА_2 отримувала копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у даній справі, судову повістку про виклик її до суду за вищевказаною адресою, про що свідчить її підпис на поштовому повідомленні.
Згідно відповіді КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №6» від 28.07.2014 року, відповідачі у справі - ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які мешкають в АДРЕСА_1, протягом останніх трьох років за медичною допомогою у поліклініку №6 не звертались.
Той факт, що відповідачі сплачували комунальні платежі до 2011 року, а також двічі оплатили платежі КП «Жилкомсервіс» вже під час розгляду справи судом, а також зберігають у двох кімнатах спірної квартири речі не свідчить про їх безперервне проживання в спірній квартирі. Так, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надали суду обгрунтованих пояснень, чи користуються вони в спірній квартирі електроенергією, чи сплачують за її споживання, як користуються системою водовідведення після її відключення в квітні 2014 року.
В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зазначено, що місце проживання - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, дачний будинок тощо), у відповідному населеному пункті або за його межами на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, де особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Згідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
З урахуванням наданих сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що спірна квартира фактично перестала бути місцем проживання відповідачів у справі, а їхня реєстрація за вказаною адресою тягне за собою порушення прав позивача та третіх осіб.
Відповідно до ст. 107 Житлового кодексу України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Суд вважає факт не проживання ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у спірній квартирі більше шести місяців без поважних причин доведеним, оскільки під час розгляду справи не встановлено, що останнім перешкоджали користуватись житловою площею спірної квартири або, що в них існували поважні причини відсутності понад встановлені законом строки за місцем реєстрації, будь-які правові підстави для перебування на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1, у відповідачів відсутні. Відповідачі знаходяться на реєстраційному обліку не за своїм місцем мешкання, а тому на підставі положень ст.71 ЖК України, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 підлягають визнанню такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Таким чином, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 втратили право користування спірною квартирою за адресою АДРЕСА_1, як особи, що не проживають без поважних причин строком більше ніж шість місяців, що відповідно є підставою для зняття їх з реєстрації згідно вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Керуючись ст.ст. 64, 65, 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10,11,60, 88, 212,215, ЦПК України
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати Московський РО ГУДМСУ в Харківській області зняти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляція протягом 10 днів.
Суддя: