ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/201
08.07.09
За позовом 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту
(військова частина Т 0710)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр
Теплопостачання»
Про стягнення 103 694,65 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Галушка О.В. по довіреності № 308 від 16.03.2009р.
Від відповідача не з'явився
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр Теплопостачання»103 694,65 грн., з яких: 68 289,02 грн. заборгованості по орендній платі за серпень -жовтень 2008 року, 7 811,13 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 13 812,60 грн. неустойки за несвоєчасну сплату орендної плати, 7 784,42 грн. інфляційних втрат, 1 088,31 грн. 3% річних, 1 456,021 грн. заборгованості за надані комунальні послуги з водопостачання, 3 453,15 грн. неустойки за несвоєчасну сплату комунальних послуг більше одного місяця.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2009р. порушено провадження у справі № 36/201, розгляд справи призначено на 15.06.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 08.07.2009р.
В судовому засіданні 08.07.2009р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду від 21.05.2009р. та від 15.06.2009р., не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, вказаною в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 742387, в позовній заяві.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
19 грудня 2003 року між Військовою частиною А 0547 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр Теплопостачання»(далі орендар, відповідач) був укладений договір оренди № 19/12 нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5.
Відповідно до умов даного договору Військова частина А 0547 зобов'язалася передати відповідачу в строкове платне користування нежиле приміщення івн. № 71, військове містечко № 291, механічний цех, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, загальною площею 1 350,0 кв.м.
На виконання умов даного договору Військова частина А 0547 передала відповідачу обумовлене договором нежиле приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.12.2003р., підписаним представниками сторін.
Строк дії даного договору сторони визначили з 01.01.2004р. і до 31.12.2007р. (п. 10.1 договору).
На підставі наказу Міністра транспорту та зв'язку України від 14.09.2004р. № 3т «Про формування підрозділів Державної спеціальної служби транспорту»військова частина А0547 була перетворена в військову частину Т0710, а майно, яке було на балансі військової частини А0547, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.06.2004р. № 389-р «Деякі питання реалізації Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту»було закріплено за військовою частиною Т0710.
У зв'язку з цим угодою від 01.11.2004р. було внесено зміни до договору № 19/12 від 19.12.2003р., а саме змінено орендодавця з Військової частини А 0547 на 195 центральну базу Державної спеціальної служби транспорту (далі позивач, орендар).
Додатковим договором № 1 від 01.01.2007р. сторони виклали п. 3.2 договору оренди в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку -січень 2007 року: 14 131,52 грн.».
Додатковою угодою від 31.01.2008р. сторони внесли зміни до договору № 19/12 від 19.12.2003р., продовживши термін дії даного договору на той саме термін і на тих самих умовах.
Відповідно до п. 5.2 договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендна плата за базовий місяць оренди (листопад 2003 року), відповідно до п. 3.2 договору, складає 7 673,67 грн. Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету не пізніше десятого числа за звітним місяцем, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Орендна плата за кожен наступний місяць, згідно з п. 3.3 договору, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 5.9 договору оренди передбачено, що понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загально-експлуатаційні витрати на його утримання (додаток №5). В зазначеному додатку № 5 вказано, що оплата за електроенергію здійснюється за діючим тарифом у день сплати за показниками електролічильника, оплата за холодну воду та теплопостачання здійснюється за діючим тарифом, нараховується після встановлення лічильників, які були встановлені 24.04.2007р., що підтверджується Актом № 91, доданим до матеріалів справи.
Відповідач, в порушення умов договору свої зобов'язання за договором оренди № 19/12 від 19.12.2003р. та додаткових угод до нього в частині сплати орендної плати за період з серпня 2008 року по жовтень 2008 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 68 289,02 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач належних доказів відсутності заборгованості за договором оренди № 19/12 від 19.12.2003р. та додаткових угод до нього суду не надав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 68 289,02 грн., а також заборгованості по оплаті комунальних послуг в сумі 1 456,02 грн.
Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Сторони домовились (п. 3.6 договору), що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 11.3 договору плата за надані комунальні послуги, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (включаючи день оплати). За прострочення платежів по орендній платі та за надані комунальні послуги понад один місяць, крім того орендар сплачує щомісячну неустойку в розмірі 0,1% від вартості орендованого майна.
Враховуючи, що відповідач припустився прострочки по полдаті орендних платежів та платежів за надані комунальні послуги, з нього, на підставі пунктів 3.6, 11.3 договору, підлягає стягненню пеня, нарахована на підставі п. 3.6 договору, в сумі 7 811,13 грн., а також нараховані на підставі п. 11.3 договору пеня за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 13 812,60 грн. та за несвоєчасну оплату наданих комунальних послуг в мусі 3 453,15 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який відповідачем оспорений не був.
Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, в сумі 7 784,42 грн. та 3% річних в сумі 1 088,31 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 68 289,02 грн. заборгованості по орендній платі за серпень -жовтень 2008 року, 7 811,13 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 13 812,60 грн. неустойки за несвоєчасну сплату орендної плати більше одного місяця, 7 784,42 грн. інфляційних втрат, 1 088,31 грн. 3% річних, 1 456,02 грн. заборгованості за надані комунальні послуги з водопостачання, 3 453,15 грн. неустойки за несвоєчасну сплату комунальних послуг більше одного місяця.
Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр Теплопостачання»(03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 11, код ЄДРПОУ 31777042) на користь 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710) (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, код ЄДРПОУ 33148732) 68 289 (шістдесят вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 02 коп. заборгованості по орендній платі, 7 811 (сім тисяч вісімсот одинадцять) грн. 13 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 13 812 (тринадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 60 коп. неустойки за несвоєчасну сплату орендної плати більше одного місяця, 7 784 (сім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 1 088 (одну тисячу вісімдесят вісім) грн. 31 коп. 3% річних, 1 456 (одну тисячу чотириста п'ятдесят шість) грн. 02 коп. заборгованості за надані комунальні послуги з водопостачання, 3 453 (три тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 15 коп. неустойки за несвоєчасну сплату комунальних послуг більше одного місяця, 1 036 (одну тисячу тридцять шість) грн. 95 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.