Справа №635/8919/13-ц
Провадження № 2/635/304/2014
26 листопада 2014 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Сітбаталової Н.І.
за участі секретаря - Руденко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Харківський районний відділ Держаної міграційної служби у Харківській області про усунення перешкод у користуванні будинком та виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання права співзабудовника будинку з надвірними будівлями та спорудами, та визнання права на здачу будинку в експлуатацію та реєстрацію права власності,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила та просить ухвалити рішення, згідно якого зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 та виселити його з вказаного будинку, а також стягнути з нього на її користь судові витрати.
На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона є власником зазначеного вище житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами. 28.08.2013 року шлюб між нею та останнім розірвано і він перестав бути членом її родини. Відповідач відмовляється знятися з реєстраційного обліку за вище вказаною адресою, чим строює їй суттєві перешкоди у користуванні житловим будинком . Останній постійно вчиняє сварки , не оплачує житлово-комунальні послуги, погрожує її майну руйнуванням.
ОСОБА_2 позов не визнав та надав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати за ним право співзабудовника спірного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, визнати за ним право на здачу вказаного вище житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в експлуатацію та державну реєстрацію права власності.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок на підставі договору довічного утримання , укладеного 15.08.2010 року. В цей час він з останньою перебував в зареєстрованому шлюбі. Оскільки всі витрати за договором довічного утримання здійснюються за рахунок спільних доходів подружжя, то нерухоме майно, придбане на підставі договору, є його та ОСОБА_1 спільною власністю. Оскільки, придбаний ними у шлюбі будинок згорів, то вони в період шлюбу побудували новий двохповерховий будинок.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 свій позов підтримали в повному обсязі, а зустрічний позов не визнали .
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі , первісний позов не визнали.
Представник третьої особи: Харківського районного відділу Державної міграційної служби у Харківській області в судове засідання не з'явився. З листа вбачається , що Харківський РВ ДМС України в Харківській області просить справу розглянути за відсутності представника 3-ї особи.
(а.с. 32-36)
Представник третьої особи: КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився КП «ХБТІ» просить розглянути справу без участі їх представника.
(а.с. 55-56)
Вислухавши ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представників , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги як первісні, так і зустрічні є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 24.10.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим Коротичанською селищною радою Харківського району Харківської області .
(а.с. 28)
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28.08.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
(а.с. 6)
15.07.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір утримання, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_6. З моменту підписання вказаного договору , право власності на житловий АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1
(а.с. 4)
На час укладання договору довічного утримання сторони по справі були в зареєстрованому шлюбі, проживали однією сім'єю, вели сумісне господарство та мали сумісний бюджет.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23.05.2014 року встановлено, що житловий будинок , розташований за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі договору довічного утримання від 15.07.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська районна державна адміністрація про визнання права власності на вказаний вище житловий будинок відмовлено.
(а.с. 105-107)
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22.07.2014 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 23.05.2014 року залишено без змін.
(а.с. 108-110)
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки в період виконання обов'язків за договором довічного утримання сторони по справі проживали разом у шлюбі, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, тому майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Таким чином, підстав для виселення ОСОБА_2 із спірного житлового будинку не має.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участі у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір , доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За загальними правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, не визначення або оспорювання ( ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Звернення до суду з позовом про визнання права співзабудовника будинку з надвірними будівлями та спорудами, визнання права на здачу будинку в експлуатацію та реєстрацію права власності на самовільне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
ОСОБА_2 не надав доказів того, що житловий будинок АДРЕСА_1 Харківської області зруйнований та на його місці побудований новий двохповерховий житловий будинок, а також не надав доказів , що уповноваженим органом безпідставно відмовлено в прийнятті збудованого об'єкту нерухомості в експлуатацію.
На підставі викладеного, суд відмовляє повністю в задоволенні позовних вимог як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, так як підстав для задоволення позовів немає.
Судові витрати понесені ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд відносить за рахунок кожного з них.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 60,61,88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15,383 ЦК України, ст. 60 СК України, суд
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 віднести за її рахунок.
ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог повністю відмовити.
Судові витрати понесені ОСОБА_2 віднести за його рахунок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особам, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.І. Сітбаталова