ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 2/99
07.07.09
За позовом Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах
держави в особі Київської міської ради
до Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне
підприємство «Поступ»
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Мельник С.Р., Хоменко С.О.
Від прокуратури Лиховид О.С.
Присутній Лук'янчук А.В.
Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після оголошеної в судовому засіданні перерви.
Обставини справи:
Заступник прокурора Дарницького району міста Києва звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов'язання відповідача - Акціонерне товариство закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ», звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,012 га за адресою: вул. Леніна, 29 у Дарницькому районі м. Києва.
Ухвалою від 08.04.09р. суд порушив провадження у справі та призначив судове засідання.
Розгляд справи неодноразово відкладався, судом від сторін, прокуратури та інших осіб витребовувались нові письмові докази та пояснення по справі.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та прокуратурі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони та прокуратура були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представники Прокуратури та Позивача підтримали викладені у позові та поясненнях обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник Відповідача подав відзив на позов, у судових засіданнях проти позову заперечував та просив в позові відмовити.
В судовому засіданні 25.06.09р. судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву на 07.07.09р. для оголошення, за згодою сторін, вступної та резолютивної частин рішення по справі.
В судовому засіданні 07.07.09р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
До прокуратури Дарницького району міста Києва з Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві надійшли матеріали перевірки додержання вимог земельного законодавства України при використані земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 29 в Дарницькому районі м. Києва.
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.01.2009 року №131/16 складеного державним інспектором інспекції з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві встановлено, що АТЗТ «Автотранспортне підприємство «Поступ» (Відповідач) самовільно займає земельну ділянку площею близько 0,012 га за адресою: вул. Леніна, 29 в мікрорайоні Бортничі у м. Києві для розміщення літніх майданчиків .
За порушення, передбачене п. «б»ст. 211 Земельного кодексу України, відносно голови правління АТЗТ «Автотранспортне підприємство «Поступ»Хоменка С.О., на підставі ст. 53-1 КпАПУ складено протокол про адміністративні правопорушення № 00131 від 30.01.09 та видано припис про усунення виявленого порушення земельного законодавства.
Відповідно до повідомлення начальника Управління з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві станом на 06.03.09 виявлене порушення земельного законодавства не усунуто.
Згідно ст. 121 Конституції України, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, покладено на органи прокуратури України.
Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом власності українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України, в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.
В даному випадку, згідно норм чинного законодавства, повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб у місті Києві, окрім земель державної власності, відноситься до повноважень Київської міської Ради.
На думку прокуратури, самовільне зайняття Відповідачем, земельної ділянки порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.
Зважаючи на вищенаведене, Прокуратура Дарницького району міста Києва звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідача - акціонерне товариство закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,012 га за адресою: вул. Леніна, 29 у Дарницькому районі м. Києва.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, та зокрема зазначає, що з 1998 року Відповідач орендував у Представництві Фонду державного майна України у Харківському районі м. Києва нежитлове приміщення, площею 637,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 29, а тому для користування даним приміщенням було встановлено зовнішні межі користування земельною ділянкою необхідною для обслуговування даного приміщення.
Відповідач зазначає, що 20 липня 2001 року він на підставі договору купівлі-продажу приміщення придбав у власність нежитлове приміщення, площею 637,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 29 і продовжував користуватися земельною ділянкою у розмірі 1 619,04 кв.м., необхідної для обслуговування нежилого приміщення.
Відповідач вважає, що придбане ним нежитлове приміщення належить до житлового комплексу житлового будинку, який разом із земельною ділянкою на якій розташовано цей будинок та прибудинковою територією створює цілісний майновий комплекс, відповідно до ст. 1 Закону України „Про об'єднання багатоквартирного будинку".
Відповідач вважає, що є співвласником багатоквартирного жилого будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 29, а тому відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України не повинен оформлювати окреме право на користування частиною земельної ділянки, на якій розташований цей будинок, а також на частину прибудинкової території.
Також відповідач зазначає, що він протягом всього часу користування земельною ділянкою справно сплачує земельний податок, що підтверджується платіжними дорученнями.
З метою отримати земельну ділянку в оренду Відповідач звернувся до Дарницької районної в місті Києві Ради (за місцем розташування земельної ділянки) з відповідною заявою.
Відповідачем розпочато розробку проектної документації на земельну ділянку, в зв'язку з чим в березні 2004 року було складено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування по вул. Леніна, 29 в м. Києві. Земельній ділянці надано кадастровий номер:8000000000:90:218:0014. Розмір земельної ділянки 1 619, 04 кв.м. Відповідач зазначає, що Комісія з питань земельних відносин, охорони навколишнього середовища та будівництва Дарницької райради в м. Києві не заперечувала проти збору висновків для надання в оренду земельної ділянки по вул. Леніна, 29 в м. Києві, а також Дарницька райрада в м. Києві не заперечувала проти оформлення відповідної проектно-дозвільної документації, про що свідчать відповідні листи.
Враховуючи вищевикладене, Відповідач вважає, що земельну ділянку займає не самовільно, вимог щодо користування земельною ділянкою Відповідач не порушував, також Відповідач своєчасно сплачує податок на землю, і тому, зважаючи на все вищенаведене, Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 02.06.2009р. № 2/99 було проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні Відповідачем земельної ділянки поряд з буд. № 29 по вул. Леніна у Дарницькому районі м. Києва та складено новий Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
В Письмовому поясненні, наданому суду за результатами перевірки, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві зазначає, що 24.06.2009 державний інспектор - головний спеціаліст - юрисконсульт Лук'янчук Андрій Вікторович прибув до супермаркету «Юлія»АТЗТ «Автотранспортне підприємство «Поступ»»за вищевказаною адресою для проведення перевірки, проте голова правління Відповідача, п. Хоменко С.О., відмовився брати участь у проведенні перевірки.
Згідно п. 4.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
Державним інспектором Лук'янчуком А.В. за наявності двох свідків проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні Відповідачем земельної ділянки по вул. Леніна, 29 у Дарницькому районі м. Києва, про що було складено акт перевірки від 24.06.2009 № 1052/8.
В результаті проведеної перевірки встановлено, що станом на 24.06.09р. Відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 120 кв.м. поряд з будинком №29 по вул. Леніна у Дарницькому районі м. Києва для розміщення двох наметів «Оболонь»(з продажу квітів та літній майданчик) без документів передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, самовільно. Вимоги припису від 30.01.09р. №131/16 не виконані.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 1 ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
У вищевказаній статті мова йдеться про будівлю, споруду та житловий будинок, однак Відповідач згідно договору купівлі - продажу від 20.07.2001 № 2-3427 набув право власності на нежитлове приміщення на першому поверсі по вул. Леніна, 29 у Дарницькому районі м. Києва.
Приміщення знаходиться на частині першого поверху п'яти поверхового житлового будинку, тобто у будинку, в якому знаходиться приміщення Відповідача є і інші власники приміщень (квартир).
Згідно п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Згідно п. 3 ст. 42 Земельного кодексу України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками.
Держземінспекція у м. Києві в наданих суду поясненнях зазначає, що Відповідач не надав Діержземінспекції у м. Києві матеріалів щодо визначення співвласниками буд. № 29 по вул. Леніна у Дарницькому районі м. Києва порядку використання прибудинкової території будинку та її пропорційного визначення згідно п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України.
Відповідачем також не надано суду матеріалів щодо визначення співвласниками буд. № 29 по вул. Леніна у Дарницькому районі м. Києва порядку використання прибудинкової території будинку та її пропорційного визначення згідно п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України.
Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності, право постійного користування - державним актом на право постійного користування, а оренда земельної ділянки посвідчується договором оренди земельної ділянки.
У Земельному кодексі України не визначено, що технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування надає право власності або право користування, в т.ч. на умовах оренди земельною ділянкою, про що також зазначено і на самому технічному звіті по встановленню зовнішніх меж землекористування Відповідача розташованого по вул. Леніна, 29 у Дарницькому районі м. Києва від 2004 року.
Відповідно до ст. 9 ЗК України, розпорядження землями територіальної громади м. Києва, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради
Підставами набуття права на землю, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Відповідачем не надано суду доказів, що ним у встановленому законом порядку оформлено право власності або право користування земельною ділянкою площею 0,012 га за адресою: вул. Леніна, 29 у Дарницькому районі м. Києва, що використовується ним для розміщення наметів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Самовільне зайняття та протиправне використання відповідачем земельної ділянки обмежує законного власника у праві розпоряджатися нею і використовувати її за своїм призначенням, що завдає істотної шкоди державним інтересам.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що прокуратурою та позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог; відповідачем не надано належних доказів щодо зайняття спірної земельної ділянки на підставах, визначених чинним законодавством, та зокрема Земельним кодексом України.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, з Відповідача до державного бюджету України підлягають стягненню держмито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати акціонерне товариство закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ»(м. Київ, вул. Лісна, 80; код 30043614) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,012 га за адресою: вул. Леніна, 29 у Дарницькому районі м. Києва
Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ»(м. Київ, вул. Лісна, 80; код 30043614) в доход державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) гривень державного мита.
Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ»(м. Київ, вул. Лісна, 80; код 30043614) до спеціального фонду Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22050000 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя І.О.Домнічева
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення -09.07.2009р.