Справа № 349/1501/14-к
Провадження № 1-кп/349/96/14
іменем України
03 грудня 2014 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
законного представника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині кримінальне провадження № 120140090210000047 щодо обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, студента 3-го курсу Войнилівського професійного ліцею, судимого вироком Рогатинського районного суду від 13.10.2014 року за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1(один) рік 6(шість) місяців, на підставі ст.75 КК України звільненого від призначеного покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Кореличі Перемишлянського району Львівської області, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб шляхом обману заволоділи чужим майном.
Злочин вчинено за таких обставин. 29 січня 2014 року біля 20 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 на вул.Галицькій в м.Рогатині неподалік від автовокзалу шляхом обману незаконно заволоділи мобільним телефоном марки «Самсунг S222» вартістю 520 грн., який належав неповнолітньому ОСОБА_8 .
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що 29 січня 2014 року біля 20 год. зустрівся із ОСОБА_5 з яким домовився заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_8 . Вони підійшли до потерпілого, попросили в нього телефон, щоб здійснити дзвінок, однак телефона не повернули. В подальшому тефон продали ОСОБА_9 у відділенні ПТ «Ломбард» в м.Івано-Франківську. На даний час розуміє, що вчинив злочин, у вчиненому щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, повністю відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, просить суворо його не карати.
ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що 29 січня 2014 року біля 20 год. зустрівся із ОСОБА_4 . Вдвох вирішили заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_8 . Попросили у ОСОБА_8 мобільний телефон, щоб подзвонити, але телефон не повернули. В подальшому телефон ОСОБА_8 продали ОСОБА_9 у відділенні ПТ «Ломбард» в м.Івано-Франківську. На даний час розуміє, що вчинив злочин, у вчиненому щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, просить суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченими, вина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, повністю доведена зібраними органом досудового розслідування доказами, наявними у кримінальному провадженні №12014090210000047, які обвинувачені не оспорюють та досліджувати які у судовому засіданні судом визнано недоцільним.
Даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, доведена повністю. Їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особи винних, те, що вони повністю визнали вину у вчиненому, щиро розкаялися у вчиненому, повністю відшкодували заподіяну матеріальну шкоду на стадії досудового розслідування, за місцем проживання характеризуються позитивно (а.с.74,83), не числяться на обліку в нарколога і психіатра (а.с.78-79,84-85), ОСОБА_4 виховується в неповній малозабезпеченій сім'ї (а.с.77), за місцем навчання характеризується негативно.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обом обвинуваченим, суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, визнання вини, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на стадії досудового розслідування, вчинення злочину ОСОБА_4 у неповнолітньому віці.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої законом у виді штрафу, що буде достатнім і необхідним для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Вироком Рогатинського районного суду від 13 жовтня 2014 року ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України. Йому було призначено покарання у виді 1(одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі. Застосовано до засудженого ст.75 КК України і від призначеного судом покарання у виді обмеження волі звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік. Після постановлення вироку Рогатинського районного суду 13 жовтня 2014 року було встановлено, що ОСОБА_4 винен іще в одному злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. Відповідно до роз'яснень, даних у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Речові докази по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся, процесуальних витрат немає.
Керуючись ст. ст. 368,373,374 КПК України , суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Рогатинський районний суд.
Головуючий: ОСОБА_1