83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.07.09 р. Справа № 23/106
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Стаханівський завод феросплавів” м. Стаханов
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь
про стягнення 29 499,53 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Справа слухалась 02.06.2009р. В засіданні оголошувались перерви до 16.06.2009р. та до 30.06.2009р. В засіданні, яке відбулось 30.06.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 06.07.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, відкрите акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів” м. Стаханов, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь, 29 499,53 грн. вартості зайво поставленої продукції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- укладання сторонами договору поставки № 3925/1-157 від 11.01.2006р. за умовами якого у березні 2006р. він поставив відповідачу феросплави у вагонах №№ 66182700, 67567230, 63286298, 63510986, 67144865, 67177576, 65402273, 60918687, 67587857, 60640000, 67854638, 66372020, 63643407, 67869255, 65396558, 66938705;
- перевірку відповідачем разом з представником позивача ваги вантажу, який був доставлений у вагонах про що були складені відповідні акти, у яких зазначено, що у певних вагонах була виявлена надлишкова продукція;
- п. 27 Правил видачі вантажів, затверджені наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 862/5083 (далі - Правила);
- ст. 670 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: рахунки пред'явлені позивачем за феросплави поставлені у березні 2006р. у вагонах пойменованих у позові оплачені комбінатом повністю; позивач не пред'являв комбінату рахунків за зайво отриманий товар; надлишки товару комбінат має право прийняти, але не зобов'язаний.
Представник відповідача 19.05.2009р. подала до справи заяву, у якій стверджує, що позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови позивачу у позові.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Сторони уклали між собою договір поставки № 3925/1-157 на поставку феросплавів від 11.01.2006р. (далі - договір від 11.01.2006р.) згідно якого покупець (відповідач) зобов'язався оплатити і прийняти, а постачальник (позивач) поставити ... наступну продукцію - феросиліцій ФС 65 нефракційний, феросилікомарганець МнС78 нефракційний та феромарганець ФМн 78 нефракційний; обсяги ціни і номенклатура продукції погоджуються сторонами щомісяця і зазначаються у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.1 до договору). Умовами договору було також встановлено, що:
- орієнтовна сума договору 150 000 000 грн. разом з податком на додану вартість (1.2 в редакції протоколу розбіжностей до договору);
- при відправленні товару залізничним транспортом постачальник організує контрольне переваження, що оформлюється комісійним актом переваження товару на складі постачальника, складеним постачальником з охоронною організацією; приймання товару за кількістю здійснюється на станції призначення за участю представників організації, яка забезпечує охорону товару протягом доставки;... на підставі вище перерахованих документів покупцем проводиться розрахунок відповідальної вагової нестачі з урахуванням допустимого розходження (сума норми природної втрати 0,54 % і граничного розходження визначення маси нетто 0,2 %) від ваги нетто в вагоні, вартість якої враховується сторонами при проведенні розрахунків; при відвантаженні залізничним транспортом приймання товару за кількістю у покупця здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання товару і ваги тари вагонів після звільнення її з-під товару на залізничних вагах покупця за участю представника охоронної організації; визначення ваги нетто проводиться шляхом віднімання з ваги брутто ваги тари вагона, визначеного на залізничних вагонах покупця за участю охоронної організації (п. 2.7 договору);
- розрахунки за продукцію провадяться на умовах 100% попередньої оплати (п. 4.2 договору);
- договір діє з моменту підписання по 31 грудня 2006р. (п. 5 договору).
Позивач відвантажив відповідачу у березні місяці 2006р. феросплави у вагонах №№ 67869255, 60640000, 67587857, 67854638, 63643407, 66372020, 66938705, 60918687, 65402273, 67177576, 63510986, 67144865, 65396558, 63286298, 67567230 та 66182700. В цих вагонах був виявлений надлишок товару у порівнянні з товаросупровідними документами, що підтверджується актами приймання-здачі вантажу, актами про вагу тари та про фактичну наявність продукції, підписаному в т.ч. і представниками відповідача. Вартість цих надлишків товару за розрахунками позивача становить 29 499,53 грн. Відповідач не надав суду доказів, що він оплатив вартість цього надлишку товару позивачу.
Частиною 2 ст. 670 ЦК встановлено, що: якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця; якщо в розумний строк після одержання цього повідомлення, продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти та оплатити весь товар, якщо інше не встановлено договором. Позивач не надав суду доказів, що він розпорядився надлишком поставленого відповідачу товару, а відповідач - що він відмовився від використання товару і він знаходиться у нього на зберіганні. Тому суд дійшов висновку, що відповідач прийняв товар і має розрахуватися за нього за цінами згідно умов договору від 11.01.2006р. і ч. 3 ст. 670 ЦК.
Відповідач не міг оплатити позивачу вартість надлишку відвантаженого йому товару як попередню оплату, оскільки ні він ні позивач не планували здійснити таку поставку. Тому суд дійшов висновку, що строки оплати спірного товару сторонами визначено не було і у даному випадку сторони повинні були керуватися приписами ч. 2 ст. 530 ЦК. Такими вимогами суд вважає претензії позивача відповідачу №№ 02/776, 02/777 від 01.02.2007р. Факт отримання відповідачем цих претензій підтверджується відповідями на них.
Суд не приймає до відома посилання відповідача застосування коефіцієнта 0,74 % оскільки, 0,2 % позивачем враховано при вирахуванні суми позову, а 0,54% стосуються норм природної втрати, яка не відбулась - факти надлишку товару зафіксовані актами.
Не приймає суд до уваги і посилання відповідача на нібито пропущений позивачем строк позовної давності тому, що: для даного спору повинна застосовуватись загальна позовна давність тривалістю 3 роки, яка відліковувається через 7 днів від дня отримання відповідачем претензій позивача № 02/776, № 02/777 від 01.02.2007р. - тобто, позивач не пропустив строк позовної давності.
Зважаючи на викладене, суд вимоги позивача задовольняє.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 670, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, р/р 26003501676000 в філії ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742, ЄДРПОУ 00191158) на користь відкритого акціонерного товариства “Стаханівський завод феросплавів” (м. Стаханов, Луганська область, р/р 26003130026039, в ЗАТ КБ “ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186513) - 29 499 грн. 53 коп. боргу, 295 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя Забарющий М.І.