"16" липня 2009 р. Справа № 3/131/09
за позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»(в особі філії м. Миколаєва)
поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94
юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська ,40
До: Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток»
54006, м. Миколаїв, вул. М.Василевського, 55-а
про стягнення заборгованості в сумі 945 865,46 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Крижанівська І.М., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача на користь позивача борг за активну електроенергію з листопада 2008 р. по квітень 2009 року в сумі 819 942,88 грн. пеню -57163,72 грн., інфляційні витрати -60026,22 грн., 3% річних -8732,64 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм Цивільного законодавства України, договору № 44/3120 від 07.05.2007 року про постачання електричної енергії, та мотивовані тим, що свої договірні зобов'язання відповідач виконує неналежним чином та не в повному обсязі.
Відповідач у відзиві просить відмовити позивачу в задоволенні позову посилаючись на те, що на балансі КП СКП «Гуртожиток»знаходиться 34 гуртожитки та 3 житлових будинки, які по категорії споживачів електричної енергії, відповідно до п.2.1, 2.3 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 926 від 20.07.2006 р. «Про тарифи на електричну енергію для населення», віднесені до категорії «населенні пункти». Рахунки за спожиту електроенергію мешканцям 34 гуртожитки та 3 житлових будинків нараховує відповідач. Різниця між тарифами на електроенергію по категоріях споживачів, як для населення і населених пунктів, не враховується. На мешканців гуртожитків виставляється та сума, яка вказана в рахунках позивача за спожиту електроенергію. Витрати пов'язані з постачанням електроенергії приносять збитки КП СКП «Гуртожиток».
16.07.09 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -
встановив:
07 травня 2007 р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та КП «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток»було укладено договір № 44/3120 про постачання електричної енергії, згідно з умовами якого, позивач, як постачальник, продає електроенергію споживачу для збереження потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 3931,6 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків»і № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електроенергії».
Матеріали справи свідчать, що з листопада 2008 року по квітень 2009 року позивач відпустив відповідачу активної енергії у кількості 4377597 кВт на загальну суму 871078,17 грн.
Про зазначений факт свідчать виставлені постачальником споживачу рахунки (листопад, грудень 2008 р. та січень, лютий, березень, квітень 2009 р.) та акти про використану електроенергію (листопад, грудень 2008 р.; січень, лютий, березень, квітень 2009 р.)
За змістом частини 1 ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд встановив, що оплата за споживчу електроенергію за вказаний період відповідачем проводилась частково та несвоєчасно.
Так, відповідач сплатив лише за частину спожитої електроенергії на суму 151135,29 грн., про що свідчать платіжні доручення. Остаточний розрахунок за спірний період споживач не здійснив, чим порушив взяті на себе зобов'язання за договором.
Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки станом на червень 2009 року, підписаний представниками сторін та скріплений печатками, який свідчить про наявність у відповідача перед позивачем боргу в розмірі 945 865,62 грн.
Посилання відповідача на специфіку гуртожитків при вирішенні спірних відносин та на те, що відповідач не має можливості проконтролювати вартість виставлених рахунків у відповідності до існуючого тарифу, необґрунтовані та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, по-перше, договір між позивачем та відповідачем укладений, підписаний без зауважень (протоколу розбіжностей) та діє на даний час, по-друге, наявність боргу відповідачем не спростовано.
Відповідно до п.1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
За змістом п. 1 ст. 626, ст. 627, п. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовами п. 4.2.1 договору сторони обумовили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 -2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.
Крім того, за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наявність боргу відповідача перед позивачем, останній цілком правомірно нарахував комунальному підприємству до стягнення штрафні санкції, а саме - пеню в сумі 57163,72 грн., інфляцію в розмірі 60026,22 грн. та 3% річних в сумі 8732,64 грн.
Але, за правилами п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Суд об'єктивно оцінивши, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів Комунального підприємства, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причин неналежного виконання зобов'язання відповідачем, дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені, що підлягає стягненню позивачем до суми 5 716,37 грн., що дорівнює 10% від нарахованої.
Клопотання відповідача про залучення до справи в якості ІІІ-особи без самостійних вимог -Миколаївську міську раду, суд вважає необґрунтованим. Так, за змістом ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Договір на постачання електричної енергії енергопостачальною організацією укладений з КП СКП «Гуртожиток» який згідно зі Статутом є самостійною юридичною особою та несе відповідальність по своїх зобов'язаннях в межах свого майна. Підприємство не відповідає по зобов'язаннях держави та його власника, власник не відповідає по зобов'язаннях підприємства (п. 1.4 Статуту).
Відповідно до п. 1 ст. 509, ст.ст. 526,525 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 27, 32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток»(54006, м. Миколаїв, вул. М.Василевського, 55-а, код ЄДРПОУ 34437926) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) -819942,88 грн. боргу за активну електроенергію, 5716,37 грн. - пені, 60026,22 грн. -інфляційних витрат, 8732,64 грн. - 3% річних, 8 944,19 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.Г. Смородінова