Справа № 310/8272/14-ц
14 листопада 2014 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
у складі : головуючого - судді Крамаренко А.І.,
при секретарі - Корнієнко Н.І.,
за участю: представників заявника - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4,
ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаною скаргою, посилаючись на те, що 30.09.2014 року під час оформлення угоди з власним майном їй стало відомо, що 07.10.2010 року на зазначене майно накладено арешт на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №21529365 від 24.09.2010 року, якою накладено арешт на все майно та оголошено заборону на його відчуження.
02.10.2014 року її представник отримав витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за яким в цьому реєстрі відсутня інформація про виконавче провадження №21529365.
Вона звернулася до ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо зняття арешту, але її повідомили про знищення виконавчого провадження та неможливості здійснення відповідних виконавчих дій щодо зняття арешту.
Також було з'ясовано, що постанова про відкриття виконавчого провадження №21529365 винесена державним виконавцем Бурлакою Р.В. на підставі заяви ЗАТ «Альфа-Банк» про примусове виконання судового наказу №2н-204/2009 Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12.08.2009 року про стягнення боргу в сумі 230126 грн. 53 коп.
Проте, 28.10.2010 року ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області судовий наказ №2н-204/2009 від 12.08.2009 року про стягнення боргу в сумі 230126 грн. 53 коп. був скасований.
Стягувач ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», у своєму листі від 30.09.2014 року підтвердив скасування судового наказу та факт відсутності у неї заборгованості перед банком.
Просила визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_3; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з майна ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, накладений на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №21529365 від 24.09.2010 року.
В судовому засіданні представники ОСОБА_3 за довіреностями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги, просили скаргу задовольнити.
Державний виконавець ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4, повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, письмові заперечення на скаргу не надав.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Матеріалами справи підтверджується, що 12.08.2009 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області був виданий судовий наказ №2н-204/2009 про стягнення з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, на користь ЗАТ «Альфа-Банк» 230126 грн. 53 коп.
Постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 на підставі заяви стягувача та зазначеного вище судового наказу було відкрите виконавче провадження ВП № 21529365, накладений арешт на майно ОСОБА_3 та оголошено заборону на його відчуження.
Згідно ст. 22 Закону судові рішення можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно ст. 49 Закону ввиконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Частиною 3 вказаної вище статті встановлено , що ппро закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 50 у разі разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Як встановлено судом, ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 28.10.2010 року судовий наказ №2н-204/2009 від 12.08.2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» скасований. Ухвала набрала законної сили 28.10.2010 року.
З огляду на наведені вище приписи Закону та встановлені обставини виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2н-204/2009, виданого 12.08.2009 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області, має бути закінчено із зняттям арешту з майна боржника.
Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Керуючись ст.ст. 383 - 389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_3.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з майна ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, накладений на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП№21529365 від 24.09.2010 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя А.І. Крамаренко