ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/238
13.07.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш»
до Закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація»
За участю:
третьої особи 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»
третьої особи 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металінвестбуд»
третьої особи 3: Приватного підприємства «Лео Буд»
третьої особи 4: Ковалюк Сергія Йосиповича
третьої особи 5: Нікітіна Віталія Івановича
третьої особи 6: Качуринця Павла Івановича
третьої особи 7: Муркуца Ігора Ярославовича, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
про визнання недійсним договору
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
від позивача: Яременко С. С. -представник по довіреності № 14-05/09-6 від 14.05.2009
від відповідача: Задорожній Ю.В. -представник по довіреності від 01.12.2008
від третьої особи 1: не з'явились
від третьої особи 2: не з'явились
від третьої особи 3: не з'явились
від третьої особи 4: не з'явились
від третьої особи 5: не з'явились
від третьої особи 6: не з'явились
від третьої особи 7: не з'явились
СуТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про визнання недійсним Договору міни від 13.02.2006р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Завод «Львівсільмаш»та Закритим акціонерним товариством «Міжнародна агропромислова корпорація».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2009р. порушено провадження по справі № 53/238, розгляд справи призначено на 18.05.2009р.
В судовому засіданні від 18.05.2009р. та від 01.06.2009р. оголошено перерву до 01.06.2009р. та до 26.06.2009р. відповідно.
01.06.2009р. представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності, оскільки позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш»отримана Господарським судом міста Києва 29.04.2009р., тобто після спливу позовної давності, встановленої ст.. 257 ЦК України.
Разом з тим, представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що є рішення Господарського суду Львівської області від 11.10.2007р. у справі № 1/685-4/178, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2007р. та постановою Вищого господарського суду від 19.03.2008р. між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
В судовому засіданні 26.06.2009р. представник позивача надав заперечення на клопотання відповідача про припинення провадження у справі та заяву про застосування строків давності. Зокрема позивач зазначив, що господарські справи № 1/685-4/178 та 53/238 не пов'язані між собою, оскільки сторонами по справі № 1685-4/178 були Дочірнє підприємство «Норма»та Відкрите акціонерне товариство «Завод «Львівсільмаш»та Закрите акціонерне товариство «Міжнародна агропромислова група»за участю третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору Аціонерно-комерційний банк «Київ», Товариство з обмеженою відповідальністю «3С Інвест»про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору міни від 13.02.2006р. з підстав порушення права власності дочірнього підприємства «Норма»на майно, яке було передане відповідачеві за договором міни. Щодо заяви відповідача про застосування строків давності позивач зазначив, що перебіг позовної давності щодо реалізації права позивача на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору міни переривався у зв'язку із зверненням дочірнього підприємства «Норма»до господарського суду у 2007 році з частиною вимогу, право на яку має позивач, а відтак позивачем строк давності не було пропущено.
Представник позивача в судовому засіданні 26.06.2009р. заявив клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Металінвестбуд», Приватне підприємство «Лео Буд», фізичну особу -Ковалюк Сергія Йосифовича, фізичну особу -Нікітіна Віталія Івановича, фізичну особу -Качуринця Павла Івановича, фізичну особу - Муркуца Ігоря Ярославовича.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2009р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Металінвестбуд», Приватне підприємство «Лео Буд», фізичну особу -Ковалюк Сергія Йосифовича, фізичну особу -Нікітіна Віталія Івановича, фізичну особу -Качуринця Павла Івановича, фізичну особу -Муркуца Ігоря Ярославовича. З метою належного повідомлення сторін та третіх осіб про судове засідання, розгляд справи було відкладено до 13.07.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2009 р. надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав викладені у позовній заяві б/н від 12.02.2009 р. та запереченнях б/н від 23.06.2009р. обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення під час укладення оспорюваного договору міни ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1.3. наказу Міністерства економіки України № 123 від 07.06.2001 р. «Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства»щодо продажу майна боржника на відкритих торгах, а також на положення ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України щодо визнання недійсними правочинів, зміст яких суперечить актам законодавства.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надали, вимоги ухвали суду від 26.06.2009р. не виконали.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників третіх осіб суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від третіх осіб не надходило.
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив третіх осіб про розгляд справи ухвалою суду від 26.06.2009р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що треті особи не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.07.2009 р. проти позовних вимог заперечував на підставі спливу строку позовної давності, та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.07.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
13.02.2006р. між позивачем в особі керуючого санацією Кобельника О.С., який діяв на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 30.08.2005р. у справі № 2/772-112-385, протоколу засідання комітету кредиторів від 11.11.2005р., зімн до плану санації, затверджених ухвалою господарського суду Львівської області від 06.12.2005р., та відповідачем було укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., зареєстрований в реєстрі за № 395 (далі -договір міни), за умовами якого відповідач зобов'язався передати позивачеві майно у вигляді внесених інвестицій в розмірі 19 013 182,20 грн. на підставі змін до плану санації боржника -позивача, схвалених комітетом кредиторів (протоколом від 11.11.2005 р.), погоджених інвестором -відповідачем та затверджених господарським судом Львівської області 06.12.2005р., а позивач зобов'язався передати відповідачеві у власність належне йому майно -будівлі, які знаходяться за адресами м. Львів, вул. Т. Шевченка, 327; м. Львів, вул. Городоцька, 225; м. Львів, вул. І. Сулими, 32, м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Ягідна, 11; м. Львів, вул. Зоряна, 7; Львівська область, Яворівський район, с. Прилбичі; м. Львів, вул. Фабрична, 23; Львівська область, Старосамбірський район, м. Добромиль, вул. Хирівська, 11 (далі -будівлі).
Відповідно до п. 2.1 договору міни загальна вартість будівель, які позивач зобов'язався передати відповідачеві становить 19 013 182,20 грн. згідно з експертною оцінкою.
В порядку п. 2.2. договору міни вартість інвестицій, які відповідач зобов'язався внести на рахунок позивача становить 19 013 182,20 грн.
Згідно з п. 1.2. договору міни внесення інвестицій відповідачем на рахунок позивача в розмірі 19 013 182,20 грн. підтверджується довідкою СКБ «Дністер»від 25.12.2005 р. № 302-4157 та довідкою АКБ «Київ»від 25.01.2006 р. № 5-03/1993.
Відповідно до п. 1.1. договору міни позивач набуває права власності на внесені інвестиції після передачі відповідачеві будівель, що в порядку п. п. 4.1.1., 4.2.1. договору міни підтверджується актом приймання - передачі.
Згідно з п. 3.2. договору міни права власності у відповідача на передані йому будівлі виникає з моменту державної реєстрації договору міни.
Як вбачається з матеріалів справи, договір міни було укладено в процедурі санації позивача у справі про банкрутство останнього № 2/772-112-385 з метою відновлення платоспроможності позивача.
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів. План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.
В порядку ч. 2 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути, зокрема продаж частини майна боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Господарського кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.
Як вбачається зі змісту оспорюваного договору міни, предметом останнього є обмін майна відповідача у вигляді інвестицій у розмірі 19 013 182,20 грн. на майно позивача у вигляді будівель.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути, зокрема кошти.
Суд дійшов висновку, що за договором міни позивачем були передані відповідачеві будівлі за грошові кошти відповідача у розмірі 19 013 182,20 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Господарського кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, за своєю юридичною природою договір міни є договором купівлі -продажу майна боржника -позивача в процедурі санації останнього.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»інвестор (інвестори) за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.
Суд дійшов висновку, що підставами набуття інвестором права власності на майно боржника є:
1. виконання інвестором зобов'язань, передбачених планом санації боржника;
2. дотримання вимог законодавства щодо порядку набуття права власності на майно боржника;
3. дотримання положень плану санації щодо порядку набуття права власності на майно боржника.
Положеннями ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлені вимоги до порядку продажу частини майна боржника в процедурі санації останнього.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах.
Як вбачається з матеріалів справи, одним із кредиторів позивача була Державна податкова інспекція у м. Львові, а відтак, суд дійшов висновку, що позивач мав податковий борг.
Порядок продажу активів платника податків, який має податковий борг, у ході провадження у справі про банкрутство такого боржника на момент укладення оспорюваного договору міни також регулювався положеннями наказу Міністерства економіки України від 07.06.2001, № 123 «Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства».
Згідно з п. 1.5. Наказу Міністерства економіки України № 123 від 07.06.2001р. «Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства»дія останнього поширюється на активи платника податків, щодо якого порушено справу про банкрутство, з урахуванням обмежень, установлених законодавством, склад і умови продажу яких, зокрема визначені планом санації боржника.
Відповідно до п. 1.3. Наказу Міністерства економіки України № 123 від 07.06.2001р. «Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства»продаж активів платника податків може здійснюватися у формі відкритих торгів, публічних торгів (аукціону) або конкурсу, якщо в них беруть участь не менше двох учасників. Активи, не продані на перших торгах, конкурсі, можуть виставлятися на повторні торги, конкурс.
Отже, зміст договору міни суперечить положенням ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 1.3. Наказу Міністерства економіки України № 123 від 07.06.2001р. «Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства», який був чинний на момент укладення договору міни.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В порядку ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, позовні вимоги про визнання договору міни недійсним підлягають задоволенню.
Доводи відповідача щодо припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не беруться судом до уваги, оскільки, як вбачається з наданих відповідачем рішень господарських судів у справі № 1/685-4/178, останні вирішили господарський спір про той же предмет, однак, між іншими сторонами та з інших підстав.
Доводи відповідача про сплив позовної давності також не беруться судом до уваги, оскільки в порядку ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності було перервано та він розпочався заново в зв'язку з зверненням дочірнього підприємства «Норма»відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш»до господарського суду Львівської області в 2007 році у справі № 1/685-4/178 з частиною вимоги, право на яку має позивач щодо визнання недійсним договору міни.
В порядку ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати позивача на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 203, 215, 264 Цивільного кодексу України, ст. ст. 293, 655 Господарського кодексу України, ст. ст. 5, 18, 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.п. 1.3., 1.5. наказу Міністерства економіки України від 07.06.2001, № 123 «Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства», ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»та ст. ст. 1, 32, 33, 35, 44, 47, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір міни від 13.02.2006 р., укладений між відкритим акціонерним товариством «Завод «Львівсільмаш»та закритим акціонерним товариством «Міжнародна агропромислова корпорація», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., зареєстрований в реєстрі за № 395.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація»(01000, м. Київ, вул. Мечнікова, 16; код ЄДРПОУ 31925477) на користь відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш»(69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4; код ЄДРПОУ 05786134) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. ст. 84. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду або до Вищого господарського суду України в строки, передбачені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України або ст. 110 Господарського процесуального кодексу України відповідно.
Суддя Грєхова О.А.