Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" липня 2009 р. Справа № Б-19/71-09
вх. № 3821/2-19
Суддя господарського суду Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Вострікова О.О.
За участю представників сторін:
Кредитора: ст. держ. под. інспектор Богданова М.Г.,дор. № 57/10/10-025 від 08.01.2009р.
Боржника: не з'явився.
Розглянувши справу
за заявою ДПІ у Київському районі м. Харкова
до ТОВ "Крокус" м. Харків
про визнання банкрутом
Кредитор звернувся до суду з заявою про порушення провадження справи про банкрутство боржника ТОВ „Крокус” на тій підставі, що боржник не виконав свій обов'язок по сплаті суми боргу по податкам, зборам (обов'язковим платежам) на загальну суму 3 503 866,43 грн., що складається заборгованості з податку на додану вартість 1333875,33 грн., податку на прибуток приватних підприємств -2 169 986,57 грн., податку з доходів найманих працівників у вигляді пені - 4,53 грн. Зазначені вище суми боргу підтверджені податковими повідомленнями-рішеннями за № 0001282302/0 від 04.06.2008р., за № 0001292302/0 від 04.06.2008р., за № 0003132302/0 від 28.11.2008р., за № 0003142302/0 від 28.11.2008р., за № 00035841702/0 від 28.11.2008р
Боржник в судове засіданні не з'явився, поважні причини неявки суду не надав вимог ухвал суду від 18.05.2009р., від 16.06.2009р.,від 24.06.2009р. не виконав.
Розглянувши в підготовчому засіданні суду згідно ч.4 ст.11 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство) заяву кредитора і додані до заяви кредитора документи, здійснивши оцінку поданих сторонами доказів суд вважає, що заява кредитора про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „Крокус” не підлягає судом задоволенню, а справа припиненню з наступних підстав.
Основна мета підготовчого засідання суду - це встановлення ознаків неплатоспроможності боржника, які встановлені законодавцем в ст.,ст.6,7 Закону про банкрутство. Згідно з ч.3.ст.6 Закону справа про банкрутство боржника порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Отже, в підготовчому засіданні господарський суд остаточно оцінує подані кредитором докази, що підтверджують наявність всіх ознак неплатоспроможності, передбачених ч.3.ст.6 Закону.
Для ініціювання процедури банкрутства необхідно, щоб грошові вимоги кредиторів були безспірними. Це означає, що грошові мають бути визнані боржником або щодо них є судове рішення чи виконавчий лист нотаріуса.
Згідно з положеннями Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181) фактично визначено поняття безспірної вимоги органів стягнення, до яких відносяться державні податкові інспекції.
Так, якщо податкове зобов'язання самостійно визначено платником податку у податкової декларації, то таке зобов'язання вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1.ст.5 Закону № 2181).
У разі коли податкове зобов'язання нараховано контролюючим органом (ДПІ), то згідно з підпунктом 5.2.1. ст.5 Закону № 2181 таке зобов'язання вважається узгодженим у день отримання платників податків податкового повідомлення, за винятком випадків коли платник податків оскаржує в адміністративному або судовому порядку рішення ДПІ.
Однак наявність лише погоджених повідомлень - рішень, підписаних боржником, та направлених кредитором боржнику першої від 12.03.2008р. та другої від 23.04.2008р. податкової вимоги, ще не свідчить про неплатоспроможність боржника та не підтверджує безспірність вимог кредитора у розумінні приписів ст.,ст.1,6,7,8,11 Закону про банкрутство, тому, що кредитор зобов'язаний звернутися з виконавчим документом (рішення суду ) щодо безспірності своєї вимоги до виконавчої служби згідно з Законом України „Про виконавче провадження”. І лише в разі неможливості сплатити борг у виконавчому провадженні на протязі трьох місяців можливо говорити про передбачувальну неплатоспроможність боржника. Таке твердження суду ґрунтується на п.8 ч.7 Закону про банкрутство, яким передбачено, що кредитор до заяви про порушення справи про банкрутство додає рішення суду та копію несплаченого розрахункового документу, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою при прийняття цього документу до виконання із зазначенням дати прийняття.
Враховуючи, що на цей час тільки державному виконавцю згідно з Законом України „Про виконавче провадження” надано право з метою примусового виконання виконавчих документів накладати арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах боржника у межах суми стягнення (ст.55 Законом України „Про виконавче провадження”), кредитор повинен додати до заяви копію несплаченого розрахункового документу, яка направлялась до банківської установи боржника саме державним виконавцем. Натомість, кредитор ні виконавчого документу, ні розрахункового документу суду не надав. Як свідчать матеріали справи (том.1 арк.справи 99) за письмовими даними кредитора у боржника є три відкритих розрахункових рахунків в установах банку, на яких припушено можуть знаходиться грошові кошти, суми на яких майже буде достатньо для задоволення вимог ДПІ.
Отже звернення до ДВС за примусовим виконанням грошових вимог кредитора це є правом кредитора, але щоб відкрити процедуру банкрутства боржника воно має бути реалізоване кредитором..
Згідно з п.10 ст.7 Закону про банкрутство до заяви кредитора органу державної податкової служби додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Надання кредитором тільки письмово доказу про знаходження активів боржника у податкової застави (том.1 арк. справи 14) не є повним та достатнім доказом вжиття кредиторів заходів щодо отримання заборгованості по обов'язкових платежах з боржника.
Норми ст.40 Закону про банкрутство містять перелік підстав припинення провадження у справи про банкрутство, але такий перелік не є вичерпним, оскільки в силу ст.4-1 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Отже у якості підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, зокрема, ТОВ „Крокус”, можуть також застосовуватися норми ст.80 ГПК України щодо підстав для припинення провадження у господарської справі щодо порушення справи про банкрутство.
Відповідно до п.1. ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Оскільки кредитор не звертався до виконавчої служби і йому слід повернутися назад до виконавчого провадження,також кредитор не здійснив всіх належних заходів щодо отримання заборгованості з боржника у встановленому законодавством порядку. В зв'язку з чим слід зробити висновок, що на цей час такий спір (заява про порушення справи про банкрутство кредитора - ДПІ до боржника - ТОВ „Крокус”) не підлягає вирішенню в господарських судах України, а як наслідок може бути припинена на підставі п.1.ст.80 ГПК України.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.1,6,7,11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1.ст.80 , ст. 86 ГПК України,
1. Провадження по справи Б-19 / 71 -09 припинити.
2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений Ухвалою господарського суду від 18. 05. 2009р.
3. Ухвалу направити сторонам, Державному органу з питань банкрутства, ДВС, державному реєстратору.
Суддя Міньковський С.В.