ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/205
04.06.09
За позовом
Державного підприємства «Дзержинськвугілля»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова інжинірингова компанія «Укрросінжиніринг»
Про
стягнення 137 118,72 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Соколова К.В. -довіреність № 01-14/1920 від 29.12.07;
від відповідача: Кіхтенко Д.В. -представник за довіреністю;
Державне підприємство «Дзержинськвугілля»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова інжинірингова компанія «Укрросінжиніринг»про стягнення 137 118,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором про закупівлю за результатами відкритих торгів, які відбулись 24.04.2008 р. № 02-01/1-84 від 27.05.2008 р. не поставив обумовлену продукцію (другий компресор ВВ-100/8).
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 137 118,72 грн. -штрафних санкцій, а також понесені ним по справі судові витрати -1 371,19 грн. - державного мита, 118, 00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 23.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.04.2009 року.
23.04.2009 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, 21.04.2009 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника, оскільки останній перебуває відрядженні.
Ухвало суду від 23.04.2009 року розгляд справи було відкладено на 18.05.2009 року.
18.05.2009 року представник відповідача в судовому засіданні подав письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог мотивуючи це тим, що існує реальна загроза щодо остаточного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, а саме майбутньою неспроможністю оплати другий компресор ВВ-100/8в разі його поставки.
18.05.2009 року у судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.06.2009 року.
04.06.2009 року представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача наданими в судовому засіданні поясненнями проти задоволення позовних вимог заперечив.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.06.2009 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
27.05.2008 р. між Міністерством вугільної промисловості України, Державним підприємством «Дзержинськвугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова інжинірингова компанія «Укрросінжиніринг» було укладено Договір про закупівлю за результатами відкритих торгів, які відбулись 24.04.2008 р. № 02-01/1-84 (далі -Договір № 14), згідно умов якого (п.2.1.), сторони погодили, що відповідач зобов'язується передати на умовах, вказаних у Договорі, у власність позивача продукцію, а саме два компресори ВВ-100/8, загальна вартість яких складає 2 285 312,00 грн., разом з ПДВ.
Відповідно до п. п. 4.1. Договору доставка товару здійснюється на умовах DDР, згідно правил Інкотермс-2000 р., (пунктом поставки є ВП ш. Південна ДП «Дзержинськвугілля» - сел. Ленінське, вул. 8 Березня, 1, Донецька обл.; станція Кривий Торець Донецької залізниці, код станції 491003, код вантажоодержувача 1663) протягом 90 календарних днів з моменту одержання грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 50% передплати від суми Договору. Можливе дострокове постачання.
Згідно п. 6.2. Договору оплата за товар здійснюється на умовах 50% передплати від суми Договору, інші 50% оплачуються протягом 20 банківських днів після підписання акту приймання-передачі уповноваженими особами сторін за Договором та наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку позивача.
На виконання умов Договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передплату у розмірі 1 142 656,00 грн., що становить 50% від загальної суми Договору, що підтверджується платіжним доручення № 21 від 07.08.2008 р., належним чином завірена копія якої долучена до матеріалів справи.
З пояснень позивача викладених в позовній заяві вбачається, що строк поставки за Договором сплинув 05.11.2008 р., однак відповідачем на вказану дату було поставлено лише один компресор ВВ-100/8, що підтверджується актом приймання-передачі компресорної установки (станції) від 05.11.2008 р. (копія в матеріалах справи).
Пунктом 9.2. Договору встановлено, що при невиконанні п. 4.1. Договору відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми непостачання або недопоставки товару за кожний день прострочення поставки. За прострочення постачання товару понад 30-ти днів додатково -штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Враховуючи вищевикладене позивач стверджує, що відповідач порушив умови Договору стосовно поставки оплаченого позивачем товару, а тому на думку останнього з відповідача належить стягнути 137 118,72 грн. -штрафних санкцій, за період з 06.11.2008 р. по 25.12.2008 р. (50 календарних днів).
Згідно п. 11.1. Договору спірні питання, які будуть виникати при виконання даного Договору розв'язуються шляхом подання претензій.
21.11.2008 р. Міністерством вугільної промисловості України було надіслано відповідачу претензію згідно якої вимагало перерахувати на розрахунковий рахунок позивача пеню в розмірі 21 710,50 грн., за прострочення терміну постачання другого компресора по Договору.
27.11.2008 р. у відповідь на вказану претензію, відповідач надіслав позивачу лист № 14-01/10 (15.12.2008 р. отримано позивачем) згідно якого просив підписати графік розрахунків, що є додатком до вказаного листа, або для уникнення зобов'язань перед податковими органами підписати додаткову угоду.
18.12.2008 р. у відповідь на лист відповідача, позивач надіслав відповідачу лист № 6-61/2159 згідно якого вимагав перерахувати на свій розрахунковий рахунок пеню та штрафні санкції в розмірі 127 977,47 грн., за прострочення терміну поставки другого компресора та виконати свої обов'язки за Договором в повному обсязі.
14.01.2009 р. відповідач, у відповідь на лист позивача, надіслав останньому повідомлення № 01/14-01, відповідно до якого просив не нараховувати йому штрафні санкції по Договору та внести зміни до Договору.
Належним чином завірені копії вищезазначених листів та претензії долучені до матеріалів справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України).
З пояснень позивача викладених в позовній заяві вбачається, що 25.12.2008 р. було зменшено фінансування позивача за статтею, з якої повинні були оплачуватись інші 50% за компресори по Договору. Разом з тим, згідно п. 6.2. Договору оплата позивачем за товар здійснюється за наявності бюджетних коштів на його розрахунковому рахунку.
З вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги позивача, стосовно стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі - 137 118,72 грн. за прострочення терміну постачання другого компресора по Договору є такими, що вчиняються з наміром завдати шкоди відповідачу, а також зловживають правом, оскільки в разі поставки відповідачем другого компресора, позивач не зміг би своєчасно виконати свої зобов'язання по Договору, а саме своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений товар, що обумовлено припиненням фінансування.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі - 137 118,72 грн. нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: