ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
09 липня 2009 р.
Справа № 19/75
Господарський суд Івано - Франківської області у складі судді Максимів Т.В.
при секретарі судового засідання Гринюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ТОВ "Ланжерон і К" вул. Леніна, 58, смт.Лиманське, Роздільнянський район, Одеська область, 67452
до відповідача ЗАТ "Зірниця" вул.Польова,5, м.Івано-Франківськ,76000
про стягнення заборгованості в сумі 236833 грн. 20 коп.
Представники:
Від позивача: Безуглов А.А.-представник, (довіреність № б/н від 12.03.09.)
Від відповідача: Дубовий Ю.М.-представник, (довіреність № 21 від 06.12.08. )
СУТЬ СПОРУ: ТОВ "Ланжерон і К" звернулось в суд із позовом до ЗАТ "Зірниця" про стягнення заборгованості в сумі 236833, 20 грн. згідно договору купівлі-продажу.
Представник відповідача в судовому засіданні суму основної заборгованості визнав, проти нарахованої пені заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вх.№6050 від 09.07.09., а також просить суд розстрочити виконання рішення терміном на шість місяців. В обгрунтування заявленого клопотання вказує, що на даний час, Закрите акціонерне товариство "Зірниця" знаходиться в важкому фінансовому становищі, у зв”язку з понесенням значних збитків по причині фінансової кризи, нестабільною ситуацією на ринку, неодноразовим збільшенням розміру акцизного збору на реалізацію алкогольних напоїв, підняттям відсоткової ставки за користування кредитними коштами, що підтверджується звітом про фінансові результати за перший квартал 2009 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Представник позивача 06.07.09. подав заяву про уточнення позовних вимог, де просить стягнути з відповідача 210000,00 грн. - основного боргу та 14764,19 грн. - пені, згідно розрахунку станом на 30.06.09. Представник позивача погоджується з частковим задоволенням заявленого відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення.
Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
31.12.07. між сторонами даного спору укладено договір Дистриб"юції на купівлю-продаж товару №9/01-08, згідно якого позивач (продавець) зобов”язався передавати у власність покупцю продукцію особистого виробництва, що вказана у специфікаціях до даного договору, а відповідач (покупець) в свою чергу прийняти та оплатити даний товар (п.1.1.).
Згідно п.6.1. договору та Додаткової угоди №1 до договору оплата за поставлений
товар здійснюється кожного понеділка, згідно реалізації за попередній тиждень.
На виконання умов договору, на підставі видаткових накладних , товарно-транспортних накладних та довіреностей, копії яких долучені до матеріалів справи, позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 259630 грн. за який відповідач розрахувався частково.
Як вбачається із позовної заяви, з метою досудового врегулювання спору, позивачем в березні 2009 року на адресу відповідача направлялась письмова вимога, щодо погашення існуючого боргу. У відповідь на вимогу відповідачем надіслано гарантійний лист №27 від 06.04.09., яким він зобов"язався погасити заборгованість до 15.06.09.
15.05.09. та 25.06.09. відповідачем частково погашено заборгованість у сумі 20000,00 грн.
Внаслідок неналежного виконання зобов"язання у відповідача виник борг в сумі 210000,00грн. Даний факт підтверджується наявними у справі видатковими та товарно- транспортними накладними, а також довіреностями підписаним уповноваженими сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
09.07.09. позивач у судовому засіданні підтвердив сплату відповідачем частини заборгованості в сумі 20000,00 грн. За таких обставин провадження в частині стягнення 20000,00 грн. боргу слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні не погодився із нарахуванням пені, оскільки вважає, що поставка товару відбувалася на підставі накладних та довіреностей, в яких немає посилання на договір №9/01-08 від 31.12.07., а отже підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні. В спростування даного твердження позивач послався на Акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.03.09.(а.с.37) , який складено на підставі договору №ДГ-35 від 27.06.06. (а.с.15-22), яким сторони узгоджували правовідносини щодо поставки продукції з 27.06.06. по 31.12.07., а з 31.12.07. сторони, продовжуючи співпрацю, уклали договір дистриб"юції на купівлю-продаж товару №9/01-08.
Крім того, як вбачається із банківської виписки, відповідач також у платіжних документах як підставу оплати зазначає "оплата за горілчані вироби згідно договору №ДГ-35 від 27.06.06.", що дає можливість суду зробити висновок про поставку товару на підставі договору.
Пунктом 7.1. договору №9/01-08 від 31.12.07. сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов"язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми боргу за кожний календарний день несплати, обгрунтований розмір якої згідно розрахунку позивача станом на 30.06.09. становить 14764,19 грн. та підлягає задоволенню.
Що стосується розстрочки виконання рішення, то відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно п. 2 Роз»яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
За таких обставин, враховуючи наведене та беручи до уваги пояснення відповідача, суд, враховуючи інтереси як стягувача так і боржника, з метою реального виконання рішення суду, вважає за доцільне частково задоволити клопотання про розстрочку виконання рішення від 09.07.09. виходячи із суми заборгованості, яка станом на день винесення рішення складає 224764,19 грн. терміном на 2 місяці із стягненням щомісячно по 112382,09 грн.
Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 551 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Зірниця", вул.Польова,5, м.Івано-Франківськ, 76014 ( код 0156368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К", вул.Леніна,58, смт. Лиманське, Роздільнянський район, Одеська область, 67452 (код 31892908) - 224764,19 грн. заборгованості, з яких: 210000,00 грн. - основна заборгованість та 14764,19 грн.- пені , а також 2368,35 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу провадження припинити.
Розстрочити виконання рішення терміном на два місяці.
Стягнення проводити щомісячно по 112382,09 грн.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Максимів Т. В.
рішення підписане 14.07.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Матейко І. В.
14.07.09.