Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
«02» грудня 2014 р. справа № 927/1725/14
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1;
адреса представника: АДРЕСА_2
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
АДРЕСА_3
про стягнення 73429,54 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 особисто, паспорт НОМЕР_5, виданий міським відділом № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 04.10.1996р.; ОСОБА_4 - представник позивача, довіреність № 2-*1508 від 28.11.2014р.
від відповідача: не з'явився.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 73429,54 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору зберігання № 12 від 15.07.2014р., не повернув передане йому позивачем на зберігання майно, вартість втраченого майна не відшкодував. Позивач просить стягнути з відповідача 60844,00 грн. вартості втраченого майна, 12168,80 грн. штрафу за невиконання умов договору у розмірі 20% вартості майна зданого на зберігання та 416,74 грн. пені за несвоєчасну оплату збитків, всього 73429,54 грн.
Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 02.12.2014р. позивачем подано письмову відмову від частини позовних вимог, в якій він добровільно відмовляється від заявленої до стягнення в позові пені за несвоєчасну сплату збитків у розмірі 416, 74 грн.
Суд прийняв відмову від частини позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, з урахуванням відмови від позову в частині стягнення 416,74 грн. пені.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, витребуваних судом документів не надав. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Копії ухвал про порушення провадження у справі від 05.11.2014р. та про відкладення розгляду справи від 20.11.2014р., направлені на адресу відповідача, повернуті відділенням зв'язку з відмітками ''за відмовою адресата від одержання''.
За таких обставин, суд вважає, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та його представника, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Поклажодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Зберігач) було укладено договір зберігання № 12 від 15.07.2014р. (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору Зберігач зобов'язався безоплатно зберігати майно, передане йому Поклажодавцем, і повернути таке майно на першу вимогу Поклажодавця. Перелік майна вказується в акті передачі майна на зберігання, або інших документах, що підтверджують таку передачу (п. 1.1 Договору) (а.с. 8-9).
Згідно Акту прийому-передачі № 1 від 15.07.2014р. (а.с. 10) Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на зберігання майно на загальну суму 60844,00 грн.
Згідно умов п.п. 2.1.3 Договору письмова вимога про повернення майна має бути направлена Зберігачу за 7 календарних днів до дати такого повернення.
Поклажодавець одержує майно від Зберігача у строк, зазначений в письмовій вимозі про повернення майна (п. 2.1.3 Договору).
Відповідно до п.п. 2.2.6 Договору Зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажодавцю за його першою вимогою у строк вказаний у зазначеній вимозі, але в будь-якому випадку не пізніше 14 календарних днів з дня направлення Поклажодавцем такої вимоги.
23 вересня 2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення майна із зберігання не пізніше ніж через 9 календарних днів з дати направлення вимоги. Дана вимога була отримана 02.10.2014р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 15).
Відповідач відповіді на вимогу не надав, надане на зберігання майно позивачу не повернув.
Відповідно до п.п. 2.2.7 Договору, у випадку не повернення майна в строк 14 календарних днів з дня направлення Поклажодавцем вимоги про таке повернення, майно вважається таким, що було втрачено з вини Зберігача.
Зберігач протягом 7 банківських днів з моменту направлення вимоги Поклажодавця зобов'язаний відшкодувати Поклажодавцю збитки (п.3.3 Договору).
Пунктом 3.6 Договору сторони передбачили, що за невиконання умов Договору, які не пов'язані з грошовими розрахунками винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 20% вартості майна зданого на зберігання.
09 жовтня 2014 року позивач направив відповідачу відповідну вимогу про відшкодування вартості майна в розмірі 60844,00 грн. та сплати штрафних санкцій в розмірі 12168,80 грн. Проте відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, а саме, вартість майна не відшкодував, штрафні санкції не сплатив.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасного виконання умов Договору щодо повернення майна, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 73012,80 грн., в тому числі 60844,00 грн. вартості втраченого майна та 12168,80 грн. штрафу за невиконання умов договору. В частині стягнення 416,74 грн. пені за несвоєчасну оплату збитків провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти часткову відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 416,74 грн. пені за несвоєчасну оплату збитків, припинивши в цій частині провадження у справі.
2. Решту позовних вимог задовольнити.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, рахунок відсутній, код НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код НОМЕР_4) 73012,80 грн. (сімдесят три тисячі дванадцять грн. 80 коп.) заборгованості, в тому числі 60844,00 грн. вартості втраченого майна та 12168,80 грн. штрафу за невиконання умов договору, та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті позивачем судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 02.12.2014р., на підставі ст. 85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 04.12.2014р.
Суддя Ю.М. Бобров