Справа № 157/1648/14-а
Провадження №2-а/157/66/14
02 грудня 2014 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Гончарука О.Н., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання дій відповідача протиправними і зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,
встановив:
У поданому до суду 24 листопада 2014 року адміністративному позові позивачка зазначає, що вона проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, є потерпілою від Чорнобильської катастрофи третьої категорії та непрацюючим пенсіонером.
У зв'язку з цим, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.39, ч.2 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон), відповідачем їй повинні виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткова пенсія у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Останнім їй на порушення вимог зазначених статей Закону згадані доплати виплачувались в значно менших розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України, не дивлячись на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» будь-яких обмежень щодо виплати пенсії в таких розмірах встановлено не було. Такі обмеження введені Законом України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності з 03 серпня 2014 року, а тому відповідач мав виплачувати їй пенсію у розмірі, що визначений Кабінетом Міністрів України, лише починаючи з 03 серпня 2014 року.
Просить суд постановити рішення, яким такі дії відповідача визнати протиправними, зобов'язати його нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.39,51 Закону за період в межах строку звернення до суду по 02 серпня 2014 року з урахуванням виплачених сум. Постанову суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Відповідачем 28 листопада 2014 року подано до суду письмове заперечення в якому він позов не визнав та зазначив, що при виплаті позивачці підвищення до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст.ст.39, 51 Закону, він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та здійснював нарахування таких виплат відповідно до Закону з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2012 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської кататсрофи», якою встановлено такі виплати.
Просить у задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку управлінні Пенсійного фонду України в Камінь-Каширського районі як пенсіонер, отримує пенсію за віком, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, постійно проживає в селі Волиця Камінь-Каширського району.
Дані обставини стверджено паспортом заявниці, її Чорнобильським, пенсійним посвідчення та запереченням відповідача.
Вказаний населений пункт, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом №796-ХІІ.
Статтями 39 51 Закону передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати, а особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Однак, цими статтями передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.ст. 39, 51 прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У відповідності до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, позивачу провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Положення п. 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вище наведені положення ст.ст. 39, 51 Закону є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", Про державний бюджет України на 2012 рік" та Про державний бюджет України на 2013 рік", якими було обмежено застосування Закону №796-ХІІ у вказані періоди, втратили чинність.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року, не передбачено жодної норми, яка б обмежувала у вказаному році пряме застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Законом України №1622-VII від 31.07.2014 року, який набрав чинності з 03 серпня 2014 року та п. 6-7 Прикінцевих положень якого передбачено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином суд вважає, що відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, однак допустив протиправну бездіяльність, порушивши пенсійні права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом зобов"язання його нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону починаючи з 24 травня 2014 року по 02 серпня 2014 року, виходячи із строків звернення до адміністративного суду, так як позивач звернувся до суду за захистом прав 24 листопада 2014 року, з урахуванням проведених виплат. При цьому суд не визначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органів Пенсійного фонду України. Проте вказує, що розрахунок необхідно проводити, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адже іншого механізму визначення мінімального розміру пенсії за віком законодавством не встановлено.
Підстав для допущення даної постанови до негайного виконання, передбачених ч.1 ст.256 КАС України, суд не знаходить.
Суд відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України стягує із Державного бюджету України на користь позивача сплачені ним 73 грн. 08 коп. судового збору.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.ст. 8-11, 18, 71, 94, 160-162, 183-2, 267 КАС України, суд,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії 3, непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 24 травня по 02 серпня 2014 року, протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 24 травня по 02 серпня 2014 року включно з врахуванням ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» і виплачених сум, та як особі, яка віднесена до категорії 3 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком передбаченої ч.2 ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за вказаний період із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Управлінню Державного казначейства України в Камінь-Каширському районі із Державного бюджету України повернути ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.
У задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.
Головуючий: О. Н. Гончарук