33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"08" липня 2009 р. Справа № 3/68
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Максимум"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ"
про стягнення заборгованості в розмірі 284835 грн. 28 коп.
Суддя Мамченко Ю. А.
Представники:
від позивача : Жахалова О.В. (довіреність №б/н від 05.05.2009 року) ;
від відповідача : представник не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Максимум" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ" про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 284 835 грн. 28 коп. В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 15 червня 2009 року про продовження та відкладення строку розгляду справи була направлена сторонам, зокрема відповідачу на дві адреси, а саме на адресу, яка зазначена у позовній заяві (м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112-А) та на адресу, зазначену у Довідці АА № 142987 з ЄДРПОУ, що знаходиться у матеріалах справи (м. Рівне, вул. Дворецька, 131). За кожною із зазначених адрес конверти, направлені відповідачу повернулися до господарського суду Рівненської області з відміткою пошти про те, що організація вибула та організація не значиться по даній адресі відповідно.
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку неявкою в судове засідання відповідача та неподанням ним документів.
Ухвалою голови господарського суду Рівненської області від 15.06.2009 року продовжено вирішення спору зі справи № 3/68 на строк до 1 (одного) місяця до 13 липня 2009 року.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд
25.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Максимум» (далі - Постачальник) та Чернівецькою Філією Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТА ХОЛДИНГ» (далі - Покупець) укладено Договір поставки №003/008 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар згідно специфікації (прайс-листа), а Покупець прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах договору. Загальна сума договору складається з сум всіх накладних, вписаних постачальником та завірених підписами уповноважених представників сторін, скріплених печатками сторін в період дії договору.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.06.2009 року по справі №3/68 від відповідача зобов'язано надати копію статуту ТОВ «Літа Холдинг»та положення про Чернівецьку філію ТОВ «Літа Холдинг».
Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Філії та представництва виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила.
Для здійснення функцій від імені юридичної особи юридична особа видає довіреність призначеному нею керівникові філії або представництва, за якою вони мають право укладати договори та інші правочини від імені юридичної особи, що їх створила, у межах наданих повноважень. Керівник на підставі цієї довіреності діє від імені та в інтересах юридичної особи, а не від імені філії або представництва.
На виконання умов Договору, згідно накладних: №ТМ-000022 від 09.10.2008 року на суму 114660 грн. 00 коп.; №ТМ-000025 від 27.13.2008 року на суму 185640 грн.00 коп.; №ТМ-0000055 від 20.10.2008 року на суму 93820 грн. 00 коп.; №ТМ-0000060 від 22.10.2008 року на суму 211410 грн. 00 коп.; №ТМ-000081 від 31.10.2008 року на суму 180960 грн. 00 коп., постачальник передав у власність покупця товар на загальну суму 785490 грн. 00 коп.. Покупець за вказаний вище товар розрахувався частково в розмірі 508154 грн. 72 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку позивача станом на 30.06.2009 року. В матеріалах справи відсутні докази повної оплати заборгованості.
Згідно з п.4.1. сторони погодили, що загальна вартість договору визначається по фактично відвантаженому на адресу покупця товару, згідно заявки покупця і специфікаціями (прайс-листами).
Згідно з наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними отримувачем товару зазначено ТОВ «Літа-Холдинг».
Згідно з п.4.2. договору поставки №003/008 від 25.09.2008 року, Покупець зобов'язався проводити оплату вартості кожної партії отриманого товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару покупцю.
Відповідач провів часткову оплату заборгованості, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за невиконання зобов'язання становить 277335 грн. 28 коп..
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до п.1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 277335 грн. 28 коп. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ" (33001, м.Рівне, вул. Дворецька, 131, код ЄДРПОУ 33167320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Максимум" (01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, 26, код ЄДРПОУ 33167320) грошову заборгованість за поставлений товар в розмірі 277335 грн. 28 коп., 2773 грн. 35 коп. витрат по оплаті держмита та 114 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовити
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписаний «13» липня 2009 року.