Справа №345/4310/14-ц
(ЗАОЧНЕ)
02.12.2014 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого- судді Онушканича В.В.
секретаря Танчук М.С.,
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші справу за позовом Служби у справах дітей Калуської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
Служба у справах дітей Калуської міської ради звернулася до суду з вищенаведеним позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1. Свої вимоги мотивує наступним. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 батьком дитини є ОСОБА_3, а матір'ю ОСОБА_2.
Мати ОСОБА_2 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, не займається вихованням сина, не піклується про його здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток. Батько ОСОБА_3 з 2005 року після розлучення вихованням, утриманням сина не займається, не піклується про його здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, проживає окремо та має іншу сім'ю, аліменти не сплачує.
Відповідно до рішення Калуського міськрайсуду дитину ОСОБА_1 залишено проживати з матір'ю. Згідно наказу служби у справах дітей Калуської міської ради від 17.04.2014 року №20/01-20 «Про взяття ОСОБА_1, ОСОБА_1 на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах» ОСОБА_1 перебуває на обліку в службі у зв'язку із проживанням дітей в сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.
ОСОБА_1 перебуває на профілактичному обліку СКМСД Калуського МВ УМВС із 25.03.2014 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, відповідно до вироку Калуського міськрайсуду від 22.04.2014 року йому призначено покарання у вигляді 100 годин громадських робіт. Згідно ухвали суду від 15.07.2014 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання на підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році». 04.09.2014 року вироком Калуського міськрайсуду ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання 30 діб арешту. ОСОБА_1 відбував покарання в СІЗО у м. Івано-Франківську.
Згідно висновку органу опіки та піклування Калуської міської ради від 02.10.2014 року №01-19/01/44 служба у справах дітей вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_1.
Відповідно до характеристики Войнилівського професійного ліцею від 17.04.2014 року мати ОСОБА_2 зовсім не цікавилася навчанням сина ОСОБА_1 та не сприяла керівництву групи у його вихованні. На даний час неповнолітній ОСОБА_1 не навчається, оскільки був відрахований з числа учнів Войнилівського професійного училища.
Працівниками служби у справах дітей неодноразово проводилися профілактичні бесіди з матір'ю ОСОБА_2 щодо посилення контролю за вихованням сина та необхідністю залучення його до навчання для здобуття середньої освіти, батьків попереджалося про адміністративну, кримінальну відповідальність, однак це жодного результату не дало. Тому представник позивача просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_1.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить суд його задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином.
Прокурор у судове засідання подала заяву про розгляд справи в її відсутності, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Суд, враховуючи вимоги ст.ст.224-226 ЦПК України, вважає, що справу слід розглянути заочно, у відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів, яких достатньо для вирішення позову по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком дитини є ОСОБА_3, а матір'ю ОСОБА_2 (а.с.5).
Відповідно до наказу служби у справах дітей Калуської міської ради від 17.04.2014 року №20/01-20 «Про взяття ОСОБА_1, ОСОБА_1 на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах» (а.с.6) ОСОБА_1 перебуває на обліку в службі у зв'язку із проживанням дітей в сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що даний час ОСОБА_1 проживає з матір'ю ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 (а.с.7). Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов (а.с.8,9,10,11) умови проживання ОСОБА_1 задовільні, він забезпечений одягом, взуттям, в наявності є продукти харчування. З матір'ю ОСОБА_2 службою у справах дітей проводилися профілактичні бесіди щодо посилення контролю за вихованням сина та необхідністю залучення його до навчання для здобуття середньої освіти, попереджено про адміністративну, кримінальну відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків.
ОСОБА_1 перебуває на профілактичному обліку СКМСД Калуського МВ УМВС із 25.03.2014 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, відповідно до вироку Калуського міськрайсуду від 22.04.2014 року йому призначено покарання у вигляді 100 годин громадських робіт. Згідно ухвали суду від 15.07.2014 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання на підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році». 04.09.2014 року вироком Калуського міськрайсуду ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання 30 діб арешту (а.с.13,14).
Відповідно до характеристики Войнилівського професійного ліцею (а.с.16) мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зовсім не цікавилася навчанням сина та не сприяла керівництву групи у його вихованні.
У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов'язків. Умовою ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини, що є підставою для позбавлення батьківських прав, передбаченою п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками. Відповідні докази умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язків по вихованню сина ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Суд у відповідності до ч. 6 ст. 19 СК України не погоджується з висновком комісії служби у справах дітей Калуської міської ради від 02.10.2014 року (а.с.15) про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_1, оскільки він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини - має на меті позбавити дитину матері без належних на те підстав.
Між тим, оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не прикладала належних зусиль для участі у вихованні сина ОСОБА_1, у зв'язку з чим її слід попередити про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов'язків щодо виховання сина, а в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_1 - відмовити.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.150, 164 СК України, керуючись ст.ст. 212-215, 216, 224-226 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову Служби у справах дітей Калуської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий