Запорізької області
01.07.09 Справа № 2-4/114-2009-3/89/09
Суддя Соловйов В.М.
За позовом: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 2”, м. Запоріжжя
до відповідача: Спілки козаків України “Військо Запорізьке”, м. Запоріжжя
про стягнення 19 018, 58 грн.
Суддя Соловйов В.М.
Представники:
від позивача: Малєньова Л.А., юрисконсульт, довіреність №5-05/40 від 06.01.2009р.
від відповідача: Панченко О.В., Верховний атаман, посвідчення ГК №015 від 20.10.2001р.
06.04.2009р. за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області надійшла з господарського суду Автономної Республіки Крим справа № 2-4/144-2009, яка була передана на розгляд судді Соловйову В.М.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2009р. справа № 2-4/114-2009 прийнята до провадження судді Соловйова В.М., у зв'язку з чим справі присвоєно інший номер - № 2-4/114-2009-3/89/09. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.05.2009р. об 11 год. 30 хв.
Ухвалою від 06.05.2009р. розгляд справи № 2-4/114-2009-3/89/09 було відкладено на 03.06.2009р. у зв'язку із неявкою сторін.
Ухвалою виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 03.06.2009р. строк вирішення спору по справі № 2-4/114-2009-3/89/09 продовжено на один місяць -до 06.07.2009р.
Ухвалою від 03.06.2009р. розгляд справи було відкладено на 01.07.2009р. о 14 годині 20 хвилин.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 01.07.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві і обґрунтовані ст. 1, 2, 15 ГПК України, 526, 629 України.
В судових засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, та уточненнях позовних вимог від 03.06.2009р., просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19 018, 58 грн.
Уточнені позовні вимоги прийнято судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.
У судовому засіданні 01.07.2009р. представник позивача надав акт звірки взаємних розрахунків по договору № 679/2 від 20.12.2003р. за період з 01.04.2004р.-01.09.2008р. за адресою: вул. Українська, б. 31, згідно якому заборгованість складає 19 018, 58 грн., який відповідачем не підписаний.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проти позову заперечив. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що всі спірні питання були врегульовані з начальником КП “ВРЕЖО №2” Шмалій Л.М. Спілка козаків України “Військо Запорізьке” свої зобов'язання за договором про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та при будинкової території від 20.12.2003р. виконало та перерахувала належні суми позивачу.
В судовому засіданні представник відповідача на підставі вищенаведеного просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників стороні, суд
На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №394/36 від 27.12.2003р. Спілці козаків України “Військо Запорізьке” надано в орендне користування нежитлове приміщення площею 239,00 кв.м, розташоване за адресою: вул. Українська, 31 в м. Запоріжжі.
20.12.2003р. між УЖГ Запорізької міської ради, КП “ВРЕЖО №2” і Спілкою козаків України “Військо Запорізьке” укладений договір №679/2 оренди вказаного нежитлового приміщення.
На підставі рішення Запорізької міської ради № 65 від 25.01.2006р. Спілка козаків України “Військо Запорізьке” була звільнена від орендної плати за нежитлове приміщення в буд. № 31 по вул. Українській в м. Запоріжжі.
20.12.2003р. Між КП “ВРЕЖО № 2” (ВРЕЖО) та Спілкою козаків України “Військо Запорізьке” (орендар) було укладено договір про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території від 20.12.2003р. (надалі - Договір), за яким ВРЕЖО забезпечує управління і утримання майна житлових будинків та прибудинкової території, яка знаходиться у спільному користуванні мешканців житлових будинків і орендарів нежитлових приміщень, які вбудовані у житлові будинки, згідно вимогам Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, а Орендар приймає участь у витратах на виконання робіт, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду (п.1 Договору).
Відповідно до п.п.2.1 п. 2 Договору ВРЕЖО зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт по утриманню житлового фонду, прибудинкової території, передбачених діючими Правилами.
Згідно п.п. 2.2.9 п. 2.2 Договору орендар зобов'язується здійснювати оплату експлуатаційних витрат ВРЕЖО по утриманню житлового фонду по тарифам, які затверджені рішенням виконкому міської Ради народних депутатів № 81 від 24.02.2000р. Місячний розмір експлуатаційних витрат становить: 0, 39 х 239, 0 = 93, 21 грн., ПДВ 20 % = 18, 64 грн., всього = 111, 85 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору, Орендар перераховує на розрахунковий рахунок ВРЕЖО щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що слідує за звітним, розмір експлуатаційних витрат, обумовлених п. 2.2.9 Договору.
Відповідач свої зобов'язання за договором від 20.12.2003р. своєчасно не виконував.
19.07.2006р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1341-01/04 від 19.07.2006р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості у розмірі 10 180, 55 грн. та у подальшому виконувати усі вимоги договору.
Листом № 135-ГКС від 04.12.2006р. відповідач гарантував погасити існуючу заборгованість до 20.12.2006р.
Як свідчить акт звірки, наданий позивачем, Спілка козаків України “Військо Запорізьке” в рахунок погашення боргу сплатила: у вересні 2006р. 1 200,00 грн., у грудні 2006р. -4 479, 46 грн., у лютому 2007р. -686,00 грн., у квітні 2007р. -360,00 грн., а всього 6 725, 46 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території від 20.12.2003р.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчить акт звірки, “Пояснення до розрахунку заборгованості по експлуатаційним витратам і комунальним послугам за період з 01.04.2004р. по 01.09.2008р., надані позивачем, Спілка козаків України “Військо Запорізьке” в рахунок погашення боргу сплатила: у вересні 2006р. 1 200,00 грн., у грудні 2006р. -4 479, 46 грн., у лютому 2007р. -686,00 грн., у квітні 2007р. -360,00 грн., а всього 6 725, 46 грн.
За період з моменту укладення договору про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території від 20.12.2003р. по серпень 2008р. включно Спілці козаків України “Військо Запорізьке” повинно було нараховано суму 6 306, 90 грн., виходячи із наступного розрахунку:
За 12 днів грудня 2003р. -43, 29 грн. (93, 21 : 31 день х 12 днів = 36,08 грн. (без ПДВ) + 20% ПДВ, що складає 7, 21 грн.
За січень, лютий, березень, квітень 2004р. по 111, 85 грн. за кожний місяць, а всього 490,70 грн.
За період з травня 2004р. по серпень 2008р. включно (52 місяці) оплаті підлягало 5 816, 20 грн. (111,85 х 52).
Вказаний розрахунок повністю відповідає вимогам п.п.2.2.9 п.2.2 Договору та розрахункам позивача.
Оскільки за період дії Договору відповідачем сплачено позивачу суму 6 725, 46 грн., що перевищує суму, яка підлягала нарахуванню на 418, 56 грн. (6 725, 46 - 6 306, 90), стягнення з Спілки козаків України “Військо Запорізьке” будь-яких інших суму за період з 20.12.2003р. по серпень 2008р. є неприпустимим.
Посилання позивача на те, що відповідачу нараховано додатково суми за електроенергію, теплову енергію, опалення тощо до уваги не приймаються в силу ч.1 ст.34 ГПК України якою встановлено, що господарський суд приймає тільки ти докази, які мають значення для справи.
В даному випадку платіжні доручення на адресу відповідача з вимогою про сплату боргу за електроенергію, теплову енергію, опалення та факт їх сплати (несплати) не входять до предмету доказування. Оскільки, як свідчить позовна заява КП “ВРЕЖО №2” від 02.10.2008р. та уточнені позовні вимоги від 03.06.2009р., позивач заявив до стягнення суми боргу, нараховані лише за договором про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території від 20.12.2003р.
А, як свідчить зміст цього договору, Спілка козаків України “Військо Запорізьке” за вказаним договором зобов'язана сплачувати лише і виключно по 111, 85 грн. щомісячно. Ніякі сплати електроенергії, теплової енергії, опалення тощо цим договором не передбачені.
Відтак, господарський суд не враховує в рахунок боргу і не приймає в розрахунку позивача та в наданому ним акті звірки “згідно угоди про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового будинку та при будинкової території по договору №679/2 від 20.12.2003р. за період: з 01.04.2004р. - 01.09.2008р. за адресою: вул. Українська, б 31” інші суми нарахувань, крім 111, 85 грн., як це і передбачено цим Договором.
За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Господарський суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутися до суду з позовною заявою про стягнення боргу за електроенергію, теплову енергію, опалення тощо, які нараховані відповідачу поза межами договору про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території від 20.12.2003р.
Так само позивач не позбавлений права звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості відповідача за договором про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території від 20.12.2003р., яка виникла (виникне) з 01.09.2008р.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя: В.М.Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 06.07.2009р.