03.09.2014
Справа № 638/11119/14-к
03.09.14 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого: судді ОСОБА_1
При секретарі: ОСОБА_2
За участю прокурора: ОСОБА_3
Обвинуваченого: ОСОБА_4
Захисника: адвоката ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 42014220750000063 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Овруцького району Житомирської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей, з вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водія взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта
За ч.3 ст. 405 КК України, -
20 березня 2014 року молодший сержант ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі п. 33 Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» призваний у Збройні Сили України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20 березня 2014 року №75 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду водія ремонтної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, молодший сержант ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, бути зразком високої культури, скромності й витримки, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків явно злочинного наказу, виявляти повагу до начальників і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Положеннями ст.ст. 28-32, 35-37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що молодші та старші офіцери за своїми військовими званнями є начальниками для рядових, усні або письмові накази начальника, обов'язкові для виконання підпорядкованими військовослужбовцями.
27 травня 2014 року близько 20 години 30 хвилин на території базового табору військової частини НОМЕР_1 у районі проведення антитерористичної операції на межі Харківської та Луганської області на території України командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_6 , який виконував обов'язки з військової служби та згідно ст.ст. 295, 298 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст.ст. 5, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний стежити за підтриманням внутрішнього порядку, виконанням підрозділами розпорядку дня, вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів до відновлення та постійного підтримання порядку й дисципліни, під час перевірки взводу забезпечення виявив, що молодший сержант ОСОБА_4 порушує військову дисципліну. З метою припинення порушення військової дисципліни молодшим сержантом ОСОБА_4 , полковник ОСОБА_6 зробив зауваження молодшому сержанту ОСОБА_4 , на що останній, діючи умисно, цілком усвідомлюючи, що полковник ОСОБА_6 являється для нього прямим начальником та виконує обов'язки військової служби, всупереч вимог ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи невдоволеним діями полковника ОСОБА_6 направленими на припинення порушення молодшим сержантом ОСОБА_4 військової дисципліни, вийняв з кишені ввірену йому бойову гранату РГД-5, висмикнув з неї запобіжне кільце, привівши тим самим її у стан, необхідний для її застосування за призначенням та висловив начальнику - полковнику ОСОБА_6 погрозу вбивством із застосуванням зброї.
Обвинувачений в судовому засіданні винним себе визнав у повному обсязі. У скоєному щиросердно розкаявся. Надав суду пояснення про те, що напередодні приймав участь у бойових діях, а також отримав повідомлення з дому про сімейні негаразди, і у нього не витримала нервова система такого морального навантаження.
Суд, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, зі згоди всіх учасників судового розгляду, впевнившись у добровільності їх позиції, не досліджував інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу.
Суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.3 ст. 405 КК України як погроза вбивством начальникові у зв'язку із виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинене із застосуванням зброї.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, але притягувався до кримінальної відповідальності. На обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. За місцем роботи характеризується позитивно. Має на утриманні двох малолітніх дітей та хворих батьків похилого віку. Страждає на хронічні захворювання.
Щиросердне каяття обвинуваченого, допомога слідству та суду у встановленні істини у справі, наявність на утриманні малолітніх дітей та хворих батьків похилого віку, наявність хронічних захворювань, позицію потерпілого, бажання повернутися у розташування частини для подальшої участі у проведені анти терористичної операції, відповідно до ст.. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, та призначає покарання у межах санкції інкримінованої статті КК України.
З урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим, даних про його особу та обставин, що пом'якшують покарання, поведінки до та після вчиненого кримінального правопорушення, які свідчать про те, що обвинувачений став на шлях виправлення, суд призначає покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Речові докази відсутні.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 405 КК України та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;
- періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через районний суд у 30-денний термін з дня проголошення, а засудженим, що утримується під вартою, у той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя: