ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/55
07.07.09
За позовом Акціонерного страхового товариства закритого типу „Дніпроінмед”
до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Галактіка”
про стягнення заборгованості
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача: Івах Є.В. (довіреність від 08.11.2008);
від відповідача: не з'явились.
Обставини справи:
Акціонерне страхове товариство закритого типу „Дніпроінмед” (надалі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Галактіка” (надалі -відповідач) частини страхового відшкодування за договором про співпрацю в галузі факультативного перестрахування у розмірі 175252,76 грн., в тому числі 170662,55 грн. частки страхового відшкодування та 4590,21 грн. пені. В ході розгляду справи позивачем подана заява про уточнення позовних вимог у відповідності до якої просить стягнути з відповідача 178687,23 грн., в тому числі 167478,19 грн. частки страхового відшкодування та 14392,04 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, не сплатив позивачу долю у страховому відшкодуванні.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
01.07.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № 12/07 П (надалі -Договір факультативного перестрахування), предметом якого є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків. Даний договір є основним документом, який регулює та визначає принципи взаємодії Сторін у сфері факультативного перестрахування, а також права і обов'язки при укладанні та виконанні договорів факультативного перестрахування, взаємну відповідальність сторін, порядок врегулювання збитків та вирішення спірних питань. Перестрахуванням є страхування Страховиком на визначених договором перестрахування умовах, ризику виконання частини своїх обов'язків перед Страхувальником при настанні страхового випадку у Перестраховика.(п. 1.4 Договору факультативного перестрахування).
Ризиками за цим договором є ймовірні події чи сукупність подій, на випадок настання яких здійснюється страхування (перестрахування, ретроцесія).
У відповідності до ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
У відповідності до п. 1.5 Договору факультативного перестрахування згідно з даним договором в факультативне перестрахування (ретроцесію) передаються ризики, визначені в кожному конкретному випадку договором факультативного перестрахування, що містить основні умови необхідні для акцептування даного ризику.
Згідно із п. 1.4 Договору факультативного перестрахування формою конкретного договору факультативного перестрахування (ретроцесії) у вигляді документа -підтвердження факту прийняття запропонованого в перестрахування (ретроцесію) ризику є ковер -нота.
Згідно із п. 1.6 Договору факультативного перестрахування конкретний договір факультативного перестрахування (ковер-нота) є юридичним документом, невід'ємним доповненням даного Договору, що регулює страхування конкретного ризику.
У відповідності до ст. 12 Закону України „Про страхування” перестрахування -це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
У відповідності до п. 2.1 Договору факультативного перестрахування пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом направлення Перестраховику ковер-ноти, що мітить умови у вигляді конкретного договору перестрахування, підписаного перестрахувальником та завіреного печаткою.
Таким чином, умовами Договору факультативного перестрахування визначено, що в перестрахування у Перестраховика передаються конкретні ризики виконання частини своїх обов'язків перед Страхувальником при настанні страхового випадку, умови яких визначаються конкретними договорами факультативного перестрахування (ковер-нотами), які мають бути підписані обома сторонами (Перестрахувальником і Перестраховиком). Цим договором визначена певна свобода сторін до прийняття (не прийняття) ризиків у перестрахування шляхом підписання (не підписання) конкретних договорів перестрахування (ковер-нот).
Як свідчать матеріали справи, між позивачем (Страховик) та Страхувальниками (зазначеними в першій колонці розрахунку заборгованості відповідача, наданому позивачем, всього 64 особи) укладалися договори добровільного страхування (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи, надалі -оригінальні договори страхування). Відповідно до умов цих договорів, були застраховані транспортні засоби, що у них визначені.
12 жовтня 2006 року між позивачем і відповідачем була укладена додаткова угода №1 до Договору факультативного перестрахування, у відповідності до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що перестрахувальник (позивач) передає, а перестраховик (відповідач) приймає в перестрахування автотранспортні засоби згідно з умовами, передбаченими у Додатках № 1, № 2 до цієї Додаткової угоди.
В додатку №1 до Додаткової угоди №1 визначено, що перестрахувальник передає, а перестраховик приймає в перестрахування на умовах оригінальних договорів страхування, укладених перестрахувальником по наступних страхових випадках: пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок ДТП, пожежі або вибуху, стихійних лих, падіння інорідних предметів, протиправних дій третіх осіб, інших випадкових подій.
20 серпня 2007 року між позивачем і відповідачем була укладена додаткова угода №2 до Договору факультативного перестрахування, у відповідності до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що перестрахувальник (позивач) передає, а перестраховик (відповідач) приймає в перестрахування автотранспортні засоби згідно з умовами, передбаченими у Додатках № 1 до цієї Додаткової угоди.
В додатку №1 до Додаткової угоди №2 визначено, що перестрахувальник передає, а перестраховик приймає в перестрахування на умовах оригінальних договорів страхування, укладених перестрахувальником по наступних страхових випадках: пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок ДТП, пожежі або вибуху, стихійних лих, падіння інорідних предметів, протиправних дій третіх осіб, інших випадкових подій.
Виходячи із аналізу Додаткових угод №1 та №2 суд приходить до висновку, що в них визначаються лише загальні умови перестрахування певного виду страхових ризиків, що мають певні спільні ознаки за типами транспортних засобів (п. 3 Додатків №1), видами страхових випадків (п. 1.1 Додатків №1) та ін., однак не визначені конкретні випадки настання відповідних страхових ризиків, як певних подій із конкретними транспортними засобами, які мали б ознаки ймовірності та випадковості настання. У вказаних Додаткових угодах не зазначаються реквізити та умови оригінальних Договорів страхування, не визначаються конкретні найменування та реєстраційні дані транспортних засобів, ризик пошкодження яких передається у перестрахування, не визначаються ліміти відповідальності перестраховика у кожному конкретному випадку та ін.
Враховуючи вимоги п. 1.4, 1.5, 1.6, розділу 2 Договору факультативного перестрахування про те, що передача в перестрахування конкретних ризиків, визначених в кожному конкретному випадку, здійснюється шляхом укладення конкретного договору факультативного перестрахування (ковер-ноти), зважаючи на те, що умови Додаткових угод №1 та №2 до Договору факультативного перестрахування не містять умов щодо перестрахування конкретних ризиків у кожному конкретному випадку, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи ковер-нот по кожному із укладених позивачем із страхувальниками оригінальних договорів страхування, суд приходить до висновку про те, що позивачем не було передано у перестрахування відповідачем у встановленому Договором факультативного перестрахування порядку ризиків за такими оригінальними договорами страхування (зазначеними в другій колонці розрахунку заборгованості відповідача, наданому позивачем, всього 64 договори).
Посилання позивача на умови Бордеро ризиків та премій не приймаються судом до уваги, оскільки жодним пунктом Договору факультативного перестрахування не передбачений порядок передання у перестрахування ризиків перестраховика шляхом підписання (направлення) таких документів (Бордеро ризиків та премій). Ні Договором факультативного перестрахування, ні умовами Додаткових угод №1 та №2 до нього не встановлено необхідності складання сторонами Бордеро ризиків та премій та не визначено їх правового статусу. Лише в п. 1 Додаткової угоди №1 від 12.10.2006 робиться посилання на Додаток№2 до цієї угоди, в п.п. 1,2 якого згадується про те, що Бордеро ризиків та премій складається Перестрахувальником та передається Перестраховику електронною поштою або факсимільним зв'язком та визначається форма таких Бордеро. Однак вказані умови лише констатують порядок складення такого документу та його форму, а не містять умови про порядок передання ризиків у перестрахування саме шляхом підписання таких Бордеро.
Крім того, у відповідності до п. 4 Додатково угоди №1 від 12.10.2006 зазначається про те, що всі інші умови Договору факультативного перестрахування залишаються незмінними та діють у повному обсязі та є обов'язковими до виконання сторонами. Змін до п. 1.4, 1.5, 1.6, розділу 2 Договору факультативного перестрахування, якими визначався порядок передачі в перестрахування конкретних ризиків, визначених в кожному конкретному випадку шляхом підписання ковер-нот, сторонами не вносилося, вказані пункти не скасовувалися та не доповнювалися положеннями про необхідність укладення Бордеро ризиків та премій.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до п. 3.3.2 Договору факультативного перестрахування перестраховик зобов'язаний нести відповідальність в межах ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії).
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи конкретних договорів перестрахування ризиків позивача по 64 оригінальним договорам страхування (ковер-нот), через те, що сторонами не було дотримано порядок передачі таких ризиків у перестрахування, визначений умовами Договору факультативного перестрахування, у відповідача відсутній обов'язок перед позивачем по виплаті частки страхового відшкодування по страховим випадкам, які сталися за визначеними оригінальними договорами страхування, що укладалися між позивачем і страхувальниками.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
С.М. Морозов