Справа № 676/4351/14-к
Провадження № 1-кп/676/278/14
21 листопада 2014 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 15 січня 2014 року до ЄРДР за № 12014240190000019, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, раніше судимого вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2013 року за ч. 1 ст. 121 КК України до п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком два роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
14 березня 2014 року близько 19 год. 00 хв. біля воріт домоволодіння АДРЕСА_1 Нікітін ОСОБА_13 на ґрунті особистих неприязних відносин в ході конфлікту з ОСОБА_14 , що виник у зв'язку з її вимогами віддати онуків - дітей обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті, господарським ножем, який до конфлікту взяв зі столу в приміщенні літньої кухні свого домоволодіння, умисно наніс ОСОБА_14 два удари в область черевної порожнини та лівої половини грудної клітки, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, у вигляді однієї сліпої проникаючої колото-різаної рани по передній поверхні черевної стінки з ушкодженням чопця, петлі тонкого кишківника, черевного відділу аорти гемоперітонеума в кількості 2800 мл крові в череві, однієї сліпої проникаючої колото-різаної рани в білясосковій області зліва з ушкодженням грудної стінки, хрящової частини другого ребра зліва, верхньої долі лівої легені, лівобічного гемоторакса в кількості 1000 мл крові в лівій плевральній порожнині, від отримання яких потерпіла ОСОБА_14 померла в автомобілі ОСОБА_15 марки «Volkswagen Transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на шляху до Новоушицької центральної районної лікарні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого діяння визнав та зазначив, що події 14 березня 2014 року пам'ятає частково. Так, 13 березня 2014 року зранку його співмешканка ОСОБА_8 поїхала у Кам'янець-Подільський за довідкою з відділу соціального захисту, однак додому не повернулася, на дзвінки не відповідала, а пізніше під час телефонної розмови була у стані алкогольного сп'яніння. Наступного дня повідомила, що не може розмовляти, оскільки перебуває у відділі соціального захисту, після чого перестала відповідати на його телефонні дзвінки. На його прохання сестра ОСОБА_16 додзвонилася до ОСОБА_8 , яка знову була у стані алкогольного сп'яніння. В ході неодноразових дзвінків до ОСОБА_14 протягом дня вів з нею спір щодо поведінки та повернення додому її доньки. Близько 17 год. 14 березня 2014 року потерпіла ОСОБА_8 по телефону йому повідомила, що не збирається повертатися додому. На його подальші дзвінки ОСОБА_14 відповів її співмешканець та повідомив, що ОСОБА_14 та ОСОБА_8 планують приїхати та забрати дітей. І дійсно, близько 19 год. 14 березня 2014 року біля воріт його домоволодіння зупинився автомобіль. На подвір'я зайшла ОСОБА_14 , невідомий чоловік та потерпіла ОСОБА_8 . Між ним та ОСОБА_14 протягом 15-20 хв. тривав спір за дітей, яких ОСОБА_14 хотіла забрати. Побоюючись, що візитери силою заберуть дітей, до хати їх не впускав, спілкувалися через вікно. ОСОБА_8 повернулася в автомобіль, а сварка поступово втихла і він вийшов з хати, щоб вивести ОСОБА_14 та невідомого чоловіка з подвір'я. На проїзній частині вулиці біля автомобіля між ним та ОСОБА_14 знову виник конфлікт, в ході якого вона відштовхувала його від транспортного засобу та хапала за руку. Подальші події не пам'ятає. Прийшов до тями, коли автомобіль вже від'їхав, а він сидів біля воріт. Побачивши неподалік себе господарський ніж, яким чистив рибу і перед конфліктом поклав у кишеню штанів, підняв його та поклав назад у кишеню. Зрозумівши, що скоїв щось недобре, зателефонував сестрі ОСОБА_16 з проханням наглянути за дітьми. Відніс до сусіда свій ноутбук, а в магазин ОСОБА_17 повернув борг та дав для передачі родичам грошові кошти. Тоді ж втік у ліс, де провів всю ніч. З телефонної розмови з ОСОБА_8 дізнався, що ОСОБА_14 померла. Обставин свого затримання працівниками міліції 15 березня 2014 року та нанесення собі тілесних ушкоджень не пам'ятає. Наголосив на тому, що ОСОБА_14 налаштовувала ОСОБА_8 проти нього, зловживала алкоголем, і саме через її негативний вплив потерпіла ОСОБА_8 страждала алкогольною залежністю. Розкаявся у вбивстві ОСОБА_14 . Просив призначити мінімальне покарання, враховуючи наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, якими, крім нього, ніхто не опікувався.
Крім особистого визнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, з показань в суді потерпілої ОСОБА_8 встановлено, що близько 19 год. 14 березня 2014 року приїхала з матір'ю ОСОБА_14 та двома чоловіками до будинку за місцем проживання свого співмешканця ОСОБА_9 , щоб забрати їх спільних дітей. Побачивши їх на подвір'ї, обвинувачений зачинився у будинку та спілкувався через вікно. ОСОБА_9 категорично відмовився виконати вимогу ОСОБА_14 віддати дітей, внаслідок чого між ними виникла суперечка, що тривала близько 30 хв. Зрозумівши безрезультатність спору, повернулися до автомобіля, що стояв за воротами домоволодіння. Сівши у салон автомобіля, зрозуміла, що ОСОБА_9 вийшов з приміщення будинку, оскільки продовжив спір з ОСОБА_14 на відстані близько 2 м від автомобіля. Спір тривав до 10 хв., після повернення у салон автомобіля матері, яка одразу ж втратила свідомість, в ході її огляду з'ясувала, що обвинувачений наніс ОСОБА_14 ножові поранення, від яких вона по дорозі до лікарні померла. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не пред'явила, просила його суворо не карати.
Під час допиту в суді свідок ОСОБА_15 підтвердив, що на прохання ОСОБА_18 привіз ОСОБА_8 та ОСОБА_14 до будинку ОСОБА_9 з метою забрати дітей. ОСОБА_19 з пасажирками вийшли з автомобіля, жінки пішли до будинку, де був ОСОБА_19 - не бачив. Чув, що на території домоволодіння близько 30 хв. тривала сварка через дітей, яка продовжилася біля задніх бокових дверей автомобіля. Крики переросли у бійку, внаслідок якої ОСОБА_14 впала, однак піднялася, та, зайшовши у салон автомобіля, знову впала. В ході руху автомобіля намагалися з'ясувати причини несвідомого стану ОСОБА_14 , шукали поранення, а по приїзду у лікарню лікарі констатували її смерть.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що її брат ОСОБА_9 14 березня 2014 року близько 19 год. зателефонував їй з проханням доглянути дітей, повідомивши, що «прирізав» свою тещу. До дня події потерпіла ОСОБА_8 декілька днів була відсутня за місцем проживання, ОСОБА_9 сам доглядав малолітніх дітей. Зазначила, що їй відомо про те, що потерпіла безуспішно лікувалася від алкогольної залежності, внаслідок її зловживання спиртним у сім'ї виникали скандали і бійки.
З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 встановлено, що 14 березня 2014 близько обідньої пори сусід ОСОБА_9 повідомив, що співмешканка зі своєю матір'ю їдуть забирати у нього дітей. Близько 19 год. чув та бачив, що до подвір'я обвинуваченого під'їхав «бус», після чого на території домоволодіння відбувалася голосна сварка, по закінченню якої через 10-20 хв. та від'їзду «буса» прибіг ОСОБА_9 , залишив на зберігання свій ноутбук та повідомив, що «підрізав» тещу.
Як встановлено з показань свідка ОСОБА_17 , ввечері 14 березня 2014 року ОСОБА_9 прийшов до неї у магазин, віддав 93 грн. боргу та ще 600 грн., які просив передати родичам, та в ході розмови повідомив, що «зробив щось погане з тещею». Їй відомо, що за 2-3 дні до дня події ОСОБА_8 була відсутня за місцем проживання, а ОСОБА_9 охарактеризувала як зразкового батька.
Ставчанський сільський голова - свідок ОСОБА_21 суду повідомила, що у вечірній час 14 березня 2014 року її викликав дільничний інспектор міліції та повідомив, що ОСОБА_9 вбив свою тещу. Їй відомо, що наступного дня ОСОБА_9 під час його затримання працівниками міліції наніс собі тілесні ушкодження. Охарактеризувала обвинуваченого як зразкового батька.
З показань в суді свідка ОСОБА_22 встановлено, що 14 березня 2014 року сестра у телефонній розмові йому повідомила, що між обвинуваченим та його тещею назріває конфлікт щодо місця перебування дітей, тому близько 19 год. 30 хв. з дружиною прийшли до будинку брата - обвинуваченого ОСОБА_9 , однак його не застали. У телефонній розмові ОСОБА_9 йому зізнався, що «прирізав» тещу. Вважав сім'ю брата дружною, лише зауважив, що потерпіла зловживала алкоголем, що спричиняло сварки та неадекватну агресивність ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_23 підтвердила, що ввечері 14 березня 2014 року між її чоловіком ОСОБА_22 та обвинуваченим відбулася телефонна розмова, під час якої обвинувачений повідомив про те, що «прирізав» тещу.
Лікар судово-медичний експерт ОСОБА_24 суду пояснив, що причиною смерті ОСОБА_14 стала гостра крововтрата внаслідок нанесення двох колото-різаних ран у грудну клітку та черевну стінку. При подібних тілесних ушкодженнях здатність до життя зберігається лише протягом перших хвилин, тому навіть при наданні кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_14 в умовах лікарні здатність до життя малоймовірна.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 14 березня 2014 року (а.м.к.п. 101-108 т. 1) на території Новоушицької центральної районної лікарні в салоні автомобіля марки «Volkswagen Transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на задньому пасажирському сидінні виявлено труп жінки, розміщений у лежачому положенні, з двома колото-різаними пораненнями в області ореоли лівої молочної залози та черевної порожнини. Крім того, на одязі трупа (светрі, футболці, бюстгальтері) виявлено щілиноподібні пошкодження розмірами 1,2-1,7 см на 0,2-0,5 см в області лівої молочної залози та черевної порожнини, а також забруднення светра рідиною темно-червоного кольору у проекції лівої частини грудей.
Спричинення ОСОБА_9 Горній ОСОБА_25 тілесних ушкоджень підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 35 від 14 травня 2014 року (а.м.к.п. 131-134 т. 1), відповідно до якого на трупі ОСОБА_14 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: однієї сліпої проникаючої колото-різаної рани по передній поверхні черевної стінки з ушкодженням чопця, петлі тонкого кишківника, черевного відділу аорти; гемоперітонеума 2800 мл крові (кров в череві); однієї сліпої проникаючої колото-різаної рани в білясосковій області зліва з ушкодженням грудної стінки, хрящової частини другого ребра зліва, верхньої долі лівої легені; лівобічного гемоторакса 1000 мл (кров в лівій плевральній порожнині), - що супроводжувалися масивною внутрішньою кровотечею, яка викликала гостру крововтрату, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Вказані тілесні ушкодження утворилися близько 12-15 год. до початку проведення експертизи (9 год. 30 хв. 15 березня 2014 року) від двох ударів однобічним гострим колото-ріжучим предметом типу ножа. Ймовірна послідовність нанесення ран: перший удар ножем був нанесений в область живота, другий - в область грудної клітки. В момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 знаходилася в вертикальному положенні або близькому до нього, про що свідчить забрудненість одягу кров'ю вниз від колото-різаних ран. При своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 її здатність до життя малоймовірна. Крім того, померла перебувала у стані тяжкого отруєння алкоголем, що підтверджується даними висновку судово-токсикологічної експертизи № 510 від 21 березня 2014 року (а.м.к.п. 135 т.1), відповідно до якого в крові ОСОБА_14 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості 4,1 проміле.
Згідно з даними протоколу огляду місця події від 15 березня 2014 року (а.м.к.п. 109-117 т. 1) під час огляду польової ділянки, яка розташована на відстані близько 1 км 350 м від с. Ставчани та близько 550 м від дороги «Нова Ушиця-Рудківці» Новоушицького району Хмельницької області, виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Nokia 1280», фрагмент газети «Експрес», кашкет чорного кольору, ватний тампон з нашаруванням речовини бурого кольору та господарський ніж, довжиною біля 28 см (металеве лезо ножа - біля 15,5 см, руків'я ножа - біля 13 х 3 х 1,5 см, виготовлене з полімерного матеріалу чорного кольору), з нашаруванням речовини бурого кольору.
Відповідно до даних висновків судово-медичних криміналістичних експертиз № 44-мк від 6 травня 2014 року та № 47-мк від 8 травня 2014 (а.м.к.п. 137-141, 143-149 т. 1) на зовнішній поверхні двох клаптів шкіри з лівої половини передньої поверхні грудної клітки та з живота виявлено дві одиночні проникаюче-наскрізні колото-різані рани шкіри, які могли утворитися від двох окремих одноразових дій, скоріш за все одного і того ж самого, якогось твердого плаского, можливо і залізовмісного, травмуючого предмета чи знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями, характерними для ножа з однобічно гострим клинком, що має недеформоване гострокутне вістря, одне гостре лезо та тупий, товщиною у зануреній частині не менше ніж 1,2 мм «обушок» П-подібної форми на його поперечному перерізі з двома добре вираженими боковими ребрами. Вказані рани могли утворитися як від травмуючої колюче-ріжучої дії клинка досліджуваного господарського ножа, виявленого та вилученого під час проведення огляду місця події 15 березня 2014 року, так і від дії будь-якого іншого клинка ножа, що має ідентичні з ним метрично-конструктивні параметри.
Як вбачається з даних висновку судово-цитологічної експертизи № 50 від 28 квітня 2014 року (а.м.к.п. 156-158 т. 1), на клинку ножа, вилученого під час проведення огляду місця події 15 березня 2014 року, виявлено сліди крові людини з антигеном А ізосерологічної системи АВ0, що може походити від ОСОБА_14 , в крові якої є антиген А ізосерологічної системи АВ0, та не може походити від ОСОБА_9 , у крові якого відсутній антиген А ізосерологічної системи АВ0, оскільки відповідно до висновків судово-імунологічних експертиз № 140 від 19 березня 2014 року та № 253 від 28 березня 2014 року (а.м.к.п. 136, 154 т. 1) кров ОСОБА_14 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, а кров ОСОБА_9 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Крім того, вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого діяння підтверджується даними, здобутими під час огляду в судовому засіданні речового доказу - господарського ножа довжиною біля 28 см з руків'ям, виготовленим з полімерного матеріалу чорного кольору. В ході огляду вказаного ножа потерпіла ОСОБА_8 впізнала у ньому ніж побутового призначення, яким користувалися вона та обвинувачений за місцем проживання, а обвинувачений ОСОБА_9 зазначив, що саме цього ножа поклав собі у кишеню до приїзду тещі з потерпілою, а пізніше підняв з землі за воротами свого домоволодіння після від'їзду ОСОБА_8 і ОСОБА_14 та поставив назад у кишеню. Підтвердив, що саме цей ніж був при ньому 15 березня 2014 року під час затримання у полі за селом. Також обвинувачений висловив припущення, що саме цим ножем наніс собі тілесні ушкодження на місці затримання.
Нанесення обвинуваченим собі тілесних ушкоджень в ході його затримання працівниками міліції 15 березня 2014 року підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи № 84 від 18 квітня 2014 року (а.м.к.п. 152-153 т. 1), відповідно до якої у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої стінки живота з ушкодженням петлі тонкої кишки; наскрізного поранення чепця, поранення кореня брижжі тонкого кишківника; обмеженого перитоніту; гемоперітонеуму - 800 мл (кров в череві); заочеревинної гематоми, - які утворилися від одного удару твердим предметом з загостреною поверхнею, можливо ножем, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Зазначені ушкодження з огляду на їх характер, локалізацію та обставини випадку ОСОБА_9 міг спричинити самостійно.
Згідно з даними протоколу проведення слідчого експерименту від 27 березня 2014 року (а.м.к.п. 118-120 т. 1), що проводився у визначеному Законом порядку, ОСОБА_9 у присутності захисника добровільно, у довільній формі розповів та показав на місці події, як та при яких обставинах відбувався конфлікт з ОСОБА_14 щодо її спроби забрати дітей, під час якого він бачив поряд з нею невідомого чоловіка і ОСОБА_8 , яка в ході сварки повернулася до автомобіля. Вийшов за ОСОБА_14 за межі подвір'я, де сварка між ними переросла у шарпанину. Подальші події не зміг описати, пояснивши, що отямився, сидячи під забором, коли автомобіль від'їжджав. Навпроти хвіртки знайшов ніж, який ще до сварки в ході чищення риби поклав у кишеню.
У суду відсутні сумніви щодо осудності ОСОБА_9 , оскільки з даних акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 225 від 7 травня 2014 року (а.м.к.п. 126-128 т. 1) вбачається, що ОСОБА_9 на момент вчинення інкримінованого злочину та на момент проведення експертизи міг усвідомлювати характер і суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними, хронічно протікаючим душевним захворюванням (психічним захворюванням), недоумством не страждав. В період вчинення злочину в стані тимчасового розладу душевної діяльності чи будь-якого психічного розладу, іншого хворобливого стану психіки, фізіологічного афекту, психологічного стресу, фрустрації чи патологічного сп'яніння не знаходився; у нього не виявлено яскраво виражених психічних властивостей, які можуть істотно впливати на його поведінку, а також вікових та індивідуальних особливостей, що можуть вплинути на об'єктивність його показів.
Таким чином, оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд дійшов наступних висновків.
Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , мало місце, дії обвинуваченого містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і становлять собою вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні зазначеного діяння повністю доведена в судовому засіданні і він підлягає покаранню за його вчинення.
На виконання вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким злочином, особу винуватого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_9 раніше судимий за ч. 1 ст. 121 КК України, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працевлаштований, однак має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. За місцем проходження військової служби (до 2 серпня 2013 року) характеризувався посередньо. За наявності двох суперечливих за своїм змістом характеристик за місцем проживання суд з огляду на принцип тлумачення будь-яких сумнівів на користь обвинуваченого приймає до уваги позитивну довідку-характеристику Ставчанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області від 17 березня 2014 року № 94, що в сукупності з показаннями свідків у суді спростовує негативну довідку-характеристику Ставчанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області від 20 січня 2014 року № 12.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_9 , суд вважає щире каяття, повне визнання вини, перебування на утриманні обвинуваченого трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких є малолітніми, щодо яких станом на час розгляду справи порушено питання позбавлення потерпілої ОСОБА_8 батьківських прав у зв'язку з аморальним способом життя, зловживанням алкогольними напоями, небажанням створювати належні умови для життя та розвитку дітей, тобто фактично двоє спільних малолітніх дітей обвинуваченого та потерпілої позбавлені батьківського піклування. Крім того, суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_9 , те, що інкриміноване діяння було вчинене обвинуваченим у зв'язку з протиправною поведінкою померлої, яка, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, прийшла до його будинку та, будучи бабусею спільних дітей обвинуваченого та потерпілої, без законних на те підстав, всупереч волі ОСОБА_9 вимагала віддати їй малолітніх онуків, які перебували під його доглядом.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_9 вчинив інкримінований умисний злочин, маючи непогашену судимість за умисний злочин.
Повторність не може бути визнана обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 , оскільки наявність у нього судимості за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відповідно до вимог ст. 32 КК України не складає повторності при кваліфікації діяння ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Оскільки будь-яким медичним документом чи оглядом ОСОБА_9 стан сп'яніння на час вчинення злочину не зафіксований, суд позбавлений можливості вважати, що він вчинив інкриміноване діяння у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що обвинувачений вчинив інкриміноване діяння під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного за вчинення тяжкого насильницького злочину, позицію потерпілої, яка просила суд обвинуваченого суворо не карати, обставини та передумови вчинення злочину, особу винуватого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком.
Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2013 року до призначеного цим вироком покарання визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Строк відбування покарання обчислювати з 21 листопада 2014 року, зарахувавши строк тримання під вартою з 15 березня 2014 року по 20 листопада 2014 року включно.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_9 залишити попередній - тримання під вартою.
Речові докази (а.м.к.п. 170, 172 т. 1):
- речі ОСОБА_9 (штани, кофту, футболку, кашкет, мобільний телефон «Нокіа-1280»), - після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому;
- ніж, паперовий конверт з ватним тампоном, паперовий згорток із зразками крові, светр, футболку, бюстгальтер, - після набрання вироком законної сили знищити;
- куртку, штани та колготи ОСОБА_14 , - після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_8 .
Вирок набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право на отримання копії вироку в суді.
Головуюча суддя ОСОБА_26 -Годлевська
Судді ОСОБА_2
І ОСОБА_27