Запорізької області
03.07.09 Справа № 20/125/09
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Парма-Р”, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Нове,
до Комунального підприємства “Мелітопольський міський парк культури і відпочинку ім..М.Горького” Мелітопольської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м.Мелітополь,
про стягнення суми 18 592,14 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін -Ротто Р.Р. (довіреність б/н від 30.06.2009р.);
Ротто І.Р. (директор, протокол від 08.06.2007р.);
Житник І.В. (довіреність б/н від 27.05.2009р.);
Від відповідача - Куріцин С.Ю. (в.о. директора, розпорядження №765-к від 30.09.08р.);.
Заявлений позов про стягнення з Комунального підприємства “Мелітопольський міський парк культури і відпочинку ім.М.Горького” Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ “Парма-Р” заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в сумі 15 683,87 грн., три відсотки річних в сумі 215,47 грн. та неустойки за затримку повернення орендованого майна в сумі 2 692,80 грн., всього суми 18 592,14 грн.
Ухвалою господарського суду від 09.04.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/125/09, судове засідання призначено на 13.05.2009р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.05.2009р. Ухвалою в.о. голови господарського суду від 29.05.2009р. в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць -до 09.07.2009р., ухвалою суду від 29.05.2009р. розгляд справи відкладено на 03.07.2009р.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 03.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано наступним. Відповідно до п.2.1 укладеного між сторонами договору оренди більярдних столів №2 від 07.01.2004р., строк дії якого закінчився 31.12.2008р., орендар повинен раз на місяць здійснювати розрахунок винагороди у розмірі 40 відсотків від загальної суми виручки, переданої в касу парку. Станом на 01.01.2009р. відповідач має заборгованість з плати за користування майном за 2007-2008р.р. у розмірі 13915 грн., в тому числі 4938 грн. -за 2007р., 8977 грн. -за 2008р. Розмір заборгованості за 2007 рік та 9 місяців 2008 року, тобто по 01.10.2008р., підтверджується довідкою відповідача від 06.10.2008р., підписаною головним бухгалтером. Суму виручки за жовтень -грудень 2008р. було повідомлено в усному порядку. На підставі ст.ст.2,193 ГК України, ст.ст.252, 526,625, 785 ЦК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача, в розмірі вказаному у позові, заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, три відсотки річних, а також неустойку за затримку повернення орендованого майна на 1 місяць та 24 дні. У судовому засіданні 03.07.2009р. позивачем надано довідку б/н від 05.01.2009р., підписану головним бухгалтером КП ПкіВ ім.Горького, про те, що за 4 квартал 2008р. отримано в касу парка 4530грн. за використання більярдних столів відповідно до договору про їх оренду з ЗАТ “Парма” (договір №2 від 07.01.2004р. пролонгованого до 31.12.2008р.) Частка ЗАТ “Парма” із вищезазначеної суми становить 1812грн.
Відповідач у своєму відзиві позов не визнав, зазначивши, що сторонами договору є відповідач як орендар та ЗАТ “Парма”, а з ТОВ “Парма-Р”, яке є позивачем у справі, відповідач цивільних угод не укладав. Договір від 07.04.2004р. з боку відповідача було підписано колишнім директором та скріплено печаткою, яка була виготовлена лише у грудні 2005 року. Тобто, договір сфальсифікований з метою незаконного отримання позивачем коштів, що є посадовим злочином. Особливу увагу привертає те, що місце реєстрації позивача є домашньою адресою колишнього директора відповідача, яка і надавала довідки про суми виручки. Просить у задоволенні позову відмовити. Також відповідачем надано письмове пояснення, відповідно до якого наказом від 16.01.2009р. звільнена головний бухгалтер, яка видавала довідку щодо стану заборгованості. Вважає, що довідка також не є належним доказом, сфальсифікована, оскільки не зареєстрована в журналі вихідних документів, який відповідач надав для огляду в судовому засіданні, видана без відома директора. Крім того, сума заборгованості не підтверджується ніякими даними бухгалтерського обліку, так як більярдні столи не використовувалися, доходів від них відповідач не отримував. Довідка була написана невідомою особою, не в приміщенні підприємства. Стосовно нарахованої пені відповідач зазначає, що ст.516 ЦК України вимагає повідомлення боржника у разі заміни кредитора в зобов'язанні. Про свою реорганізацію ТОВ “Парма-Р” не повідомляло, а дізналися про це лише з листа 02.02.2009р. Відповідач вважає, що договір оренди, надана бухгалтерська довідка є предметом фальсифікації, то заявив клопотання призупинити провадження у справі та направити матеріали справи до правоохоронних органів для дослідження.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
07.01.2004р. між міським парком культури і відпочинку ім.Горького” в особі директора Харитонової О.Л. (Орендар, відповідач у справі) та ЗАТ “Парма” (Орендодавець ) було укладено договір на оренду більярдних столів №2.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду 4 більярдних столи в комплекті з шарами, киями в робочому стані.
У п.2.1 договору передбачено, що орендатор здійснює розрахунок винагороди один раз на місяць у розмірі 40 відсотків від загальної суми виручки, переданої в касу парка.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2005р. Договір було пролонговано за згодою сторін до 31.12.2007р., до 31.12.2008р. шляхом напису про це у самому тексті договору, підпису ( без зазначення посади, прізвища та ініціалів осіб), проставлення печатки.
Згідно з п.1.1 Статуту ТОВ “Парма-Р” (позивач у справі), останнє створено шляхом перетворення ЗАТ “Парма”, є повним правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ “Парма”.
Відповідно до свідоцтва серії АОО №673915 державну реєстрацію ТОВ “Парма-Р” проведено 29.10.2007р.
Згідно з матеріалами справи позивач звернувся до відповідача з вимогою, що була вручена 03.02.2009р., відповідно до якої у зв'язку з незгодою відповідача на продовження строку дії договору, що сплинув 31.12.2008р., просив забезпечити явку представника 06.02.2009р. для повернення більярдних столів, аксесуарів та підписання акту приймання-передачі. У цій вимозі вказано, що ТОВ “Парма-Р” є правонаступником ЗАТ “Парма”, до вимоги додані акти приймання-передачі.
Повторно позивач звернувся з аналогічною вимогою, що була вручена 19.02.2009р., та до якої також були додані акти приймання-передачі, і призначив дату 24.02.2009р. для повернення майна та підписання акту.
Суду наданий Акт приймання-передачі матеріальних цінностей від 24.02.2009р., відповідно до якого відповідач передає позивачу більярдні столи в кількості 4 шт., 2 комплекти шарів, 2 полички для шарів, 1 підставку для київ, київ 17 шт. та 2 трикутника для шарів. Цей акт з боку відповідача підписано Куріциним С.Ю., якого згідно з розпорядженням Мелітопольського міського голови №765-к від 30.09.2008р. було призначено виконуючим обов'язки директора КП “Міський парк культури та відпочинку ім.Горького” Мелітопольської міської ради.
Акт приймання-передачі майна в оренду сторонами не представлений.
Відповідно до довідки КП “Парк культури і відпочинку ім.Горького” від 06.10.2008р. (б/н), яка підписана головним бухгалтером, було визначено заборгованість відповідача перед ЗАТ “Парма” за оренду більярдних столів згідно договору №2 від 07.01.2004р. станом на 01.10.2008р.: у розмірі 12103 грн., в тому числі заборгованість за 2007р. -4938 грн., за 9 місяців 2008р. -7165 грн.
До матеріалів справи надано копію претензії від 13.03.2009р. без доказів її направлення або вручення відповідачу, згідно зі змістом якої позивач вимагав сплати заборгованості за договором №2 від 07.01.2004р. у розмірі 13915 грн., в тому числі за 2007 рік - 4938 грн., за 2008 рік -8977 грн., а також 3% річних та індексу інфляції.
У квітні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі №20/125/09, відповідно до якого просить стягнути з відповідача, зокрема, заборгованість за користування орендованим майном за 2007-2008р.р., зазначивши при цьому, що розмір прибутку за жовтень -грудень 2008р., на підставі якого позивачем розраховано плату за цей період, було повідомлено усно.
У судовому засіданні 03.07.2009р. позивач надано довідку б/н від 05.01.2009р., підписану головним бухгалтером КП ПкіВ ім.Горького про те, що за 4 квартал 2008р. отримано в касу парка 4530грн. за використання більярдних столів відповідно до договору про їх оренду з ЗАТ “Парма” (договір №2 від 07.01.2004р. пролонгованого до 31.12.2008р.) Частка ЗАТ “Парма” із вищезазначеної суми становить 1812грн.
Також позивачем надано акт звірки розрахунків станом 25.05.2009р., який відповідачем отриманий, однак не підписаний, та відповідно до якого позивач вказує заборгованість у сумі 4731грн. на 01.01.2007р., нарахування в 2007р. суми 9887грн., виплату орендної плати в 2007р. у сумі 9680грн., нарахування за період з 01.01.2008р. по 01.10.2008р. у сумі 7165грн., за період з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. у сумі 1774грн.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на наступних підставах.
Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально -правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.
Згідно з ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є, зокрема, договір.
Відповідно до ст.ст.6,627,629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Правовідносини сторін врегульовано договором оренди. Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.ч.1,5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У п.2.1 договору сторони встановили, що орендатор здійснює розрахунок винагороди один раз на місяць у розмірі 40 відсотків від загальної суми виручки, переданої в касу парка.
Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач позов не визнає, оскільки вважає договір сфальсифікованим попереднім директором відповідача, яке виразилося, зокрема у тому, що договір оренди, складений у 2004 році, скріплено печаткою підприємства відповідача, яка була виготовлена лише у грудні 2005 року.
У підтвердження зазначеного надано відповідь ГУМВС України в Запорізькій області на запит відповідача, якою повідомлялося, що КП “Мелітопольський міський парк культури і відпочинку ім..Горького” 20.12.2005р. у зв'язку зі зміною назви установи отримало квитанцію на знищення старої гербової печатки та дозвіл на право виготовлення іншої гербової печатки. Відповідальною особою була Харитонова О.Л. До цього листа додано відповідні копії корінця квитанції про знищення та дозвіл на виготовлення печаток.
Позивач у підтвердження розміру заявленої до стягнення суми 13 915грн. орендної плати за 2007-2008р.р. посилається на довідки б/н від 06.10.2008р., 05.01.2009р., підписані колишнім головним бухгалтером КП “ПкіВ ім.Горького".
Відповідач вважає, що довідка також не є належним доказом, сфальсифікована, оскільки не зареєстрована в журналі вихідних документів, видана без відома директора. Крім того, сума заборгованості не підтверджується ніякими даними бухгалтерського обліку, так як більярдні столи не використовувалися, доходів від них відповідач не отримував.
Оцінивши представлені сторонами докази, суд вважає недоведеними позовні вимоги в частині розміру заявленої до стягнення орендної плати. При цьому суд бере до уваги наступне.
У п.2.1 договору сторони встановили, що орендатор здійснює розрахунок винагороди один раз на місяць у розмірі 40 відсотків від загальної суми виручки, переданої в касу парка. Із змісту цього пункту неможливо достовірно встановити від якої саме суми виручки, переданої в касу парка, підлягає розрахунок плати -отриманої від користування 4 більярдними столами в комплекті з шарами, киями або загальної суми виручки, переданими в касу всіма відвідувачами парку (враховуючи специфіку орендаря - основними видами діяльності якого згідно з довідкою АБ №131045 від 07.03.2008р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є діяльність ярмарок та атракціонів, роздрібна торгівля з лотків та на ринках, діяльність кафе).
Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тому, саме в інтересах, в даному випадку, орендодавця було складення тексту договору з максимальним урахуванням всіх можливих обставин, тим більше, щодо розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору. Не визначивши чітко в договорі при його укладенні (з урахуванням власних інтересів) розміру орендної плати, або порядок її визначення, який би не потребував тлумачення або витребування додаткових доказів, позивач несе ризик ведення власної господарської діяльності.
Належних доказів у підтвердження розміру заявленої до стягнення суми орендної плати позивач не надав. Довідки від 06.10.2008р., 05.01.2009р., підписані колишнім головним бухгалтером КП “ПкіВ ім.Горького", суд не може визнати належним доказом розміру орендної плати. У судовому засіданні було оглянуто журнал вихідної кореспонденції відповідача, в якому відсутня реєстрація зазначених довідок. Ці довідки не містять посилання на первинні бухгалтерські документи, які стали підставою для визначення розміру заборгованості, у тому числі кожного місяця 2007р., 2008р., та не можуть бути підтвердженням загальної суми виручки, переданої в касу. Відповідно до п.3.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (з подальшими змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320, довідки за касовими документами повинні бути підписані керівником і головним бухгалтером. Згідно з ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У акті звірки, складеному позивачем, є посилання на сплату відповідачем у 2007р. суми 9680грн. орендної плати. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ця сума отримана готівкою від колишнього директора КП “ПкіВ ім.Горького". Однак, доказів у підтвердження отримання цієї суми із каси підприємства відповідача, надходження цієї суми до каси позивача, а відповідно, і часткового виконання договору відповідачем у 2007р., не представлено. Між тим, згідно з “Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України”, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси (п.1.2). Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (п.2.6). Позивач не надав ні видаткового, ні прибуткового касового ордеру у підтвердження частково виконання договору, а, відповідно, і розміру заявленого розміру основного боргу.
Своє право на звернення до суду про стягнення суми з відповідача ТОВ “Парма-Р” обґрунтовує правонаступництвом ЗАТ “Парма”.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, а також яким чином особа, до якої позивачем пред'явлено позов, порушує права останнього.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Мотивуючи свої вимоги, у позовній заяві позивач вказує, що є правонаступником ЗАТ “Парма”, що підтверджується статутом.
Згідно з приписами ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до приписів ч.2 ст.518 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
У зв'язку з цими приписами законодавства суд з'ясовує дотримання вимог зазначених норм права щодо надання боржнику доказів переходу прав у зобов'язанні до нового кредитора, а також факт наявності зобов'язання та його зміст (зокрема, розмір боргу у грошовому зобов'язанні).
Із позовної заяви, за якою порушено провадження у даній справі, вбачається, що вона була оформлена та підписана позивачем 03.04.2009р. і згідно з фіскальним чеком №8804 направлена відповідачу 03.04.2009р. Відповідно до опису вкладення додатків до позовної заяви, у тому числі копії статуту ТОВ “Парма-Р”, де визначено правонаступництво, відповідачу направлено не було. До вимоги позивача до відповідача, яка вручена 03.02.2009р., про повернення більярдних столів, аксесуарів та підписання акту приймання-передачі було додано лише акти приймання-передачі.
Таким чином, оскільки позивач не надав доказ переходу прав до нового кредитора у зв'язку з правонаступництвом, згідно з положеннями ст.517 ЦК України відповідач мав право не виконувати цього зобов'язання. В ході розгляду справи позивачем відповідних доказів також представлено не було.
Позивачем також заявлено до стягнення суму 1768,87 грн. інфляційного збільшення основного боргу за період з січня 2008р. по лютий 2009р. та суму 215,47 грн. -3% річних з 01.01.2008р. по 01.04.2009р.
Зі змісту ст.625 ЦК України слідує, що обов'язковою умовою для задоволення вимог про стягнення суми боргу з урахування індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення є встановлення факту несвоєчасного виконання грошових зобов'язань.
Оскільки судом не встановлено факту виникнення станом на час розгляду справи зобов'язання відповідача перед позивачем щодо сплати грошових коштів, і позивач не довів розмір основного боргу, позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
Крім того, позивач просить стягнути суму неустойки за затримку повернення майна за 1 місяць 24 дні у розмірі 2692,80 грн.
Згідно з п.1.3 договору оренди після закінчення строку договору орендодавець зобов'язаний повернути більярдні столи орендодавцю в повному комплекті з шарами та киями.
Відповідно ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Строк дії договору скінчився 31.12.2008р., згідно наданого Акту приймання-передачі матеріальних цінностей відповідач повернув орендоване майно 24.02.2009р. З урахуванням цього позивач просить стягнути з відповідача неустойку за затримку повернення майна за 1 місяць 24 дні.
На підставі наведеного вище, суд вважає позовні вимоги в цій частині також недоведеними, розмір неустойки ґрунтується на припущеннях позивача. Крім того, ст.764 ЦК України передбачені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором..
У підставі позову позивач посилається на те, що договір оренди №2 від.07.01.2004р. був пролонгований до 31.12.2008р. Таким чином, заперечення наймодавця щодо користування майном повинно було здійснено до 31.01.2009р. Доказів направлення або вручення такого заперечення у місячний строк після закінчення строку дії договору позивач не надав, а вперше вручив вимогу щодо повернення майна з оренди із повідомленням про своє правонаступництво, тобто заміну кредитора у зобов'язанні, лише 03.02.2009р. Таким чином, вимоги про стягнення неустойки не можуть бути задоволенні також із цих підстав.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними, у задоволенні позову відмовляється повністю. На цих же підставах суд не вбачає підстав для направлення матеріалів справи до слідчих органів та зупинення провадження у справі, тому клопотання відповідача відхилено.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 07.07.2009р.