Рішення від 18.11.2014 по справі 910/22750/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22750/14 18.11.14

За позовом Приватне акціонерне товариство "ОТІС" (вул. Екскаваторна, 37, м. Київ, 03062)

до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» (вул. Заслонова, 3, м. Київ, 02096)

про стягнення 21439,56 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Мацюк В.В. - начальник претензійно-позовного сектору юридичного департаменту, довіреність № 75 від 02.07.14 р.;

Від відповідача: Перелигіна О.А. - представник, дов. № 1949 від 08.07.14 р.,

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» про стягнення 21439,56 грн. заборгованості за Договором D21S № 220/1 на виконання робіт з модернізації ліфтів 23.04.12 р., а також витрат зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору D21S № 220/1 на виконання робіт з модернізації ліфтів 23.04.12 р. відповідачем не виконані належним чином зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості виконаних позивачем за договором робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 21439,56 грн., яку позивач просить стягнути в позовній заяві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.14 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/22750/14, розгляд справи призначено на 04.11.14 р..

На підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні з 04.11.14 р. по 18.11.14 р. оголошувалась перерва.

В судові засідання 04.11.14 р. та 18.11.14 р. з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

До початку судового засідання 04.11.14 р. на виконання вимог ухвали суду від 21.10.14 р. через канцелярію суду представником позивача подане письмове клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення документів до матеріалів справи, серед яких міститься, зокрема, повідомлення № 189-юр від 30.10.14 р. про відсутність у провадженні господарських судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору.

Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.

Також до початку судового засідання 04.11.14 р. на виконання вимог ухвали суду від 21.10.14 р. через канцелярію суду представником відповідача подане письмове клопотання б/н від 04.11.14 р. про долучення документів до матеріалів справи.

Вказане клопотання містить пояснення відповідача, в яких останнім повідомлено суд про відсутність у відповідача доказів виконання зобов'язань за Договором у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства.

Кошторис робіт, передбачений п.1.4 Договору D21S № 220/1, у відповідача відсутній, однак ціна Договору у розмірі 21439,55 визначена у п.2.1 вказаного Договору, а перелік робіт при цьому підтверджується актом виконаних робіт.

Крім того, відповідачем зазначено про відсутність додаткових угод до Договору D21S № 220/1 на виконання робіт з модернізації ліфтів 23.04.12 р.. Коригування ціни договору до суми 21439,56 грн., як стверджує відповідач, за погодженням сторін відбулось згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт, копія якої наявна в матеріалах справи.

Також серед доданих до клопотання представника відповідача документів міститься повідомлення б/н від 04.11.14 р. про відсутність у провадженні господарських судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору.

Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судового засідання 04.11.14 р. та 18.11.14 р. клопотань представників сторін щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судовому засіданні повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками сторін не заявлено.

В судовому засіданні 18.11.14 р. уповноважений представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Уповноважений представник відповідача в наданих в судовому засіданні 18.11.14 р. усних поясненнях визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23 квітня 2012 року між Комунальним підприємством «Господар Дарницького району м. Києва» (Відповідач у справі, Замовник за договором) та Приватним акціонерним товариством "ОТІС" (Позивач у справі, Підрядник за договором) був укладений Договір № D21S № 220/1 на виконання робіт з модернізації ліфтів (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає зобов'язання з виконання робіт з модернізації ліфтів (модернізація станції управління УПЛ-10 на станцію управління УПЛ-17 БЛМ «Родос») у житловому будинку КП «Господар» за адресою: вул. Тростянецька, 49 (1 пас.ліфт та 1 вант/пас. Ліфт) рег. №№ 26579, 265802, акт від 07.02.12 р., лист № 376 від16.02.12 р., в терміни, визначені сторонами на підставі гарантійного листа Замовника та за умови підтвердження оплати вказаних робіт.

Розлами 2-4 Договору визначена вартість Договору, порядок розрахунків, права та обов'язки сторін.

За умовами п. 9.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 30 травня 2012 р., а в частині оплати - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як зазначено в п.2.1 Договору вартість Договору на момент укладання складає 21439,55 грн., в т.ч. ПДВ - 3573,26 грн., є приблизною та буде уточнена за фактичним рівнем витрат, підтверджених актами виконаних робіт.

У відповідності до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов п.п.4.2.1 Договору, яким визначений обов'язок Підрядника виготовити кошторисну документацію та передати її Замовнику, позивачем складений локальний кошторис № 2-1-1 на відновлювальні роботи в діючому будинку станом на 20.04.12 р. на загальну суму 21423,00 грн. та 27.04.12 р. обома сторонами затверджена договірна ціна на модернізацію ліфту на суму 21439,56 грн. Копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Термін виконання робіт за Договором - 1 місяць (п. 1.2 Договору).

За приписами ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

У відповідності до п.п. 3.2 п.3, 4.2.3 п.4 Договору Підрядник взяв на себе зобов'язання після завершення робіт з модернізації ліфта оформити відповідні документи (акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3). Форми КБ-2в та КБ-3 в 4-х примірниках підписуються уповноваженою особою Підрядника, завіряються круглими печатками та передаються Замовнику або визначеній уповноваженій особі для підписання.

Згідно п. 4.1.1 п.4 Договору Замовник зобов'язався оформити акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 у 3-х денний термін з моменту надання їх Підрядником та повернути 2 примірники Підряднику.

Судом згідно матеріалів справи встановлено та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, що на виконання умов Договору Приватним акціонерним товариством "ОТІС" виконано роботи на загальну суму 21439,56 грн., а саме виконано роботи з модернізації ліфту у житловому будинку по вул. Тростянецька, 49 (1 під.-пас. та в/пас) (модернізація станції управління УПЛ-10 на станцію управління УПЛ-17 БЛМ «Родос»), що підтверджується підписаним уповноваженими представниками Замовника і Підрядника та скріпленим печатками сторін актом форми № КБ-2в № 220/1110-S1 приймання виконаних будівельних робіт (відновлювальні роботи з ремонту ліфтів) за травень 2012 р. на суму 21439,56 грн. від 28.05.12 р. та відповідною довідкою форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за травень 2012 р. на вказану суму від 28.05.12 р..

За умовами п.п.4.1.3 п. 4 Договору Замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у кошторисній документації та Договорі, і не можуть бути усунені Підрядником.

Факт виконання робіт за вказаним актом здачі - прийняття робіт згідно умов Договору D21S № 220/1 на виконання робіт з модернізації ліфтів 23.04.12 р. відповідачем не заперечувався.

Доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання робіт до суду не надходило, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання Приватним акціонерним товариством "ОТІС" умов Договору з боку відповідача відсутні.

Як вбачається із наданого позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт, а також підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем виконані прийняті на себе зобов'язання по виконанню робіт, обумовлених Договором, а відповідачем, в свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь - яких зауважень, що позбавляє останнього права посилання на невідповідність акту умовам Договору та виявлені недоліки, як на умову звільнення від оплати виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За умовами п. 3.3 остаточний розрахунок за Договором здійснюється Замовником у 10-денний термін з дня підписання актів виконаних робіт.

Проте відповідач в обумовлений п. 3.3 Договору строк розрахунок за виконані роботи не здійснив, заборгованість відповідача з оплати виконаних робіт станом на 07.10.14 р. складає 21439,56 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів за виконані роботи в сумі 21439,56 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у зазначеному вище розмірі, яку останній просить стягнути в позовній заяві.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № D21S № 220/1 на виконання робіт з модернізації ліфтів 23.04.12 р., а також доказів пред'явлення претензій щодо допущених у роботі відступів від умов Договору або інших недоліків суду не надано.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" встановлено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Визнаючи в усних поясненнях позовні вимоги на час проведення судового засідання, відповідачем не надано суду письмової заяви про визнання позову у відповідності до приписів ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в обсязі, заявленому позивачем, відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» 21439,56 грн. за виконані згідно вказаного Договору роботи підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 254, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» (вул. Заслонова, 3, м. Київ, 02096, код 14315687) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (вул. Екскаваторна, 37, м. Київ, 03062, код 14357579) 21439,56 грн. боргу та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 24 листопада 2014 року.

Суддя А.М. Селівон

Попередній документ
41680443
Наступний документ
41680447
Інформація про рішення:
№ рішення: 41680446
№ справи: 910/22750/14
Дата рішення: 18.11.2014
Дата публікації: 04.12.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.11.2014)
Дата надходження: 20.10.2014
Предмет позову: про стягнення 21 439,56 грн.