Справа № 344/6966/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1898/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.
01 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Вакарук В.М. Ясеновенко Л.В.
за участю секретаря: Драганчук У. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ " Приватбанк ") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 31 липня 2014 року,-
15.05.2014 року ПАТ КБ " Приватбанк " звернулось до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 16.05.2006 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов укладеного договору, останній складається із заяви позичальника та умов надання кредиту. Відповідач був ознайомлений і згоден з умовами надання кредиту, що підтверджується його підписом в заяві. У зв'язку з порушенням зобов'язань станом на 24.03.2014 року заборгованість становить 25 571 грн. 54 коп. Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 5 473 грн. 51 коп., яка була задоволена судовим наказом Івано-Франківського міського суду від 24.09.2007 року, різниця становить 20 098 грн. 03 коп. Отже, заборгованість до стягнення становить 21 602 грн. 93 коп.
Просило задовольнити позов і стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31.07.2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ " Приватбанк " заборгованість по кредитному договору в сумі 21 602 грн. 93 коп. та судові витрати.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Вказала, що за змістом п.4 Заяви про надання банківських послуг від 16.05.2006 року, банк надає кредитний ліміт в сумі 4 000 грн., з терміном дії картки червень 2008 року. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). А термін дії картки відповідача закінчився у червні 2008 року. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем в суді першої інстанції, є підставою для відмови у позові.
Позивач не надає окрім заяви, жодних доказів на підтвердження підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, тарифів та пам'ятки. Також не надає жодних доказів заборгованості, а саме документів первинної банківської бухгалтерської документації, розрахунок заборгованості неналежний та недопустимий.
Просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Застосувати строк позовної давності до вимог позивача.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 16.05.2006 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого останній надано кредит в розмірі 4 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48 % на рік на суму залишку заборгованості. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору.
24.09.2007 року Івано-Франківським міським судом винесено судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5 437 грн. 51 коп.
Після видачі судового наказу відповідачем зобов'язання не виконувалось.
Правильнло встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а тому відповідно до ч.1, п. 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно з ч.5, ст 261 ЦК України за зобов'язаннями, визначеними строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідачкою у спорі заявлено про застосування строку позовної давності ( а.с. 38,39).
Згідно заяви про надання банківських послуг від 16.05.2006 року, термін дії картки встановлено до 06.08., оскільки рік не вказано то слід розуміти цього ж року ( а.с. 8).
Судовим наказом від 24.09.2007 року заборгованість за кредитним договором з відповідачки стягнута, після чого сторони своїх правовідносин не відновлювали.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові ( частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( стаття 257 ЦК України).
Позов до суду заявлено 06.05. 2014 року. Посилання на п. 6.4 та п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг, про пролонгацію кредитного договору є безпідставними, оскільки вони не відповідають вимогам ст., ст 251, 252 ЦК України.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Сторони зазначили термін дії картки 06.08., без зазначення року, тому слід розуміти що це рік укладення договору, більше того судовим наказом від 24.09.2007 року, заборгованість стягнута судовим наказом.
Відповідач не виконав свого зобов'язання у строки, визначені договором, у позивача виникло право заявити вимогу після несплати чергового платежу, проте позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, про застосування якого заявила сторона у спорі.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що вона підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 31 липня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21602 ( двадцять одної тисячі шістсот дві) гривні 93 коп. та судових витрат, відмовити у зв'язку із спливом позовної давності.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: В.М. Вакарук
Л.В. Ясеновенко