Справа № 645/6912/13-к
Провадження № 1-кп/645/43/14
03 грудня 2014 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_11
обвинуваченого - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220460001997 за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Магадан, Російської Федерації, українця, громадянина України, СПДФО, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2009 року за ст. ст. 191 ч.1, 191 ч.3, КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 3 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,-
ОСОБА_12 являючись суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію від 13.12.2007 серія В03 № 203375), 11.09.2012, перебуваючи на перехресті вул. Танкопія та пр. Маршала Жукова, створюючи видимість цивільно-правової угоди, уклав з ОСОБА_13 договір підряду по виготовленню та монтажу навісу з прозорого пластику - полікарбонату в термін до 01.10.2012 року. Хоча, насправді, наміру виконувати замовлення не мав, будь-яких дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань не вчинив та відповідно, продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел на заволодіння чужим майном - грошовими коштами, шляхом обману, в цей же день 11.09.2012 року, отримав від ОСОБА_13 передплату у розмірі 25 000 гривень. У визначений договором строк ОСОБА_12 замовлення не виконав, грошовими коштами, належними ОСОБА_13 , розпорядився на власний розсуд, спричинивши останньому шкоду у розмірі 25 000 гривень.
Крім того, ОСОБА_12 , являючись суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію від 13.12.2007 року серія В03 № 203375), 05.10.2012 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , створюючи видимість цивільно-правової угоди, уклав з ОСОБА_10 договір підряду по виготовленню та монтажу навісу з прозорого пластику - полікарбонату в термін до 30.10.2012 року. Хоча, насправді, наміру виконувати замовлення не мав, будь-яких дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань не вчинив та відповідно, продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел на заволодіння чужим майном - грошовими коштами, шляхом обману, в цей же день 05.10.2012 року, отримав від ОСОБА_10 передплату у розмірі 12 000 гривень. У визначений договором строк ОСОБА_12 замовлення не виконав, грошовими коштами, належними ОСОБА_10 , розпорядився на власний розсуд, спричинивши останньому шкоду у розмірі 12 000 гривень.
Крім того, ОСОБА_12 , являючись суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію від 13.12.2007 року серія В03 № 203375), 23.01.2013 року, перебуваючи в місті Лозова, Харківської області, створюючи видимість цивільно-правової угоди, уклав зі ОСОБА_14 усну угоду щодо виготовлення та монтажу теплиці в термін до 20.03.2013 року. Хоча, насправді, наміру виконувати замовлення не мав, будь-яких дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань не вчинив та відповідно, продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел на заволодіння чужим майном - грошовими коштами, шляхом обману, в цей же день 23.01.2013 року, отримав від ОСОБА_14 передплату у розмірі 8 000 гривень. У визначений договором строк ОСОБА_12 замовлення не виконав, грошовими коштами, належними ОСОБА_14 , розпорядився на власний розсуд, спричинивши останній шкоду у розмірі 8 000 гривень.
Крім того, ОСОБА_12 , являючись суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію від 13.12.2007 року серія В03 № 203375), 08.04.2013 року, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 2, створюючи видимість цивільно-правової угоди, уклав з ОСОБА_7 договір підряду по виготовленню та монтажу теплиці в термін до 20.04.2013 року. Хоча, насправді, наміру виконувати замовлення не мав, будь-яких дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань не вчинив та відповідно, продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел на заволодіння чужим майном - грошовими коштами, шляхом обману, в цей же день 08.04.2013 року, отримав від ОСОБА_7 передплату у розмірі 10 000 гривень. У визначений договором строк ОСОБА_12 замовлення не виконав, грошовими коштами, належними ОСОБА_7 , розпорядився на власний розсуд, спричинивши останній шкоду у розмірі 10 000 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину свою у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся та надав суду пояснення про обставини вчинення ним злочинів так, як про це зазначено вище у даному вироку. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 визнав у повному обсязі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 просив залишити без розгляду, оскільки він його відшкодував потерпілій у повному обсязі. Крім того, обвинувачений ОСОБА_12 заявив суду клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р. в разі постановлення відносно нього обвинувального вироку.
На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, так -як проти цього не заперечували учасники судового провадження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_12 по епізоду від 11 вересня 2012 року суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство.
Дії обвинуваченого ОСОБА_12 по епізодам від 05 жовтня 2012 року, 23 січня 2013 року та 08 квітня 2013 року суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене повторно.
Вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.
Вивченням даних про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_12 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується задовільно, має постійне місце проживання, раніше судимий.
Обставиною у відповідності зі ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання ОСОБА_12 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_12 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру та розмір покарання, яке належить призначити ОСОБА_12 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини вчинення злочинів, дані про особу винного.
Враховуючи, що обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_12 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у вигляді обмеження волі за ч.1 ст. 190 КК України та позбавлення волі за ч.2 ст. 190 КК України.
Суд не застосовує до ОСОБА_12 амністію, оскільки він не являється її суб'єктом.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , в частині відшкодування моральної шкоди, підлягають відмові, оскільки вони не обґрунтовані.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_7 на загальну суму у розмірі 15000 грив. судом не розглядався у зв'язку з відмовою потерпілої від нього.
Запобіжний захід під час досудового слідства відносно ОСОБА_12 не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати на залучення експерта по справі відсутні.
Керуючись, ст. ст. 124, ч. 3 ст. 349, 368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-
ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді одного року та шести місяців обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді трьох років та шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_12 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_13 25000,00 гривень у якості відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 12000,00 гривень у якості відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_14 8000,00 гривень у якості відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_7 залишити без розгляду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1