справа № 462/3441/14-ц
25 листопада 2014 року
Залізничний районний суд м. Львова
в складі: головуючого - Іванюк І.Д.
при секретарі с/з - Журавльовій А.С.
за участю представника позивача - ОСОБА_2
та представника відповідача - Зими Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди, -
Позивач звернулася до суду з позовом та уточненням до такого про стягнення із відповідача шкоди, завданої смертю годувальника, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати за період з 01 жовтня 2007 року до 31 жовтня 2014 року у сумі 40274 грн. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок падіння військового літака СУ-27, який належав Міністерству оборони України, у натовп глядачів під час демонстраційних польотів військових літаків в рамках святкування 60-ої річниці 14 авіаційного корпусу ВПСЗСУ на аеродромі "Львів-Скнилів" трагічно загинув її син ОСОБА_5. Залізничний районний суд м. Львова у рішення від 10 серпня 2007 року визнав право позивачки на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю сина і зобов'язав відповідача виплатити їй 13467 грн. на відшкодування шкоди за період з 01.01.2004 року до дня ухвалення рішення, а також виплачувати щомісяця по 440 грн. довічно. У рішенні суд виходив із розрахунку, що вказана сума становить одну п'яту від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. У разі збільшення мінімальної заробітної плати розмір відшкодування підлягає збільшенню на підставі рішення суду, оскільки після винесення рішення розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово, вона має право на перерахунок розміру належного їй відшкодування у тому числі і за минулі періоди. Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 268, 1197, 1200, 1208 ЦК України просила позов задоволити.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 згідно із довіреністю від 04.07.2012 р. (а.с. 9) позовні вимоги підтримала з аналогічних підстав.
Представник відповідача - Зима Л.С. згідно довіреності від 27.06.2014 р. (а.с. ) позов визнала частково, пояснила, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 серпня 2007 року суд визнав право позивачки на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю сина і зобов'язав вказаним рішенням виплатити 13467 грн. на відшкодування шкоди за період з 01.01.2004 року до дня ухвалення рішення, а також виплачувати позивачці 440 грн. щомісячно довічно. Вказана сума 13467 грн. була виплачена у повному обсязі, а також регулярно кожного місяця позивачу нараховувалися платежі у розмірі 440 грн. Виплатити кошти у сумі 40274 грн. за минулий період відповідач не погоджується, оскільки позивач не зверталася до суду про збільшення платежів та таке зобов'язання на відповідача не покладалось, а тому у позовній вимозі про відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати за період з 01 жовтня 2007 року до 31 травня 2014 року у сумі 40274 грн. просила відмовити
Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд позов задовольняє з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Згідно із ч. 2 ст. 1200 ЦК України шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, які випливають із смерті особи.
Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення авіаційно-спортивного свята на аеродромі спільного базування "Львів" (Скнилів) відбулось падіння військового літака СУ-27 Уб № 42 Військово-повітряних сил України, який належав Міністерству оборони України, у чому вироком військового апеляційного суду Центрального регіону України від 23.06.2005 р. (а. 13-25 справи № 2-28/11), залишеним без змін у цій частині ухвалою колегії Військової судової колегії Верховного Суду України від 02.03.2006 р. (а. 26-41 справи № 2-28/11) встановлено вину посадових осіб Міністерства оборони України. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 серпня 2007 року визнано право позивачки на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю сина і зобов'язано відповідача вказаним рішенням виплатити 13467 грн. на відшкодування шкоди за період з 01.01.2004 року до дня ухвалення рішення, а також виплачувати щомісяця по 440 грн. довічно.
За період з 01 жовтня 2007 року до 31 травня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати збільшувалася, проте це не враховувалось при обчисленні відшкодування. Різниця між сумою, яка мала бути виплачена позивачу в зв'язку із збільшення розміру мінімальної заробітної плати та сумою фактично виплаченою за вищезазначений період склала 40274 грн., що відповідає здійсненому позивачем розрахунку.
Відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет на 2014 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати у сумі 1218 грн, таким чином позивач має право на одержання щомісячного відшкодування у розмірі 1218 грн., починаючи з 01.06.2014 року.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити та стягнути із відповідача 40274 грн. на відшкодування заподіяної шкоди, а також збільшити розмір щомісячних виплат на відшкодування шкоди, оскільки сума відшкодування підлягає відповідному збільшенню у судовому порядку в зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 212-215 ЦПК України ст.ст. 1187, 1195, 1197, 1202 ЦК України, Законом України "Про правовий режим майна у Збройних силах України", -
Позов задоволити.
Стягнути із Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 40274 (сорок тисяч двісті сімдесят чотири) грн.
Стягувати із Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 щомісячні платежі у сумі 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн.
Рішення у повному обсязі виготовлене у 5-денний строк.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі якщо рішення було постановлене без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: