про повернення позовної заяви
"13" травня 2009 р. № 10/524-09
Суддя Смелянець Г.Є., розглянувши матеріали вх. №3433
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС"
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Ізмаїльський завод залізобетонних виробів"
про стягнення 86877,01 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Ізмаїльський завод залізобетонних виробів" 86877,01 грн., з яких 86200 грн. - заборгованість за договорами від 29.07.2008р. та від 28.08.2008р., та 677,01 грн. -пеня.
Відповідно до вимог ст. 54 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч.1 ст.57 ГПК України), сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.3-1 ст.57 ГПК України).
У ч.1 ст.46 ГПК України передбачено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.
Вимогами пп. а п.2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. №7-93 (із відповідними подальшими змінами) передбачено, що ставка державного мита, яке справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, не менше ніж 102 грн. і не більше ніж 25500 грн. (розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з 01.01.2004р. становить 17 грн.).
Між тим, квитанція №11 від 30.04.2009р., яка надана позивачем до позову свідчить, що державне мито за розгляд даного позову про стягнення з відповідача 86877,01 грн. перераховано позивачем до державного бюджету в сумі 102 грн.
Отже, державне мито за розгляд даного позову сплачено позивачем у розмірі, що не відповідає розміру встановленому законодавством України, зокрема, пп. а п.2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито».
Таким чином, позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, що в силу вимог п.4. ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Окрім того, господарський суд зазначає, що розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які сплачені позивачем за квитанцією №13 від 30.04.2009р. не відповідає розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, який встановлений у Постанові КМУ “Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ” від 14.04.2009р. №361, згідно з якою, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України „Про Державний бюджет України” на відповідний рік. Отже, з урахуванням ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ, становить 312,50 грн.
Згідно з вимогами ст.47 ГПК України, п.2 ч.1 ст.8 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. №7-93, державне мито в сумі 102 грн., що сплачене за квитанцією №11 від 30.04.2009р. підлягає поверненню ТОВ "АГРОТРАНС".
Керуючись ст.47, п. 4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС" і додані до неї документи повернути без розгляду.
2.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС" довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 102 грн., що сплачене за квитанцією №11 від 30.04.2009р.
Додаток: позовна заява на 3 арк., з додатком документів на 24 арк., в т.ч. довідка на повернення державного мита.
Суддя Смелянець Г.Є.