83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.07.09 р. Справа № 15/138
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс” м. Лубни (код ЄДРПОУ 32027112)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 23602109)
про стягнення основного боргу в сумі 437621,27 грн., пені в сумі 48917,66 грн., 3% річних у розмірі 6114,71 грн., інфляції в сумі 44096,39 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лінь О.М. - директор згідно протоколу № 2 засідання загальних зборів засновників ТОВ, Тютюнник В.В. за довіреністю б/н від 01.06.2009 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс” м. Лубни до товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 437621,27 грн., пені в сумі 48917,66 грн., 3% річних у розмірі 6114,71 грн., інфляції в сумі 44096,39 грн..
Ухвалою суду від 15.05.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/138, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвал суду від 15.05.2009 р., 02.06.2009 р. відповідач в судові засідання 02.06.2009 р., 08.07.2009 р. не з'явився, витребувані документи до суду не представив.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача, господарський суд -
Первісні позовні вимоги позивач засновував на зобов'язаннях сторін про купівлю-продаж медичної продукції (товару) згідно контракту № 5 від 08.01.2008 р., який з протоколом розбіжностей та додатковими угодами доданий до позову. У п. 1.1 цього контракту зазначено, що кількість товару та ціна встановлюються продавцем та вказуються у відвантажувальних документах, які є невід'ємною частиною цього договору. За таких обставин спірні видаткові, податкові накладні, довіреності на отримання товару повинні містити посилання на контракт № 5 від 08.01.2008 р. Але жодний з вказаних документів не містить даних про його зв'язок із контрактом, тому неможливо зробити висновок, що ці документи є невід'ємною частиною такого контракту. За таких обставин ствердження позивача про те, що сторони здійснювали купівлю-продаж товару саме на умовах контракту суд до уваги не приймає.
23.06.2009 року від позивача надійшла заява про зміну підстав позову. В даній заяві позивач зазначає, що під договором розуміється усна угода, підтвердженням виконання якої є видаткові накладні, податкові накладні та довіреності, та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 437621,27 грн.
Згідно ст. 22 ГПК України суд прийняв від позивача заяву про зміну підстав позову, та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень були укладені усні договори купівлі-продажу товару. Вказане підтверджується спірними видатковими накладними, довіреностями на осіб, які отримували товар для відповідача, податковими накладними, актами звірки взаєморозрахунків, які в завірених копіях додані до позову.
За наявності вказаних первісних документів суд дійшов висновку, що позивач здійснив продаж відповідачу товару на загальну суму 549318,94 грн., факт чого сторони не спростовують. Відповідач здійснив часткову оплату вартості товару, частково погасив борг заліком зустрічних вимог, частково повернув товар позивачу, усього заборгованість зменшилася на суму 111697,67 грн. У матеріалах справи є документи у підтвердження вказаних обставин, про це стверджує позивач у заяві № 33 від 16.06.2009 р. Непогашеною залишилася заборгованість на суму 437621,27 грн.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином у відповідача виник обов'язок оплатити вартість товару, що він до теперішнього часу не виконав.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Але належних доказів направлення позивачем відповідачу письмової вимоги згідно ст.. 530 ЦК України до суду не надано.
Позивач представив до суду письмову претензію № 157 від 16.12.2008 р. на суму 437621,27 грн. як вимогу на оплату за товар, переданий згідно спірних накладних. Доказами поштового відправлення цієї претензії відповідачу позивач вважає повідомлення про вручення поштового відправлення № 3650 від 16.12.2008 р. (отримане відповідачем 18.12.2008 р.) та квитанцію від 16.12.2008 р. про оплату поштового відправлення № 3650. Ці документи в оригіналі додані до претензії № 157 від 16.12.2008 р.
Суд не приймає вказані документи як докази направлення саме позивачем письмової вимоги відповідачу у даній справі, тому як відправником цього поштового відправлення зазначена інша юридична особа - ВАТ „Лубнифарм” код ЄДРПОУ 00480951, в той час як позивачем є ТОВ „Медфармсервіс” код ЄДРПОУ 32027112. Також раніше позивач представляв суду завірені копії саме цих поштових документів як докази поштового відправлення іншої претензії відповідачу за № 151 від 01.12.2008 р. На думку суду вказані поштові документи підтверджують тільки факт поштового відправлення на адресу відповідача від ВАТ „Лубнифарм” код ЄДРПОУ 00480951.
Письмова вимога на оплату від 09.06.2009 р. № 32 з доказами її поштового відправлення відповідачу 09.06.2009 р. не приймається судом до уваги при розгляді даного спору між сторонами, тому як позовна заява надійшла до суду 12.05.2009 р.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином позивач не довів настання для відповідача строку оплати за отриманий від позивача товар на день звернення до суду за захистом порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення суми основного боргу.
Вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляції засновані на невиконанні відповідачем грошового зобов'язання оплатити вартість товару у встановлений строк. Але у зв'язку із недоведеністю позову про стягнення основного боргу вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 08.07.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя