Справа № 2306/44/12
01 грудня 2014 року м. Золотоноша Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю адвокатів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дзорагюх Мартунінського району Вірменії, вірменина, громадянина Вірменії, освіта середня спеціальна, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину 2012 року народження, працюючого у СТОВ “Прогрес” завідуючим МТФ, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утримання має неповнолітню дитину 1998 року народження, приватного підприємця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 125 ч. 2 КК України, -
02 жовтня 2011 року близько 15.30 год. неподалік від ферми СТОВ “Прогрес”, що в с. Богуславець Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_5 , на грунті давніх неприязних відносин, діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_6 удари руками в різні частини голови, заподіявши ушкодження у вигляді садна, синців обличчя, садна голови, забійної рани верхньої губи, ЧМТ, струсу головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
02 жовтня 2011 року, близько 15.30 год. поблизу території ферми СТОВ “Прогрес” в с. Богуславець Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6 захищаючись від ударів ОСОБА_5 наніс наніс йому удари руками в різні частини голови, заподіявши ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, ОСОБА_5 не визнав і пояснив, що у них з ОСОБА_6 давні неприязні відносини із-за теляти, яке колись бродило по його городу. 02 жовтня 2011 року, вдень, він знаходився біля вісової МТФ СТОВ “Прогрес”, коли побачив, що на нього їде КАМАЗ, за кермом якого сидів ОСОБА_6 . Автомобіль з різким писком зупинився, він аж відскочив, з нього вискочив ОСОБА_6 з металічним предметом та із словами: ”Ось ти і попався!”, вдарив його по голові. ОСОБА_5 встиг підставити руку і удар прийшовся по кисті руки. Після цього вони почали битися з ОСОБА_6 і він бив того у голову, бо змушений був захищатись. Вони качалися по землі зчепившись і ОСОБА_5 прийшов до тями на землі під жолобом, а ОСОБА_6 у цей час вже від'їхав. Все це бачили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в той день працювали на фермі. Після цього він поїхав до Золотоніської ЦРЛ, де йому зашили рану на кисті руки. Із 04 жовтня 2011 року він перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з приводу закритої ЧМТ та струсу мозку по 13 жовтня 2011 року. У них з ОСОБА_6 і раніше були сварки через випас худоби. Вину не визнає тому, що ОСОБА_6 першим напав на нього і вдарив його, а він лише захищався.
Незважаючи на не визнання своєї вини у вчиненні злочину, передьаченого ч. 2 ст. 125 КК України, винність ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині повністю стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого (за його скаргою в порядку ст. 27 КПК України (1960 року)) ОСОБА_6 , який свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України за скаргою ОСОБА_5 не визнав повністю, підтримав своє обвинувачення і пояснив, що 02 жовтня 2011 року близько 15.30 год. він їхав власним автомобілем “КАМАЗ” повз ферму СТОВ “Прогрес” і побачив ОСОБА_5 , з яким хотів переговорити стосовно випасу худоби, яка весь час бродила по його городу та за що той вдарив його ще раніше, при першій зустрічі. Він зупинив автомобіль і тільки вийшов з кабіни, як ОСОБА_5 підбіг до нього і нічого не кажучи, вдарив його кулаком у обличчя. Коли він його вдарив, то ОСОБА_6 затилком об машину вдарився і все. Ніякої труби не було. Він не наносив ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , бо від удару він втратив свідомість і вже прийшовши до тями поїхав додому. Як відбувалася бійка між ними, він не пам'ятає. У нього боліло обличчя, потилиця і були вибиті зуби (зубний мостик). Він звернувся до Золотоніської ЦРЛ 06 жовтня 2011 року, де пробув на стаціонарному лікування до 17 жовтня 2011 року, вину свою не визнає тому, що ОСОБА_5 першим накинувся на нього і вдарив його;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив в судовому засіданні, що самої сутички ОСОБА_9 , який є його братом, із ОСОБА_5 , він не бачив. Але після бійки він відвозив брата у Золотоніську ЦРЛ, де тому надавали медичну допомогу. У його брата ОСОБА_9 були вибиті вставні зуби, розбите обличчя, на переносиці тріщина, та з його слів дуже боліла голова. У лікарні до нього підходили родичі ОСОБА_5 , в основному говорив його батько, і просили, щоб вони примирились і щоб брат забрав заяву, але він відповів, щоб вони вирішували це питання із братом. Свідок не бачив, щоб ОСОБА_5 був побитий, тільки рука у нього лопнута. Брат не міг його так вдарити;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка пояснила в судовому засіданні, що в той день вона поралась по-господарству, чоловік поїхав на роботу буряки возити. Тут прибігає ОСОБА_11 з роботи і каже: “Таїсія, йди бігом, бо Смбат б'є Василя”. Вона вибігає на вулицю, телефона не було, він лежав дома, бачить що б'ються. ОСОБА_12 лежить, а Смбат б'є його. Вона вернулась назад за телефоном, щоб зателефонувати братові ОСОБА_12 , щоб той приїхав. Прибігає додому по телефон і біжить назад до них. Смбат стояв на п'ятачку, де кінчаються загони і дорога на ОСОБА_13 . Вона добігає до ОСОБА_12 і тут трогається “КАМАЗ” і він по тихеньку їде, рушає. Свідок підходить до Смбата і питає: “Ти його дуже побив?”, а він каже, що не знає, як я його бив чи дуже, чи не дуже. ОСОБА_12 поїхав додому, а вона прибігає додому через город. ОСОБА_12 заїджає, весь побитий, зубів немає. Свідок спитала: “Що таке?”, а він відповів, що ОСОБА_14 побив. Потім приїхав брат Вовка. Поїхали до міліції і написали заяву. Приїхав його брат і поїхали в міліцію. Вона вже точно не пам'ятає куди спочатку поїхали чи в міліцію, чи в лікарню. Проте точно пам'ятає, що вони були в міліції. В міліції давали покази. Спочатку мабуть поїхали в лікарню, рентген голови зробили і їх там направили в міліцію;
- показаннями свідка ОСОБА_15 , яка пояснила в судовому засіданні, що в той день ОСОБА_16 їхав КАМАЗом, вони поздоровкались. Свідок була з напарником ОСОБА_17 . Вони йшли по роботі. Тут через 5 хвилин, побачили, що “КАМАЗ” стоїть, ОСОБА_16 лежить, а ОСОБА_17 Смбат сидить зверху нього і б'є його кулаком. Початку вони не бачили як воно сталось. Вони проходили на відстані 70-100 метрів. ОСОБА_17 пішов, а вона назад побігла до дружини ОСОБА_9 . Таїсії і сказала: “Іди, бо там б'ються”. Вони бійку не розбороняли, бо таке життя, свідок не може покинути робоче місце. ОСОБА_5 її начальник, і завтра може всих їх звільнити. Що їй робити, у нього всі родичі - начальники, а їй треба пенсію заробити. Заробітна плата у неї 1700,0 грн., буває по-різному. Вона побігла погукала дружину ОСОБА_12 , а її напарник пішов на робоче місце. ОСОБА_10 не бачила, щоб ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_14 . Вона не бачила, де були руки ОСОБА_12 . Кінець бійки, як вони розійшлись також не бачила. Там проїжджа частина, під'їхала машина “Нива” синього кольору. Машина зупинилась, вийшов чоловік з неї і більше вони нічого не бачили. Тракторець там також проїжджав. Ніякого предмета в руках ОСОБА_9 вона не бачила. Чи був якийсь предмет біля них також не бачила, бо не підходила. Криків, образ не було;
- даними матеріалів перевірки відмовного матеріалу № 2262, згідно заяви ОСОБА_9 від 02.10.2011 року, зареєстрованого в ЖРЗПЗ за № 2952;
- даними висновку судово-медичної експертизи № 198/13від 09.04.12 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження: садна, синці обличчя, садно голови, забійна рана верхньої губи, черепно-мозкова травма, струс Головного мозку. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, не виключено, при обставинах, вкзаних у постанові, носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
Оцінюючи зібрані по справі за даним обвинуваченням докази в їх сукупності, в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_5 в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, доведеною повністю, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України.
При цьому суд надає перевагу показанням свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_18 , які не спростовуються іншими доказами, в тому числі і показаннями, допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який пояснював, що ОСОБА_9 наносив удари правою рукою, тоді як він є лівшою, та давав пояснення, за якими ОСОБА_9 ударив ОСОБА_5 правою рукою не тримаючи в руці ніякого предмету, який невідомо де дівся, які суд оцінює критично, бо обидва свідки є підлеглими ОСОБА_5 і їх показання щодо початку бійки та механізму нанесення тілесних ушкоджень є суперечливими, не відповідають первісним поясненням, даними ними при розгляді відмовного матеріалу, а тому не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_19 пояснила, що ОСОБА_5 міг отримати забійну рану правої кисті руки від удару, який він наносив по обличчю потерпілого, а саме: по зубах, вибивши зубний мостик.
Суд також вважає, що ОСОБА_5 першим почав бійку з ОСОБА_9 виходячи з того, що ОСОБА_9 має більш значні тілесні ушкодження ніж ОСОБА_5 , хоча є вищим за обвинуваченого і при нанесенні удару першим він не впав би на землю.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинувачення щодо ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 125 КК України є недоведеним, суд вважає, що ОСОБА_9 діяв з метою захисту від ударів ОСОБА_5 , а тому вважає, що у діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, що передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а тому виправдовує ОСОБА_9 .
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та позитивні характеристики з місця роботи та місця проживання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає те, що він раніше не судимий та має на утриманні неповнолітню дитину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції від суспільства і визнає необхідним призначити покарання у вигляді штрафу мінімального розміру.
Суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_9 частково, оскільки ним не представлено суду достовірних та беззаперечних доказів щодо можливого задоволення позовних вимог щодо втраченої вигоди та зменшує розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з принципів справедливості та розумності, а також стягує з підсудного витрати на правову допомогу, понесені потерпілим.
Так як у діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст.125 Кк України, і діяв він з метою захисту, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_9 суд відмовляє у повному обсязі.
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 323, 324 КПК України (1960 року), суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850,0 гривень.
На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання в зв'язку із закінчення строків давності.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 кошти в сумі 1476,94грн. - в порядку відшкодування матеріальної шкоди, 1000,0грн. - в порядку відшкодування моральної шкоди та 2500,0 грн. - витрати на правову допомогу, а всього - 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 94 коп.
ОСОБА_6 по пред'явленому йому ОСОБА_5 обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України виправдати в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного злочину.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1