ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
12.05.09
№ 05-5-28/ 21840.
Суддя господарського суду міста Києва Копитова О.С., розглянувши матеріали за позовною заявою
відкритого акціонерного товариства "Прожектор"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Кард"
про стягнення 326 433,81 грн
Відкрите акціонерне товариство "Прожектор" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Кард" про стягнення 326 433,81 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Позовну заяву № 339/юр від 21.04.2009 підписано Власенко В.О., посадове становище якого зазначено як голова правління відкритого акціонерного товариства "Прожектор".
При цьому, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що Власенко В.О. є головою правління відкритого акціонерного товариства "Прожектор" та йому надано право діяти від імені позивача.
Відповідно до п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного
казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.
Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.
Як вбачається з платіжного доручення № 361 від 23.04.2009, доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз'яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.
Крім цього, згідно з п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 50 (дата надходження) зазначаються число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
На поданих платіжних дорученнях №№ 361, 362 від 23.04.2009 відсутні дата, підпис відповідального виконавця та відбиток печатки банку, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
На поданих платіжних дорученнях №№ 361, 362 від 23.04.2009 відсутні підписи та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.
Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".
Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 362 від 23.04.2009, з якого вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.
Згідно п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Крім того, згідно до Роз”яснення ВАСУ №02-5/289 від 18.09.97 у вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог статті 57 слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6 ст. 63 ГПК України), оскільки додані до позовної заяви ксерокопії фіскальних чеків №№ 7381, 7382 від 23.04.2009 не можуть вважатись належними доказами відправлення копії позовної заяви саме на адресу відповідача. Фінансові документи, яким є і фіскальні чеки, на підтвердження виконання вимог ст. 54 ГПК України мають подаватися в оригіналі.
Крім того, положеннями статті 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що
мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Додані до позовної заяви копії документів, не засвідчені належним чином, оскільки жодних доказів того, що секретар Ярощук має право діяти від імені позивача, а саме завіряти копії документів, що подані позивачем разом з позовною заявою до суду, в зв'язку з чим, на думку суду, не можуть вважатись належними доказами на підтвердження обставин викладених в зазначеній заяві, що є порушенням п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги викладені обставини та керуючись пп. 1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України”, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного недоліку.
Суддя О.С. Копитова