Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:
головуючого - судді Синявського О.Г.,
суддів Нікітіна Ю.І., Пекного С.Д.,
за участю прокурора Яковенко Р.І.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 січня 2007 року справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Одеської області від 20 жовтня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця селища Фрунзівка Одеської області, жителя с. Перехрестове Фрунзівського району Одеської області, не судимого, -
засуджено до позбавлення волі:
· за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років з конфіскацією всього майна;
· за п. 6 ч.2 ст. 115 КК України на 13 років з конфіскацією всього майна.
У відповідності із ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно
призначено 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Як встановив суд, злочини ОСОБА_1 були вчинені у м. Одесі за таких обставин.
Близько 20 год. 5 травня 2006 року ОСОБА_1, зайшовши в контейнер по прийому склотари, розташованого біля адмінбудинку вагонного депо станції “Одеса-Головна», і побачивши у приймальника пункту ОСОБА_2 значну суму грошей у гаманці, вирішив вчинити на нього розбійний напад і умисне вбивство з корисливих мотивів.
З цією метою засуджений попросив в ОСОБА_2 сокиру начебто для рубки алюмінієвого дроту і, застосувавши її, напав на потерпілого, завдав сокирою чотири удари у голову; від отриманих ушкоджень ОСОБА_2 помер. Після цього ОСОБА_1 заволодів грошима потерпілого у сумі 200 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що умислу на позбавлення життя ОСОБА_2 у нього не було, тому просить пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 впродовж досудового і судового слідства визнавав факт заподіяння потерпілому ОСОБА_2 ударів сокирою і детально розповідав про конкретні обставини вчинення злочинів та назвав причини, які спонукали його на ці злочини, зокрема, те, що побачив у потерпілого гаманець із значною, на його думку, сумою грошей.
Показання засудженого під час досудового і судового слідства щодо обставин вчинених ним злочинів стверджені у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3, якому він розповів про обставини вчинення ним вбивства приймальника пункту склотари, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших, а також даними протоколу відтворення обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_1 показав місце скоєння ним злочинів, вказав на розташування трупа потерпілого і місце знаходження знаряддя вбивства - сокири.
Крім того, винність засудженого ОСОБА_1 стверджується іншими дослідженими у справі доказами, у тому числі висновками судово-медичної та медико-криміналістичної експертиз, з яких вбачається, що виявлені на тілі потерпілого ушкодження могли бути заподіяні сокирою, яку було вилучено з місця події.
Доводи засудженого ОСОБА_1 щодо відсутності у нього умислу на вбивство потерпілого судом обгрунтовано визнані такими, що суперечать фактичним обставинам справи, оскільки у судовому засіданні встановлено, що він завдав потерпілому не менше чотирьох ударів сокирою по голові, в результаті яких були пошкоджені кістки черепа за вказаних у вироку обставин, тобто характер завданих потерпілому ударів, їх сила, а також знаряддя злочину свідчать про те, що засуджений бажав і все зробив для того, щоб позбавити потерпілого життя з метою заволодіння його грошима.
Виходячи з наведеного, суд підставно дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів і правильно кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 187 і п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину і є справедливим. При цьому суд врахував усі пом'якшуючі покарання обставини і дані про особу, у тому числі і ті, на які є посилання у касаційній скарзі.
Порушень вимог кримінально процесуального закону, які б тягнули скасування вироку, вивченням матеріалів справи не виявлено.
Керуючись ст. ст. 395,396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Одеської області від 20 жовтня 2006 року щодо нього - без зміни.
Синявський О.Г. Нікітін Ю.І. Пекний С.Д.