Справа № 687/1999/14-к
Номер провадження 1-кп/676/507/14
26 листопада 2014року м.Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Кам'янець-Подільському кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,-
12 листопада 2014 року до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області надійшли матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014240260000219 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти призначення провадження до судового розгляду не заперечували.
Представник потерпілого ОСОБА_7 , якого підтримав потерпілий ОСОБА_6 , заперечив проти призначення справи до судового розгляду та просив повернути обвинувальний акт прокурору, мотивуючи тим, що він не відповідає вимогам КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що його необхідно повернути прокурору, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
В силу імперативного припису, викладеного у п.«а» ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
За змістом цієї норми закону фактичні обставини та формулювання обвинувачення повинні бути викладені з урахуванням вимог ст.ст.91 і 374 КПК України, якими визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та що має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, при цьому фактичні обставини та формулювання обвинувачення не повинні суперечити один одному.
Разом з тим, обвинувальний акт вищевказаній конвенційній нормі та нормам чинного кримінального процесуального закону не відповідає.
Так, в обвинувальному акті фактичні обставини події викладені не повно, не розкрита об'єктивна та суб'єктивна сторона кримінального правопорушення.
Зокрема обвинуваченому ставиться в вину вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України - необережне спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а саме те, що 08 червня 2014 ріжу близько 19 години біля ставка, що знаходиться поблизу с. Вільхівці Чемеровецького району Хмельницької області, на автодорозі Чемерівці-Гусятин, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_4 наніс ОСОБА_8 декілька ударів кулаком правої руки в область обличчя, від чого останній впав на асфальтове покриття автодороги, після чого вдарив один раз ногою в область стегна, спричинивши останньому: а) тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої гілки правої лонної кістки з поширенням лінії перелому на кут, закритого вертикального перелому крижової кістки зліва на рівні 2-4 грижових хребців без ознак поширення на крижово-клубове зчленування, забою поперекової ділянки хребта, забою корінців 3-5 крижових сегментів переважно справа, забійних поверхневих осаднень в ділянці попереку лінійної форми, що по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які привели до тривалого розладу здоров'я більше 21 дня; б) тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, що по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; в) осаднення в ділянці лівої гомілки та стегна, осаднення в ділянці лівого ліктьового суглобу, розміром 1x1см., гематоми в ділянці лівого стегна розміром 5x5см, що по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Тобто за змістом фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, обвинуваченому ставиться в вину заподіяння декількох ударів в обличчя, після чого потерпілий впав, а в подальшому також заподіяння одного удару в стегно. При цьому, зазначаються усі вищевказані тілесні ушкодження, які заподіянні внаслідок цих ударів.
Таким чином, із викладених фактичних обставин незрозуміло який механізм саме необережного заподіяння тілесних ушкоджень, які тілесні ушкодження були отримані саме від падіння на асфальт, а які від ударів в обличчя та удару в стегно. Із переліку тілесних ушкоджень вбачається, що заподіяні садини в ділянці лівого стегна, які відповідають умисному заподіянню тілесних ушкоджень шляхом нанесення удару в стегно, що відповідно є суперечністю між викладеними фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими і які ставляться в вину, і правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, оскільки такі дії мають мати самостійну кваліфікацію і не охоплюються ст. 128 КК України.
За таких обставин, відсутність чіткого та конкретного формулювання обвинувачення із зазначенням всіх складових, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК України, порушують права як обвинуваченого на захист, так і потерпілого щодо права на відшкодування заподіяної йому фізичної та моральної шкоди, перешкоджають суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження, а також провести і завершити судовий розгляд протягом розумного строку.
Відповідно до п.1 ч.4 цієї ж статті до обвинувального акта, крім іншого, додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
Як убачається з вимог ч.2 ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:
1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;
2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;
3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Встановлено, що всупереч вищевказаним вимогам кримінального процесуального закону доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування у І розділі має відомості про наявність ще одного потерпілого ОСОБА_9 , який не зазначений в обвинувальному акті , а в ІІІ розділу взагалі не містить зазначення того, чи обирався захід забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи наведене вище, обвинувальний акт у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України необхідно повернути прокурору.
Керуючись п.3 ч.3 ст.314, ст.ст.369-372 КПК України суд,-
Повернути прокурору обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014240260000219 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1