79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.06.09 Справа№ 17/84
Господарський суд Львівської області
у складі судді Ділай У.І.
при секретарі Хрунь І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін, м. Червоноград
до відповідача: ДП “Львіввугілля”, м.Сокаль
про: стягнення 250 496,06 грн.
Представники :
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Хробак Г.В. -нач. юридичного відділу (Довіреність №8/18 від 02.01.2009р.)
Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін, м. Червоноград до ДП “Львіввугілля”, м.Сокаль про стягнення 250 496,06 грн.
Ухвалою суду від 05.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.05.2009р.
В судовому засіданні 21.05.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив.
Ухвалою суду від 21.05.2009р. розгляд справи відкладався.
29.05.2009р. в канцелярію суду поступив Відзив на позовну заяву № 8/1035 від 25.05.2009р., відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання 16.06.2009р. позивач явку представника не забезпечив.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
01.02.2007р. між сторонами у справі укладено Договір №20, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався організовувати та здійснювати аварійно-рятувальне обслуговування відповідача, а останній в свою чергу зобов'язався проводити оплату виконаних робіт. Додатковою Угодою від 28.12.2008 р. дію Договору було продовжено на 2008р.
Відповідно до п. 4.2 Договору вартість виконання аварійно-рятувальних, профілактичних, технічних робіт у тому числі виконання робіт з посилення (забезпечення протиаварійного захисту структурних підрозділів) визначається за фактичними витратами на їх виконання на підставі наданих підтверджувальних документів, відповідно до спільного наказу МНС України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.12.2003р. № 495/369 “Про затвердження Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами”.
Оплата за виконані роботи здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок “Аварійно-рятувальної служби” протягом 10 банківських днів.
В квітні -травні 2008р. силами Львівсько-Волинського ВГРЗ було проведено ліквідацію аварії на Шахті “Степова” -структурному підрозділі ДП “Львіввугілля”. Відповідно до узгодженого двохстороннього Акту сторонами було визначено, що на ліквідацію аварії Львівсько -Волинським ВГРЗ були понесені витрати на загальну суму 217 596,06 грн. Крім цього, при ліквідації аварії в непридатність під час проведення аварійно-рятувальних робіт прийшли основні засоби загону на загальну суму 32 900,00 грн.
12.09.2008р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 1220 із проханням сплатити заборгованість в сумі 250 496, 06 грн.. Однак, як стверджує позивач, понесених рятувальним загоном при ліквідації аварії витрат відповідач не оплатив.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов заперечив у повному обсязі, наголосивши, що основна діяльність ДВГРС здійснюється на некомерційній основі.
Як вказано у відзиві Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін отримує фінансування на ліквідацію аварій на вугільних шахтах та на ремонт обладнання та його технічне обслуговування з державного бюджету.
Ст. 7 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби” передбачено, що державні та комунальні аварійно-рятувальні служби можуть надавати за договорами на платній основі додаткові послуги, що не суперечать та не заважають їх основній діяльності, такого характеру.
Постановою КМУ від 17.05.2002р. №644 чітко визначено перелік додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами, які надаються виключно на добровільних засадах за зверненнями заінтересованих юридичних та фізичних осіб, тобто на підставі господарських договорів.
Договір №20 від 01.02.2007р. на який посилається позивач укладений на здійснення додаткових платних послуг Львісько-Волинським воєнізованим гірничорятувальним загоном (передбачених Постановою КМУ від 17.05.2002р. №644), що підтверджується складеним та підписаним сторонами кошторисом до даного Договору. В кошторисі зазначено що Львівсько-Волинським ГРЗ будуть проводитись роботи неаварійного характеру на структурних підрозділах ДП “Львіввугілля”.
Крім цього у відзиві зазначається, що Львівсько-Волинським воєнізованим гірничорятувальним загоном не виставлялись рахунки до оплати за ліквідацію аварії на шахті “Степова”, акти виконаних робіт ДП “Львіввугілля” не підписувало. Тому, як стверджує відповідач, вимоги позивача щодо відшкодування витрат по ліквідації аварії на шахті є безпідставними та необгрунтованими.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби” витрати на проведення окремих аварійно-рятувальних робіт, понесені державними та комунальними аварійно-рятувальними службами під час ліквідації надзвичайної ситуації, підлягають обов'язковому відшкодуванню (повністю або частково) відповідними підприємствами, установами та організаціями. Аварійно-рятувальним службам громадських організацій відшкодовуються безпосередні витрати, пов'язані з ліквідацією надзвичайної ситуації (вартість палива, зносу устаткування тощо). Види аварійно-рятувальних робіт, витрати на проведення яких підлягають відшкодуванню, та порядок відшкодування цих витрат визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби” матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, підприємств, установ, організацій, у тому числі громадських, що створюють аварійно-рятувальні служби, коштів від надання додаткових платних послуг, а також добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, інших не заборонених законодавством джерел.
Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р.” та Постанови КМУ від 26.03.2008р. №245 “Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах” визначено механізм використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті Мінвуглепрому за програмою “Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах”.
У п.п. 3,4 Постанови Кабінету міністрів України №245 від 26.03.2008р. “Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах” визначено, що бюджетні кошти спрямовуються на: забезпечення готовності штабу та загонів, їх сил та засобів до виконання робіт, пов'язаних із запобіганням, невідкладним реагуванням та ліквідацією наслідків аварій на вугледобувних підприємствах; здійснення контролю за готовністю вугледобувних підприємств до виконання робіт з ліквідації наслідків аварій та мінімізації їх наслідків, локалізації зони впливу шкідливих і небезпечних факторів; організацію ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів; участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій до дій в умовах надзвичайної ситуації.
За рахунок бюджетних коштів здійснюється фінансування поточних і капітальних витрат штабу та загонів. спрямовуються на забезпечення готовності штабу та загонів, їх сил та засобів до виконання робіт з ліквідації наслідків аварій та мінімізації їх наслідків; організацію ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів.
Як вбачається із метаріалів справи позивачем виконано на користь відповідача роботи аварійно-рятувального характеру, а саме ліквідація пожежі на Шахті “Степова”. Із врахуванням положень вищенаведених правових норм фінансування витрат ДВГРС, пов'язаних з її основною діяльністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Окрім того, у п.п. 4.1., 4.2. Договору №20 від 01.02.2007р., передбачено обов'язок ДП “Львіввугілля” проводити оплату виконаних позивачем аварійно-рятувальних та профілактичних робіт.
Вищезазначеними пунктами Договору визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється згідно з наданим рахунком, на підставі акту виконаних робіт.
Ухвалою від 05.05.2009р. суд вимагав від позивача надати докази виставлення відповідачу рахунків на оплату виконаних робіт. Проте, вказаної вимоги суду позивач не виконав та рахунку на оплату робіт по ліквідації аварії на Шахті “Степова” суду не надав.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 44, 49, 82-84 ГПК України , суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Ділай У.І.