83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.07.09 р. Справа № 41/38пд
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь”, м. Маріуполь
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку позивача: Державна податкова інспекція у Іллічівському районі м. Маріуполя
про внесення у розділ 4 Договору оренди земельних ділянок від 05.02.2007 року № 04.07.162.00043 пункту 4.3.1.
При участі представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Майська А.В. - довіреність № 301-13Д від 08.01.2009 р.
від третьої особи: Мальцева А.М. - довіреність №1/10 від 08.01.2009р.
Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” про внесення у розділ 4 Договору оренди земельних ділянок від 05.02.2007 року № 04.07.162.00043 пункту 4.3.1., виклавши його у наступній редакції: „.4.3.1. З 01.01.2008року орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок № 33213815700052 код 13050500, отримувач - Маріупольська міська рада, Донецької області, МФО 834016 код ЕДРПОУ у Жовтневому районі м. Маріуполя.”.
Ухвалою по справі від 13.07.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку позивача - Державну податкову інспекцію у Іллічівському районі м. Маріуполя.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на зміни внесені у ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до яких встановлені граничні розміри орендної плати - не менше 3% та не більше 12% грошової оцінки землі.
Позивач стверджує, що між ним та відповідачем не досягнуто згоди щодо встановлення розміру орендної плати відповідно до вимог закону, а тому вважає за необхідне змінити його у судовому порядку, як то передбачено ст. 652 Цивільного Кодексу України.
Позивачем заявлено до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що, оскільки згідно до встановленої діючим законодавством процедури, зміни в частині розміру ї механізму сплати земельного податку та орендної плати за земельну ділянку, внесені до ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, набуваються чинності з початку нового бюджетного року, внесення змін до вже діючих (існуючих) відповідних договорів оренди земельних ділянок до 01.01.2009 року передчасне. Також відповідач вважає, що доводи позивача щодо застосування Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 309-VI від 03.06.2008 року не повинні прийматися до уваги, оскільки прикінцевими положенням цього закону встановлюється зворотня дія у часі, що суперечить вимогам ст. 58 Конституції України.
Відповідач зазначає, що діючим законодавством України встановлений певний порядок внесення змін до діючих договорів, а саме, ініціювання внесення змін у судовому порядку може робити сторона за договором за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку; пропозиція позивача у вигляді проекту додаткової угоди до спірного договору оренди на адресу відповідача не надходила, відповідачем проект додаткової угоди не розглядався та, таким чином, позов заявлено без належного встановлення факту порушення прав позивача.
Також, як стверджує відповідач, вимоги позивача про зміну договору за минулі періоди його дії суперечить положенням ст.ст. 5, 653 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, а також ст. 58, ч. 1 ст. 144 Конституції України. Умови щодо визначення розміру орендної плати за землю у розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, розповсюджуються на правовідносини, які виникають при укладення нових договорів оренди землі та не обумовлюють обов'язковий перегляд відповідних умов вже укладених договорів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки від 01.02.2007р. № 129 (надалі - договір оренди), згідно з умовами якого орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 26.12.2006 року № 5/8-1145 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на майдані Машинобудівників, 1 в Іллічівському районі м. Маріуполя.
В оренду передається земельна ділянка площею 2,2563 га (п. 2.1. договору оренди).
Пунктом 3.1. договору оренди визначено, що договір укладено на 10 років (до 26.12.2016 року.
Згідно п. 4.3. договору оренди орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік).
Наведений договір зареєстровано у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за 05.02.2007 року за № 04.07.162.00043.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач наполягає на внесенні змін до діючої редакції договору щодо нової ставки орендної плати у розмірі 3% від грошової оцінки землі. При цьому, в обґрунтування необхідності внесення змін щодо орендної плати саме з 01.01.2008 року посилається на зміну Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” орендної ставки, визначеної частиною 4 статті 21 Закону України “Про оренду землі”.
28.12.2007 року Верховною Радою України прийнятий Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-V, що набув чинності з 01.01.2008 року, яким були внесені зміни у частину 4 статті 21 Закону України „Про оренду землі” шляхом збільшення розміру орендної плати.
22.05.2008 року Конституційним судом України за рішенням у справі № 1/28/2008 визнані неконституційними положення статей Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ,в тому числі і щодо внесення змін до ст. 21 Закону України „Про оренду землі”.
Пунктом 6 наведеного рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року встановлено, що зазначене рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Іншим рішенням Конституційного суду України від 14.12.2000 року по справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) встановлено, що відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
У пункті 4 наведеного рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 року також визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними.
Статтею 8 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно частини другої статті 150 Конституції України, статті 69 Закону України „Про Конституційний суд України” рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і відповідно до їх застосування судами.
З огляду на наведене та враховуючи, що позовні вимоги щодо внесення в розділ 4 Договору оренди земельних ділянок від 05.02.2007 року № 04.07.162.00043 пункту 4.3.1. стосуються збільшення орендної плати саме з 01.01.2008 року, а також ґрунтуються на положеннях Закону, що визнані неконституційними, у задоволенні таких позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 21, 23 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні позовних вимог Маріупольської міської ради до Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” про внесення у розділ 4 Договору оренди земельних ділянок від 05.02.2007 року № 04.07.162.00043 пункту 4.3.1., виклавши його у наступній редакції: „.4.3.1. З 01.01.2008року орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок № 33213815700052 код 13050500, отримувач - Маріупольська міська рада, Донецької області, МФО 834016 код ЕДРПОУ у Жовтневому районі м. Маріуполя.” - відмовити.
Суддя