Справа № 496/3609/14-к
Провадження № 1-кп/496/227/14
31.10.2014 р. м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Триліси, Фастівського району Київської області, українця, громадянина Російської Федерації, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, -
ОСОБА_4 в 1990 році, в м. Анадир, Магаданської області, Російської РФСР у малознайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_5 придбав обріз двоствольної мисливської рушниці та без передбаченого законом дозволу став його зберігати. На початку 1991 року ОСОБА_4 , перевіз придбаний ним обріз двоствольної мисливської рушниці на територію УРСР, де став зберігати обріз за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу.
17.07.2014 р. в ході огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні прихожої виявлено та вилучено обріз двоствольної мисливської рушниці, який обвинувачений зберігав у себе за місцем мешкання з метою самооборони без передбаченого законом дозволу.
Згідно висновку експерта від 21.07.2014 р. № 386-Б, предмет, вилучений 17.07.2014 р. у ОСОБА_4 є нестандартною короткоствольною, гладкоствольного вогнепальною зброєю, виготовленою з мисливської рушниці 16 калібру моделі «ТОЗ-63», № НОМЕР_1 , цівка № НОМЕР_2 , 1964 року випуску, шляхом укорочення саморобним способом стволів до залишкової довжини 284 мм і відокремлення частини прикладу. Наданий обріз виготовлений саморобним способом з мисливської рушниці, виготовленої промисловим способом на Тульському збройному заводі. Наданий на дослідження обріз для стрільби патронами 16 калібру придатний та є результатом переробки мисливської рушниці, в конструкцію якої внесені саморобні зміни у вигляді відпилювання значної частини ствола та відокремлення частини прикладу.
За таких обставин, суд вважає доведеним, те що своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючою ознакою - придбання, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
30.07.2014 року між прокурором Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також погодився на призначення покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців. У відповідності до ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи
обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, віднесений до категорії тяжких злочинів.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права: - мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; - мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплат но у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; - допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопо тання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Також судом встановлено, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (він раніше не судимий, має постійне місце мешкання за яким характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину), та не суперечать загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затверджен ня угоди про визнання винуватості між прокурором Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про долю речових доказів по справі суд вирішує, керуючись вимогами ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати на проведення судової експертизи.
Цивільний позов по справі заявлений не був, арешт на майно обвинуваченого не накладався.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 30.07.2014 року про визнання винуватості між прокурором Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Термін іспитового строку ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 31 жовтня 2014 р.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави за проведення експертизи витрати у сумі - 393,12 грн.
Речові докази по справі - обріз мисливської рушниці «ТОЗ-63», № НОМЕР_1 - знищити.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області ОСОБА_1