Головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Паневіна В.О. та Школярова В.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2, -
встановила:
вироком Першотравневого районного суду міста Чернівців від 30 січня 2006 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця міста Чернівців, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 187 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, судові рішення щодо яких не оскаржено.
Судом постановлено стягнути солідарно зі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди 1555 гривень та 15 000 гривень на покриття моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 17 квітня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано судом винним і засуджено за те, що він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, 26 листопада 2004 року близько 24-ої години разом з іншими засудженими у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вулиці Орловській в місті Чернівцях із застосуванням насильства, що було небезпечним для життя та здоров'я, заволоділи майном ОСОБА_6 на суму 1555 гривень. Під час розбійного нападу потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
У касаційній скарзі захисника порушується питання про зміну вироку суду - пом'якшення ОСОБА_2 призначеного покарання. Він зазначає, що у справі не правильно було визначено ступінь тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, що вплинуло на правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, також вказує на незначну роль його підзахисного у вчиненні злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у справі судових рішень.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями самого ОСОБА_2, в яких він не заперечував факту події з потерпілим ОСОБА_6, показаннями інших засуджених у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтвердили, що спільно з ОСОБА_2 вчинили розбійний напад на потерпілого і заволоділи його майном, показаннями потерпілого ОСОБА_6, який детально розповів про обставини вчинення щодо нього злочину саме засудженими, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними протоколів очних ставок, висновку судово-медичної експертизи про характер та локалізацію спричинених ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, іншими доказами.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливості дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину. Тому доводи скарги захисника про незаконність засудження ОСОБА_2 є безпідставними. Посилання у скарзі про те, що судово-медична експертиза як доказ є необ'єктивною, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу. Судово-медична експертиза у справі проведена у відповідності до вимог закону, підстав сумніватися у її достовірності у суду не було, а тому цей висновок експертизи правильно покладено в основу вироку.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 2 КК України є правильною.
Міра покарання засудженому визначена у відповідності до вимог закону з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, даних про його особу, а також усіх обставин справи. У даному випадку призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів, а тому такою, що не підлягає зміні.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_2 та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -
відмовити в задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2, засудженого вироком Першотравневого районного суду міста Чернівців від 30 січня 2006 року.
Міщенко С.М. Паневін В.О. Школяров В.Ф.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.