ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/284
03.07.09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Відеосервіс Україна”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Ді Ві Ді
компанія”
про стягнення 220 218,35 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача Коляда О.Є.(дов. від 14.04.2009)
Кравчук Ю.Д.(дов. від 14.05.2009)
Від відповідача Усович О.І. (дов. від 15.06.2009)
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Відеосервіс Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Ді Ві Ді компанія” про стягнення заборгованості в розмірі 220 218,35 грн. за невиконання грошового зобов'язання за договором поставки № 151 від 15.05.2008.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2009 порушено провадження у справі № 50/284 та призначено її до розгляду на 15.05.2009.
Представник відповідача в судове засідання 15.05.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав та через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з довгостроковим відрядженням керівника підприємства. Суд задовольнив дане клопотання. В судове засідання прибули представники позивача та дали пояснення по справі. В зв'язку із задоволення клопотання відповідача розгляд справи був відкладений на 09.06.2009.
В судове засідання 09.06.2009 прибули представники сторін, дали пояснення по справі та подали клопотання про розгляд справи у більш тривалий термін, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.
Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для врегулювання спору мирним шляхом. Судом дане клопотання задоволено.
В судовому засіданні оголошено перерву до 03.07.2009.
03.07.2009 в судове засідання з'явились представники сторін та дали пояснення по справі. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає суму основного боргу та вказує на те, що було здійснено часткове погашення боргу в розмірі 21 000,00грн., проте відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій. Представник позивача надали заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 120 046,23 грн. основного боргу та пеню в розмірі 6 435,00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
15.05.2008 товариство з обмеженою відповідальністю “Відеосервіс Україна” (далі -позивач, продавець за договором) та товариство з обмеженою відповідальністю “Українська Ді Ві Ді компанія” (далі -відповідач, покупець за договором) уклали договір поставки № 151 (далі - договір).
Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача продукцію, а саме: відеокасети, компакт-диски для лазерних систем зчитування з записом аудіовізуальних творів з контрольними марками України (Постанова КМУ від 24.02.2001 № 171) відповідно до Переліку, що міститься у накладній або рахунку-фактурі, які є додатком до даного договору (далі - товар), а відповідач зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.
Кількість, асортимент та ціни на товар визначаються накладною, або рахунком-фактурою (п. 1.2. договору).
Згідно п. 1.3 договору товари передаються у власність покупцю вільними від будь-яких зобов'язань і обтяжень перед третіми особами (включаючи сплату обов'язкових платежів, податків, мита), відповідної якості та відповідають вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до положень розділу 2 договору, сторони погодили, що ціна товару визначається в національній валюті України та вказується в накладній і може змінюватись на кожну партію товару. Моментом оплати товару є момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. На вимогу покупця дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця може бути підтвердженою випискою банку.
20.07.2008 між сторонами була підписана додаткова угода № 3/151 до договору № 151 від 15.05.2008, яка є невід'ємною частиною договору № 151 від 15.05.2008.Згідно умов вищевказаної угоди сторони домовилися, що покупець оплачує товар з відстрочкою у 28 календарних днів з дати поставки. Днем платежу є день який є наступним за останнім днем терміну відстрочки. Покупець сплачує ціну товару відповідно до товаросупровідних документів, а також у випадку, якщо термін відстрочки перевищує місяць (30 днів), 2% від ціни товару за один місяць відстрочки. У випадку не сплати ціни товару удень платежу, покупець несе відповідальність, передбачену умовами даного договору та нормами чинного законодавства України.
Згідно п. 3.2. договору товар повинен бути промаркований контрольною маркою України, що свідчить про дотримання авторських та суміжних прав та дає право на розповсюдження даного виду товару відповідно до чинного законодавства України.
Положеннями розділу 4 договору сторони визначили умови передачі товару, відповідно до яких, передача товару здійснюється в пункті поставки представниками сторін, про що складається акт приймання-передачі, за наявності товаросупровідної документації. Прийняття товару за кількістю і якістю здійснюється покупцем у день поставки за участю представників продавця та в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Датою поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем.
Відповідно до умов п. 6.1. договору, право власності і ризик випадкової загибелі, або пошкодження товарів переходить від продавця до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві у пункті поставки та сторони підписали документацію, що засвідчує, що товари були отримані покупцем.
Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 190 906,82 грн. відповідно до видаткових накладних:
№ РН-0008895 від 19.11.2008 на загальну суму 53 395,04 грн.;
№ РН-0008927 від 20.11.2008 на загальну суму 6 885,00 грн.;
№ РН-0008928 від 20.11.2008 на загальну суму 503,28 грн.;
№ РН-0009004 від 26.11.2008 на загальну суму 14 243,77 грн.;
№ РН-0009005 від 26.11.2008 на загальну суму 5 787,72 грн.;
№ РН-0009079 від 27.11.2008 на загальну суму 3 613,20 грн.;
№ РН-0009080 від 27.11.2008 на загальну суму 441,60 грн.;
№ РН-0009093 від 28.11.2008 на загальну суму 3 685,46 грн.;
№ РН-0009287 від 08.12.2008 на загальну суму 22 590,00 грн.;
№ РН-0009509 від 23.12.2008 на загальну суму 1 080,36 грн.;
№ РН-0009510 від 23.12.2008 на загальну суму 9 030,83 грн.;
№ РН-0009151 від 03.12.2008 на загальну суму 29 989,56 грн.;
№ РН-0009152 від 03.12.2008 на загальну суму 13 116,60 грн.;
№ РН-0009162 від 03.12.2008 на загальну суму 2 466,07 грн.;
№ РН-0009163 від 03.12.2008 на загальну суму 7 039,79 грн.;
№ РН-0000026 від 13.01.2009 на загальну суму 17 038,54 грн., який був отриманий останнім.
Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.
Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару.
Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 120 046,23 грн.
Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 120 046,23 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки № 151 від 15.05.2008 в сумі 120 046,23 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеними договорами, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 6 435,00 грн. за період прострочення, вказаний в розрахунку.
Згідно ст. 6.2. договору у разі порушення покупцем строків оплати за товар, встановлених даним договором, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Дії відповідача є порушенням вимог п. 6.2 договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 6 435,00грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Ді Ві Ді компанія” (03110, м. Київ, вул.. Солом'янська, 14 А, код ЄДРПОУ 31085970) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Відеосервіс Україна” (04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, код ЄДРПОУ 33696015) основний борг в сумі 120 046 (сто двадцять тисяч сорок шість) грн. 23 коп., пеню в розмірі 6 435 (шість тисяч чотириста тридцять п'ять)грн. 00 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 2 202 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д
Дата підписання рішення 10.07.2009