Справа № 676/4356/14-к
Провадження № 1-кп/676/279/14
10 листопада 2014 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 17 березня 2014 року до ЄРДР за № 12014240190000066, за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15 січня 2004 року Новоушицьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, уродженця м. Душанбе Республіки Таджикистан, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -
16 березня 2014 року близько 18 год. ОСОБА_10 прийшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де умисно з корисливою метою позбавив життя ОСОБА_11 та заволодів її майном із заподіяннями потерпілій тяжких тілесних ушкоджень за наступних обставин.
У зазначений час ОСОБА_10 зайшов у двір потерпілої під приводом повернення боргу. В ході сварки з ОСОБА_11 схопив її за шию передпліччям правої руки, притиснув обличчям до себе та завів у приміщення веранди, де почав вимагати кошти. Долаючи опір ОСОБА_11 , ОСОБА_10 насильно провів її до спальної кімнати, повалив на ліжко і, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, тяжкі наслідки та бажаючи їх настання, умисно, бажаючи смерті потерпілої, трусами закрив отвори носа та рота потерпілої, при цьому кистю правої руки схопив її за шию, перекривши доступ повітря, та утримував, поки потерпіла перестала подавати ознаки життя, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді синців округлої форми, саден дугоподібної форми в області носа, рота, щік, шиї, одиночного неповного відкритого назовні і до низу згинального перелому проксимального кінця правого великого ріжка підязикової кістки, крововиливів у місці перелому ріжка, крапкових крововиливів під склеру очей, під плевру легень, епікард, здуття легень, поширених ділянок емфіземи з дистелектазами в легенях, від яких настала смерть ОСОБА_11 на місці події. Після вбивства потерпілої заволодів її грошовими коштами в сумі 90 грн. та скляним бутлем вартістю 60 грн. Отже, ОСОБА_10 умисно, протиправно заподіяв смерть ОСОБА_11 , тобто вчинив її вбивство з корисливих мотивів.
В ході подолання опору потерпілої, за наведених вище обставин ОСОБА_10 також спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому грудини на рівні 3-4 міжребер'я, закритих переломів 4-9 ребер по передньо-підпахвинній лінії зліва, крововиливів в м'які тканини в місцях переломів, крововиливів в м'які покриви голови з внутрішньої поверхні в лобно-тім'яно-скроневій області справа та потиличній області по середній лінії голови, однієї рани по тильній поверхні проксимальної фаланги 5-го пальця правої китиці; синців: в лобній області справа в нижньому відділі з розповсюдженням на скроневу область справа - 1, в область повік правого ока - 1, в область повік лівого ока - 1, в область лівої брови в зовнішньому куті - 1, по зовнішній поверхні правої вушної раковини в верхній третині - 3, по зовнішній поверхні лівого передпліччя в верхній третині - 1, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу - 1, по зовнішній поверхні променевого-зап'ястного суглобу з розповсюдженням на передню та внутрішні поверхні та на тильну поверхню лівої китиці та 2, 3 пальці - 1, по зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу - 1, по внутрішній поверхні правого передпліччя в верхній третині - 5, по зовнішній поверхні правого променево-зап'ястного суглобу з розповсюдженням на передню поверхню - 1, по тильній поверхні правої китиці - 1, по тильній поверхні проксимальної фаланги 5-го пальця правої китиці - 1, по зовнішній поверхні правого стегна в середній третині - 2, по передній поверхні правого колінного суглобу - 5, по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу - 1, по задній поверхні правого колінного суглобу - 5, в підбородочній області зліва - 1, аналогічно справа - 1, в білясосковій області зліва по середньо-ключичній лінії в проекції 5-7 ребер - 1, в тім'яній області справа - 1, в скроневій області справа - 1, в лобній області справа - 1; крововиливів в білясоскову область справа, - які не перебувають у прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_11 .
Тоді ж, 16 березня 2014 року о 18 год. ОСОБА_10 у будинку АДРЕСА_1 , умисно, з метою заволодіння майном потерпілої, подолавши її опір, заподіяв ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді синців округлої форми, саден дугоподібної форми в області носа, рота, щік, шиї, одиночного неповного відкритого назовні і до низу згинального перелому проксимального кінця правого великого ріжка підязикової кістки, крововиливів у місці перелому ріжка, крапкових крововиливів під склеру очей, під плевру легень, епікард, здуття легень, поширені ділянки емфіземи з дистелектазами в легенях, від яких настала смерть ОСОБА_11 на місці події. Після смерті потерпілої заволодів її грошовими коштами в сумі 90 грн. та скляним бутлем вартістю 60 грн. з горілкою домашнього виробництва і покинув місце події. Отже, ОСОБА_10 вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень.
Крім того, до 24 березня 2014 року ОСОБА_10 на горищі будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу обріз мисливської рушниці, що є гладкоствольною нестандартною вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом з мисливської одноствольної безкуркової рушниці 16 калібру, моделі «Иж 18», виробництва Іжевського механічного заводу, шляхом укорочування ствола до залишкової довжини 310 мм та видалення прикладу, який придатний до проведення пострілів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, однак не заперечив, що 16 березня 2014 року повертався напідпитку від односельчанки ОСОБА_12 . Побачивши ОСОБА_11 на господарстві її будинку, зайшов на територію її домоволодіння, де розпочав розмову про повернення боргу. ОСОБА_11 винесла з хати гроші в сумі близько 80 грн., з яких давала йому купюри 5 грн. та 1 грн., однак він вимагав більше, на що вона погодилася та віддала всі гроші. На радощах він обійняв її, притиснувши до себе правою рукою. Відчувши, що ОСОБА_11 похитнулася, відпустив обійми та, притримуючи, провів її до хати, де посадив на ліжко. Продовжили суперечку через горілку, яку вона не хотіла давати. В ході цього у неї сталося раптове випорожнення кишківника. ОСОБА_11 прилягла на ліжко, дозволивши взяти бутель з горілкою. Більше грошей не давала, сам не шукав, хоча знав, що у неї є багато коштів, які вона збирала собі на похорон. Заперечив можливість удушення та нанесення ОСОБА_11 будь-яких тілесних ушкоджень, крім, можливо, синяків на руках, які могли утворитися, коли він, притримуючи її, заводив у будинок. Кров ОСОБА_11 на своєму бушлаті в області грудей зліва пояснює тим, що на радощах притиснув її до себе. Коли виходив з хати, світла не вимикав. Частину коштів, які йому дала потерпіла, витратив на придбання продуктів харчування та оплату послуг електропостачання. Заперечив належність йому обрізу рушниці, зазначивши, що зброю підкинули працівники міліції, які застосовували до нього незаконні методи слідства, схиляючи до визнання вини у вбивстві ОСОБА_11 . Цивільний позов потерпілого не визнав, просив його виправдати у пред'явленому обвинуваченні.
Не зважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_13 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, з показань в суді потерпілого ОСОБА_7 встановлено, що близько 17 год. 30 хв. 16 березня 2014 року він спілкувався з матір'ю по телефону, а зранку наступного дня сусідка та колишня дружина повідомили про те, що маму «кров залила» і вона померла. На прохання перевірити наявність бутля та коштів ОСОБА_14 повідомила, що бутель з горілкою та гроші з будинку зникли. Повідомив, що восени 2013 року у матері було 10000 грн. заощаджень на похорон, а оскільки вона нічого суттєвого не купувала, то станом на день події у неї мало б бути не менше 12000 грн. Невдовзі ОСОБА_14 повідомила, що на тілі померлої виявили ознаки насильства. Зазначив, що обвинувачений бував у матері на господарстві, вона його жаліла, давала продукти харчування, платила за незначну допомогу, давала випити. Покійна могла розповісти ОСОБА_10 про свої заощадження. Вважає саме його винуватим у вбивстві ОСОБА_11 , оскільки у нього виявлено речові докази та в ході досудового розслідування він визнавав свою вину. Потерпілий підтримав цивільний позов про стягнення 19988 грн. 50 коп. майнової та 100 тис. грн. моральної шкоди, спричинених злочином. Просив суд призначити ОСОБА_10 покарання у виді довічного позбавлення волі.
Судом з показань свідка ОСОБА_15 встановлено, що близько 9 год. 17 березня 2014 року принесла ОСОБА_11 хліба, відкрила двері веранди, покликала бабусю, однак вона не вийшла, хоча двері у кімнату біли відчинені. Покликала ОСОБА_16 (сестру померлої) і разом зайшли у будинок. На вхідних дверях та на підлозі веранди була кров, тому ОСОБА_16 висловила припущення, що її сестру «кров залила». У кімнаті стояв трупний запах, взуття було розкидане по кімнаті, тіло лежало на правому боці на ліжку обличчям до стіни, ноги не накриті, однак тулуб і голова накриті одіялом. З телефона померлої подзвонили потерпілому, а за його вказівкою - його колишній дружині ОСОБА_14 , яка сказала чекати на її приїзд. Повернулася на місце події на прохання ОСОБА_14 , яка повідомила про приїзд слідчого. На його ж пропозицію допомагала шукати заощадження покійної, оскільки їх не знайшла родина ( ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ). На верхній полиці буфету знайшла запилений конверт з фольги з 500 грн., які одразу ж віддала слідчому, він їх перерахував та відніс ОСОБА_14 . Щодо стосунків ОСОБА_11 зі ОСОБА_10 , то він іноді працював у неї по найму. Зазначила, що близько 16 год. 16 березня 2014 року ОСОБА_11 була у неї в будинку та розповіла, що планує віддати сину свої заощадження, однак до «круглої» суми не вистачало 2000 грн., які вона дала невістці ОСОБА_14 , тому свідок припустила, що у померлої було 8000 грн.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що проживає по сусідству з ОСОБА_11 через декілька хат. 16 березня 2014 року близько 18 год. чув, як ОСОБА_11 крикнула: « ОСОБА_19 , рятуй!» Не дійшов вулицею до її домоволодіння, повернувся додому, подумавши, що сусідці надали допомогу, оскільки на господарстві було тихо, світла у вікнах і на господарстві не було.
Як встановлено судом з показань свідка ОСОБА_14 , 17 березня 2014 року близько 9 год. їй зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що вона та ОСОБА_16 виявили труп ОСОБА_11 , яка померла від крововиливу. Приїхавши на місце, помітила на підлозі веранди калюжу крові, на вхідних та ганкових дверях - кров на рівні очей. У коридорі на шаблі драбини висіли скручені жіночі труси з кров'ю та волоссям. Померла лежала на ліжку, неприродно накрита з головою одіялом, подушка була просякнута кров'ю. Одяг на ній був брудний, з каловими масами, волосся розтріпане. Коли почали обмивати тіло, виявили синяки на обличчі, зап'ястях, спині та зрозуміли, що смерть не є природною, тому викликали міліцію. В кімнаті виявила порожній гаманець померлої, в її одязі знайшли близько 15 грн. Заощаджень ОСОБА_11 , які за вказівкою сина померлої шукали з ОСОБА_20 та ОСОБА_15 , у будинку не виявили. Про те, що у померлої була велика сума грошей, люди в селі знали, оскільки ОСОБА_15 позичала у неї значну суму за декілька років до події. Їй відомо, що в ході роботи кінологів службова собака з двору обвинуваченого городами привела у веранду померлої, зайшла у кімнату, де виявили тіло і там сіла, хоча у велику кімнату, де зберігалися заощадження покійної, двері були відчинені. Крім того, зазначила, що в ході обшуку працівниками міліції було знайдено лише 500 грн.
Свідок ОСОБА_21 підтвердила, що у момент виявлення трупа тіло померлої лежало на своєму ліжку на правому боці обличчям до грубки, одяг був брудний, наче її тягнули по землі, спотворене обличчя і руки в крові, волосся розтріпане, хустка лежала на підлозі. Обмиваючи тіло ОСОБА_11 , бачила синяки на тулубі, ногах, зап'ястях. На підлозі веранди, на вхідних та міжкімнатних дверях була кров.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він є прийомним батьком дружини ОСОБА_10 , над якою той знущався, бив та відбирав пенсію по інвалідності. Коли перебував у стані алкогольного сп'яніння, погрожував всім, що застрелить. Близько одного року тому ОСОБА_10 вчинив спробу пограбування односельця ОСОБА_23 (особи похилого віку), із застосуванням насильства. Був понятим при огляді помешкання обвинуваченого, під час якого було вилучено фуфайку ОСОБА_10 зі слідами крові. В ході огляду будинку бачив таз, наповнений бурою водою, у якій було замочено штани. Хату обвинуваченого зачинив він на другий-третій день після огляду та вилучення фуфайки. Також був понятим при проведенні обшуку, коли на горищі в сіні знайшли обмотаний у ганчірку обріз рушниці, однак знайдені у шухляді в хаті гільзи не вилучили. Повідомив, що ОСОБА_10 після похорону сам показав міліціонерам та понятим, де заховав бутель з горілкою.
Обставини неблагополучного сімейного життя ОСОБА_10 та чутки про спробу пограбування ним односельця ОСОБА_23 підтвердив у суді свідок ОСОБА_24 .
Глібівський сільський голова ОСОБА_25 в ході його допиту як свідка в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_10 тримав у напрузі все село, оскільки у стані алкогольного сп'яніння ставав конфліктним та нетерпимим, вчиняв сварки, під час яких кричав і бився, ображав свою дружину, у зв'язку з чим до нього часто навідувалися працівники міліції. Крім того, люди в селі розповідали, що ОСОБА_10 вже робив спробу задушити односельчанина, вимагаючи гроші. Саме йому (свідку) за відсутності власника працівники міліції пред'явили ухвалу про дозвіл на обшук та повідомили, що є підозра на наявність у ОСОБА_10 зброї. Під час проведення обшуку на горищі знайшли ржавий обріз.
Свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що їй, як секретарю Глібівської сільської ради відомо, що ОСОБА_10 спільно з дружиною зловживали алкогольними напоями, скандалили, з приводу чого усно скаржилися родичі його дружини. Люди в селі розповідали, що у стані алкогольного сп'яніння він ставав агресивним, конфліктував, однак до нього зверталися за ремонтом взуття.
Допитаний як свідок начальник Новоушицького РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_27 підтвердив, що ОСОБА_10 в ході спілкування з ним детально описав обставини події спору за гроші з ОСОБА_11 , під час якого затягнув потерпілу у будинок, де задушив.
Як пояснив суду слідчий Новоушицького районного відділу міліції ОСОБА_28 , він був у складі слідчо-оперативної групи. Був присутній при вилученні бушлату з плямами крові в ході огляду помешкання ОСОБА_10 та при вилученні з горища будинку обріза рушниці під час обшуку.
В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_29 суду пояснив, що був у складі слідчо-оперативної групи, яка виїхала на місце події. При огляді трупу ОСОБА_11 виявив ознаки насильницької смерті, однак крові на тілі не було, оскільки родичі роздягли та обмили тіло померлої до приїзду міліцію. При проведенні судово-медичної експертизи виявив на обличчі трупа садна дугоподібної форми, що спричинені нігтями рук і характерні для задушення, однак причиною смерті став саме перелом підязикової кістки, яка розміщена під групою м'язів, тому її неможливо зламати шляхом міцних обійм чи затягування на шиї хустини, як показував на слідчому експерименті ОСОБА_10 , тому такі його показанні є сумнівними. Виявлені у померлої тілесні ушкодження були спричинені не одномоментно, однак протягом невеликого відрізку часу. Синяки на обличчі та шиї прижиттєві, майже одночасні, округлої форми, характерні для нанесених пальцями рук. Ймовірно, смерть настала, коли тіло ОСОБА_11 лежало на спині обличчям вверх. У отворах носа, гортані, трахеї трупа не було виявлено сторонніх предметів чи волокон. Малоймовірно, щоб переломи ребер, які мають ознаки посмертних, утворилися в ході транспортування чи обмивання тіла, оскільки є характерні для нанесення їх ліктями, колінами, стопами.
З даних протоколу огляду місця події від 17 березня 2014 року (а.м.к.п. 8-13 т. 2) судом встановлено, що у приміщенні будинку АДРЕСА_1 на ліжку в одній з кімнат виявлено без одягу труп ОСОБА_11 , з носа якого виділялася темно-червона кров, на обличчі, правій вилиці, зап'ястях, китицях, під правим колінним суглобом (на задній поверхні) та ліктях обох рук були наявні синці різної форми, а в підлопаточній області зліва - продовгувате садно. Крім того, на зовнішній поверхні вхідних дверей будинку виявлено слід речовини бурого кольору, на підлозі веранди на відстані 1 м від вхідних дверей - пляму речовини бурого кольору невизначеної форми, а в області ручки правої половини дверей, що ведуть з веранди у коридор, - групу плям речовини бурого кольору, схожої на кров.
Згідно з даними протоколу огляду місця події від 17 березня 2014 року (а.м.к.п. 14-37 т. 2), в ході огляду будинку АДРЕСА_1 вилучено: 4 марлевих тампони зі змивами речовини бурого кольору, виявленої на зовнішній поверхні вхідних дверей, на підлозі веранди, на дверях, що ведуть з веранди у коридор, на дверях з коридору у кімнату № 4; хустину (як в подальшому встановлено, жіночі труси), виявлену на третьому щаблі драбини, розміщеної зліва від входу з веранди у коридор, та волосся, виявлене на вказаному об'єкті; металеву кочергу, виявлену у кімнаті № 4; кофту та чотири фрагменти одягу, виявлені у кімнаті № 5.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 17 березня 2014 року (а.м.к.п. 39-43 т. 2), в ході огляду будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_10 у житловій кімнаті виявлено металеву миску з водою, у якій знаходилися штани темного кольору, які було вилучено. Крім того, з житлової кімнати вилучено зимову куртку синього кольору, футболку та фуфайку сірого кольору, на яких було виявлено плями бурого кольору, схожі на кров.
Як вбачається з даних переглянутого у судовому засіданні відеозапису та дослідженого судом протоколу проведення слідчого експерименту від 19 березня 2014 року (а.м.к.п. 78-79 т. 1, 123-127 т. 2), що проводився у визначеному Законом порядку, ОСОБА_10 добровільно, у довільній формі розповів та показав на місці події, як та при яких обставинах відбувався конфлікт з приводу небажання потерпілої давати необхідну йому суму грошей. Коли він після надання нею 7 грн. вихопив у неї з рук 10 грн., потерпіла з порогу будинку почала кричати «рятуйте!», а він, обійнявши правою полою своєї фуфайки голову та шию ОСОБА_11 , зайшов з нею у приміщення її будинку. Продовжуючи сваритися, потерпіла вийшла у сусідню кімнату до буфету, на якому у пакеті ще були гроші, які вона йому теж віддала. Налякавшись, запропонувала дати Счастливу горілки і знову сіла на ліжко, а він, взявшись за вільні краї накинутої на її шию хустки, потягнув їх у різні боки і тримав, поки потерпіла перестала подавати ознаки життя. Зрозумівши, що ОСОБА_11 померла, заховав у кишеню гроші, взяв бутель і через городи пішов додому. Крім того, в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_10 добровільно видав бутель з горілкою, захований в сіні сінника на території домоволодіння за його місцем проживання.
Даними протоколу про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 23 березня 2014 року, проведеного з дотриманням вимог ст.ст. 252, 258, 260, 270 КПК України (а.м.к.п. 218-221 т. 2), та відповідного цифрового носія, відтвореного у судовому засіданні, достовірність яких підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_10 , зафіксовано зміст розповіді обвинуваченого співкамернику, в ході якої підтвердив свої показання, дані на слідчому експерименті, а також повідомив місцезнаходження схованого на горищі його будинку обрізу рушниці.
Відповідно до даних протоколу про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 23 березня 2014 року, проведеного з дотриманням вимог ст.ст. 252, 258, 260, 270 КПК України (а.м.к.п. 223-229 т. 2), ОСОБА_10 добровільно розповів співробітнику Новоушицького районного відділу міліції про обставини задушення ОСОБА_11 шляхом накидання на її шию хустини після того, як заніс потерпілу у кімнату, намагаючись, заспокоїти її крики, притиснувши до бушлату, під час чого у неї пішла носом кров. Крім цього, заперечив самостійні пошуки коштів у хаті після того, як зрозумів, що ОСОБА_11 померла, не заперечивши обставину заволодіння бутлем з самогоном.
Згідно з даними висновку судової хімічної експертизи № 277 від 3 квітня 2014 року (а.м.к.п. 53-54 т. 3) надана на дослідження рідина в бутлі містить етиловий спирт та є міцним алкогольним напоєм домашнього виготовлення - самогоном; об'ємна концентрація етилового спирту в рідині - 32, 4% об'ємних, а об'єм рідини - 6,751 дм. куб.
З даних висновку судової товарознавчої експертизи № 270т від 25 квітня 2014 року (а.м.к.п. 75-78 т. 3) вбачається, що станом на 16 березня 2014 року залишкова вартість з урахуванням % зносу скляного бутля ємністю 10 літрів могла складати 60 грн.
Як вбачаться з даних висновків судової медико-криміналістичної експертизи № 45-мк від 5 травня 2014 року та № 62-мк від 6 травня 2014 року (а.м.к.п. 12-20, 31-34, т. 3), на поверхні під'язикової кістки потерпілої ОСОБА_11 виявлено одиночний неповний, відкритий назовні і до низу згинальний перелом проксимального кінця її правого великого ріжка в місці його з'єднання з тілом даної кістки, який міг утворитися від примусового, позамежного зміщення дистальної частини правого великого ріжка цієї під'язикової кістки у внутрішньому напрямку, тобто ззовні-досередини, коли на праву бокову поверхню шиї ОСОБА_11 діяв якийсь сторонній твердий тупий травмуючий предмет невизначеної форми та розмірів його контактної поверхні, що може бути характерно для странгуляційної механічної асфіксії внаслідок задушення руками сторонньої людини, а саме: при стисненні шиї спереду однією рукою, скоріш за все правою - відповідно до розташування на шиї потерпілої великого пальця руки нападника.
Судом з даних висновку судово-медичної експертизи № 37 від 15 травня 2014 року (а.м.к.п. 4-7 т. 3) встановлено, що причиною смерті ОСОБА_11 стала механічна асфіксія внаслідок закриття дихальних шляхів (рота, носа) та здавлення шиї руками, про що свідчать дані судово-гістологічної експертизи, при проведенні якої виявлено поширені ділянки емфіземи з дистелектазами в легенях, а також виявлені тяжкі тілесні ушкодження, що перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, у вигляді одиночного неповного відкритого назовні і до низу згинального перелому проксимального кінця правого великого ріжка підязикової кістки, крововиливів у місці перелому ріжка, крапкових крововиливів під склеру очей, під плевру легень, епікард, здуття легень. Крім того, на трупі ОСОБА_11 виявлено ряд тілесних ушкоджень, які не перебувають у причинному зв'язку з її смертю. Тілесні ушкодження у вигляді: закритого згинального перелому великого ріжка під'язикової кістки справа з крововиливом у м'які тканини, двох синців округлої форми в підбородочній області зліва та справа, крововиливів в щічній області справа з розповсюдження на бокову та передню поверхні шиї справа - могли утворитися від ударів (здавлення) під'язикової кістки ззовні до середини тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук; закритого поперечного перелому грудини на рівні 3-4 міжребер'я - утворилися від удару (здавлення) тупим предметом, яким міг бути і кулак, і нога; закритих переломів 4-9 ребер по передньо-підпахвинній лінії зліва, крововиливів в м'які тканини в місцях переломів - утворилися від здавлення грудної клітки в передньо-задньому напрямі тупими предметами, якими могли бути і кулак, і лікоть, і нога; однієї рани по тильній поверхні проксимальної фаланги 5-го пальця правої китиці - могли утворитися як від удару твердим предметом з загостреною поверхнею, так і при ударі в останній; синців: 1 в лобній області справа в нижньому відділі з розповсюдженням на скроневу область справа, 1 в тім'яній області справа, 1 у скроневій області справа, 1 в лобній області справа, 1 в області повік правого ока, 1 в області повік лівого ока, 1 в області лівої брови в зовнішньому куті, 1 в щічній області справа, 1 в щічній області зліва, 1 в області спинки носа, по 1 на верхній та нижніх губах з розповсюдженням на слизову оболонку, повернуту в порожнину рота, 3 по зовнішній поверхні правої вушної раковини в верхній третині; саден: 2 в області кута рота зліва, 1 на верхній губі зліва; крововиливів в м'які покрови голови з внутрішньої поверхні в лобно-тім'яно-скроневій області справа та в потиличній області по середній лінії голови - утворилися від ударів тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути і кулак; синців: 1 по зовнішній поверхні лівого передпліччя в верхній третині, 1 по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, 1 по зовнішній поверхні променево-зап'ястного суглобу з розповсюдженням на передню та внутрішні поверхні та на тильну поверхню лівої китиці та 2, 3 пальці, 1 по зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, 5 по внутрішній поверхні правого передпліччя в верхній частині, 1 по зовнішній поверхні правого променево-зап'ястного суглобу з розповсюдженням на передню поверхню, 1 по тильній поверхні правої китиці, 1 по тильній поверхні проксимальної фаланги 5-го пальця правої китиці, 1 в білясосковій області зліва по середньо-ключичній лінії в проекції 5-7 ребер, 2 по зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, 5 по передній поверхні правого колінного суглобу, 1 по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, 5 по задній поверхні правого колінного суглобу, крововиливів на верхню та передню поверхню правого плеча, в білясоскову область справа - могли утворитися як від ударів тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, так і при ударах в останні; синців: 2 в області кута рота зліва, 1 на верхній губі зліва, 2 в підбородочній області зліва та права - утворилися від удару (здавлення) тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук; саден: 2 на верхній губі справа, 3 на верхній губі зліва, 5 біля зовнішнього кута рота зліва, 3 в підбородочній області зліва - утворилися від удару (здавлення) твердими предметами з обмеженою ребристою контактуючою поверхнею, якими могли бути нігті рук. Всі описані вище тілесні ушкодження утворились біля однієї доби (22-26 год.) тому від моменту проведення судово-медичної експертизи (18 год. 50 хв. 17 березня 2014 року). Щодо переломів 3-7 ребер справа та 3-10 ребер зліва по білягрудинних лініях без крововиливів в м'які тканини навкруги переломів, то вони утворилися в посмертному періоді.
Згідно з даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 2 від 23 травня 2014 року (а.м.к.п. 240-242 т. 3) наявність тілесних ушкоджень, виявлених у трупа ОСОБА_11 , дають підставу вважати, що вони утворилися від закриття дихальних шляхів, рота, носа та здавлення шиї руками, тому показання ОСОБА_10 при проведенні слідчого експерименту 19 березня 2014 року викликають сумнів, оскільки не відповідають механізму та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених на тілі трупа ОСОБА_11 .
Як вбачається з даних протоколів отримання зразків для експертизи від 17 березня та 18 березня 2014 року (а.м.к.п. 56, 58, 60 т. 3), у ОСОБА_10 було зрізано нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом обох рук, проведено забір крові, здійснено на марлеві тампони змиви з обох рук. Добровільність проведення вказаних маніпуляцій обвинувачений підтвердив у судовому засіданні.
Відповідно до даних висновків судово-імунологічних експертиз № 244 та № 245 від 19 березня 2014 року (а.м.к.п. 198, 202 т. 3) кров ОСОБА_10 та кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Згідно з даними висновку судово-цитологічної експертизи № 44 від 9 квітня 2014 року (а.м.к.п. 187-189 т. 3) в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин кистей рук ОСОБА_10 виявлено сліди крові людини групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВ0, що може походити як від ОСОБА_11 , та і від ОСОБА_10 .
З даних висновку судово-імунологічної експертизи № 252 від 19 березня 2014 року (а.м.к.п. 168-169 т. 3) судом встановлено, що на поверхні фуфайки ОСОБА_10 виявлено кров людини.
Як вбачається з даних висновку судово-імунологічної експертизи № 274 від 3 квітня 2014 року (а.м.к.п. 82-86 т. 3), на вилученій у помешканні ОСОБА_10 футболці слідів крові не виявлено, а у слідах крові на поверхні фуфайки та куртки виявлено кров людини групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВ0, що може походити як від ОСОБА_11 , та і від ОСОБА_10 .
Судом з даних висновку молекулярно-генетичної експертизи № 105 від 19 квітня 2014 року (а.м.к.п. 65-70 т. 3) встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові на фуфайці (об'єкти 4, 7, 8) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_11 (об'єкт 1) і не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_10 (об'єкт 2). Походження вказаних слідів від ОСОБА_10 виключається. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові на фуфайці (об'єкт 5) не встановлені, а генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові на фуфайці (об'єкти 3, 6) є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_11 (об'єкт 1) та ОСОБА_10 (об'єкт 2).
З даних висновку експертизи волокон та волокнистих матеріалів № 262 від 1 квітня 2014 року (а.м.к.п. 132-139 т. 3) вбачається, що на поверхні фуфайки ОСОБА_10 виявлено два хімічних волокна білого кольору, які мають збіжні родові ознаки (природа, гладкість, 12 мкм діаметру, клас волокноутворюючого полімеру - поліефір) з відповідними волокнами жакету ОСОБА_11 , однак такі волокна входять до складу широкого асортименту виробів масового промислового виробництва.
Судом з даних протоколу обшуку, проведеного з дотриманням ст. ст. 234-236 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Новоушицького районного суду від 24 березня 2014 року (а.м.к.п. 158-162 т. 2), встановлено, що на горищі будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_10 на відстані 3 м від виходу на горище в сухих стеблах кукурудзи було виявлено та вилучено обмотаний ганчіркою обріз мисливської рушниці, який відповідно до даних висновку судової балістичної експертизи № 19-б від 25 березня 2014 року (а.м.к.п. 227-231 т. 3) є гладкоствольною нестандартною вогнепальною зброєю, обрізом, виготовленим саморобним способом з мисливської одноствольної безкуркової рушниці 16 калібру моделі «Иж 18», виробництва Іжевського механічного заводу, шляхом укорочування ствола до залишкової довжини 310 мм та видалення прикладу, серійні номери знищені, обріз рушниці придатний для проведення пострілів.
Крім того, вина ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих діянь підтверджується даними протоколів огляду речових доказів (а.м.к.п. 200-205, 209-213 т. 2): конверту з волокнами-нашаруваннями, скляного бутля, фуфайки; а також даними, здобутими в ході огляду в судовому засіданні речових доказів: 2 частин обріза мисливської рушниці «ИЖ 18» (обрізаного стволу з цівкою приблизно 30 см та обрізаного дерев'яного прикладу з замком, частково перемотаного ізоляційною стрічкою синього кольору), та фуфайки ОСОБА_10 , який в суді не заперечив, що був одягнутий у неї під час перебування у будинку ОСОБА_11 у день події 16 березня 2014 року, і на фуфайці був наявний слід крові ОСОБА_11 .
Суд констатує, що у висновку експерта № 274 від 3 квітня 2014 року помилково зазначено розташування плям (об'єктів № 5-6, які є об'єктами № 7-8 у висновку експерта № 105 від 19 квітня 2014 року) на правому рукаві, оскільки відповідно до пронумерованих поміток на місцях вирізок зазначені об'єкти розміщені на лівому рукаві.
З даних акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 194 від 16 квітня 2014 року (а.м.к.п. 47-49 т. 3) встановлено, що ОСОБА_10 на момент вчинення інкримінованого злочину та на момент проведення експертизи виявляв органічний емоційно-лабільний розлад (інший хворобливий стан психіки), що не позбавляло та не позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Крім того, в період вчинення злочину ОСОБА_10 у стані тимчасового розладу душевної діяльності, психічного розладу, фізіологічного афекту, психологічного стресу, фрустрації чи патологічного сп'яніння не знаходився; у нього не виявлено яскраво виражених психологічних властивостей, які можуть впливати на його поведінку.
Органом досудового розслідування ОСОБА_10 інкриміновано заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 у розмірі 12090 грн., однак в судовому засіданні не встановлено причетності обвинуваченого до зникнення 12000 грн. заощаджень ОСОБА_11 .
Ні прокурор, ні потерпілий не змогли визначити точну суму заощаджень ОСОБА_11 станом на 16 березня 2014 року, оскільки, на думку потерпілого, ця сума мала складати 12000 грн., а на думку сусідки (свідка ОСОБА_15 ), яка перебувала з померлою у довірительних стосунках, - 8000 грн.
Обвинувачений категорично заперечував свою причетність до викрадення заощаджень померлої з початку досудового розслідування та в ході судового розгляду і ці показання єдині з його показань, які характеризуються незмінністю та узгоджені з іншими доказами по справі, оскільки значної суми заощаджень ОСОБА_11 не було знайдено за місцем проживання обвинуваченого, а відомості щодо витрачання великої суми коштів ОСОБА_10 у період з 16 березня 2014 року і до моменту його затримання у суду відсутні, враховуючи показання свідка ОСОБА_30 , яка зазначила, що 17 березня 2014 року та декілька днів до того ОСОБА_10 у її магазині нічого не купував.
Крім того, з показань в суді ряду свідків встановлено, що у шафі за місцем зберігання заощаджень були відсутні будь-які ознаки, які могли б свідчити про пошуки коштів, оскільки речі у шафі були акуратно складені, слідів крові не ній не було. Крім того, з показань свідка ОСОБА_14 встановлено, що собака кінологічної служби, взявши слід від будинку обвинуваченого, привела у помешкання померлої, завела у кімнату, де було знайдено тіло, однак не зважаючи на те, що двері у кімнату з шафою, де мали б зберігатися кошти, були відчинені, у ту кімнату не заходила.
Таким чином, суд дійшов висновку, що інкримінована ОСОБА_10 сума викрадених коштів не знайшла свого підтвердження та підлягає зменшенню до суми у 90 грн.
Враховуючи викладене вище, вимоги п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року № 9, конституційний принцип тлумачення сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_10 слід виключити заволодіння грошовими коштами потерпілої у сумі 12000 грн.
Невизнання ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні інкримінованих діянь суд розцінює як спробу уникнути відповідальності.
Так, твердження обвинуваченого про те, що ОСОБА_11 добровільно під часу спору віддала йому близько 90 грн., підлягають критичній оцінці судом з огляду на непослідовність та суперечливість показань обвинуваченого з врахуванням його показань під час проведення слідчого експерименту та тверджень в ході спілкування з працівником міліції під час аудіоконтролю в частині місця отримання вказаної суми коштів з рук потерпілої (у кімнаті померлої - як вказував на досудовому розслідуванні, біля будинку - як ствердив у суді) та обставин, за яких ОСОБА_10 зайшов до помешкання ОСОБА_11 (внаслідок погіршення самопочуття потерпілої, що сталося, поки обвинувачений її обіймав з радощів, оскільки вона віддала йому вказану вище суму коштів - як пояснив у суді, з метою припинення криків потерпілої про допомогу на сходах будинку - як зазначав на досудовому розслідуванні). Крім того, твердження обвинуваченого в частині того, що ОСОБА_11 не кричала по допомогу, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_18 , який однозначно ствердив, що чув крик померлої « ОСОБА_19 , рятуй!» у вечір події, коли вже сутеніло. Не вірити свідку, який не є зацікавленим у вирішенні справи, оскільки у ворожих стосунках з обвинуваченим не перебуває, у суду підстави відсутні.
Натомість показання ОСОБА_10 мають непослідовний характер й у інших моментах. Так, при проведені слідчого експерименту він вказав, що ОСОБА_11 , віддаючи йому у кімнаті гроші, з переляку запропонувала ще й бутель з горілкою, при спілкуванні з працівником міліції в ході аудіоконтролю лише повідомив, що після задушення померлої самовільно взяв бутель, однак в суді ствердив, що бутель взяв з попереднього дозволу власниці.
Заперечення ОСОБА_10 спричинення ОСОБА_11 смерті шляхом нанесення тілесних ушкоджень по всьому тілу та перелому підязикової кістки, у результаті якого відбулося задушення померлої, критично оцінюються судом з огляду на непослідовність його показань. Так, під час спілкування із співкамерником та на слідчому експерименті він вказував виключно про спричинення смерті шляхом перетискання шиї померлої хустиною, однак вже в ході розмови з працівником міліції при аудіоконтролі зазначав, що спричинив носову кровотечу ОСОБА_11 , коли притиснув її до бушлату, а до кімнати її заніс і лише потім задушив, перетиснувши шию хустиною. У суді свої показання знову змінив, заперечивши кровотечу у ОСОБА_11 та задушення хусткою, зазначивши, що у кімнату її лише провів, підтримуючи.
Так, показання щодо задушення хустиною неспроможні з огляду на відсутність странгуляційної борозни на шиї померлої, а також з огляду на особливість розташування підязикової кістки, на які звернув увагу суду експерт.
Твердження обвинуваченого про те, що він не спричиняв ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, наслідком яких могла бути кровотеча, суперечить як дослідженим судом протоколам огляду місця події, показанням свідків щодо наявності калюжі крові та кривавих слідів на дверях, забруднення кров'ю одягу померлої та її ліжка, так і висновкам експертів, відповідно до яких на фуфайці обвинуваченого кров ОСОБА_11 виявлено у групах плям на п'яти ділянках рукавів (включаючи внутрішній край правого рукава) та правої і лівої пол.
Твердження ОСОБА_10 про непричетність до віднайденого у нього на горищі обрізу спростовуються тією обставиною, що обшук його помешкання було проведено лише у зв'язку з тим, що він під час аудіоконтролю спілкування із співкамерником розповів про обріз, просив забрати вказану зброю, детально описавши місце, де вона була захована. Посилання захисника на те, що будинок ОСОБА_10 на той час не був зачинений, не відповідає дійсності, оскільки, як повідомив свідок ОСОБА_25 , перед обшуком будинок відчиняв свідок ОСОБА_22 , який у свою чергу зазначив, що зачинив будинок на другий-третій день після огляду будинку 17 березня 2014 року, тобто на момент отримання слідчими дозволу на обшук будинок обвинуваченого був у зачиненому стані.
Сторона захисту у суді не довела застосування до ОСОБА_10 незаконних методів слідства.
Таким чином, оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд дійшов наступних висновків.
Діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_10 , мали місце, дії обвинуваченого містять склад кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, і становлять собою відповідно умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; незаконне зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні зазначених діянь повністю доведена в судовому засіданні і він підлягає покаранню за їх вчинення.
На виконання ст. 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є особливо тяжкими злочинами та тяжким злочином, особу винуватого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання.
ОСОБА_10 не судимий в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працевлаштований.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_10 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Оскільки будь-яким медичним документом чи оглядом ОСОБА_10 стан сп'яніння на час вчинення злочинів не зафіксований, суд позбавлений можливості вважати, що ОСОБА_10 вчинив інкриміновані діяння у стані алкогольного сп'яніння.
Водночас суд вважає, що рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання, слід виключити з обвинувачення ОСОБА_10 , оскільки відповідно до ст. 34 КК України рецидивом злочинів є вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин, а попередня судимість ОСОБА_10 погашена на підставі ст. 89 КК України.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини та тяжкі наслідки вчиненого, наявність обставини, що обтяжує покарання, вид сукупності злочинів, суму викраденого майна, особу винуватого, стан його психічного здоров'я, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде реальне покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до максимальної межі санкції, передбаченої за найтяжчий злочин, з конфіскацією майна.
Цивільний позов потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_7 до обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_10 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданих злочином, підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений заволодів грошовими коштами ОСОБА_31 в сумі 90 грн., то саме ця сума підлягає стягненню в цій частині позовних вимог.
Згідно ж зі ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
При вирішенні цивільного позову в частині стягнення 7988,50 грн. витрат, понесених у зв'язку з проведенням похорону, справлянням ритуальних обрядів та отриманням ритуальних послуг, суд виходить з того, що витрати у сумі 7938,5 грн. об'єктивно підтверджені розписками від 20 березня та 22 березня 2014 року (про оплату послуг по викопуванню могили та транспортуванню тіла), довідкою від 29 квітня 2014 року (про оплату ритуального обряду), накладною № 18 від 18 березня 2014 року (на придбання домовини, хреста, рушників, носовичків та свічок), накладною № 16 від 22 квітня 2014 року (на придбання пам'ятника), накладними № 18 від 19 березня 2014 року та № 32 від 24 квітня 2014 року (витрати на проведення поминальних обідів), квитанцією до прибуткового касового ордера № 1560 від 19 березня 2014 року (витрати на закупівлю калачів для проведення релігійного обряду). Зазначені витрати є необхідними та вимушено понесені ОСОБА_7 у зв'язку зі смертю його матері та необхідністю проведення її поховання з дотриманням усіх поховальних обрядів відповідно до місцевих звичаїв та традицій, тому підлягають стягненню з обвинуваченого-цивільного відповідача на користь потерпілого-цивільного позивача. Оскільки ОСОБА_7 суду не надано підтверджуючої документації щодо вартості ритуального обряду, проведеного священиком, на 50 грн. більше, ніж зазначено у відповідній довідці, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, відповідно до якої моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Право потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю його матері ОСОБА_11 , ґрунтується на ч. 2 ст. 1168 ЦК України, відповідно до якої дітям фізичної особи відшкодовується моральна шкода, завдана її смертю.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та глибину душевних страждань потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_7 , спричинених вбивством матері, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, які йому необхідно докласти для організації подальшого життя. Тому розмір відшкодування моральної шкоди із врахуванням характеру кримінального правопорушення, виду та ступеню вини обвинуваченого, матеріального становища ОСОБА_7 та обвинуваченого, стану його психічного здоров'я, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, на думку суду, відповідає 100000 грн., які слід стягнути з обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_10 на користь потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_7 .
Питання процесуальних витрат слід вирішити в порядку ч. 2 ст. 124 КПК України, питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання:
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла;
- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією ? майна, що є його власністю, крім житла;
- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
Строк покарання обчислювати з 10 листопада 2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 19 березня 2014 року по 9 листопада 2014 року включно.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_10 залишити попередній - тримання під вартою.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 8028 (вісім тисяч двадцять вісім) грн. 50 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, та 100 000 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Речові докази, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Новоушицького РВ УМВС України в Хмельницькій області (а.м.к.п. 199, 208, 216 т. 2):
- мобільний телефон, металеву кочергу, скляний бутель, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_7 ;
- обріз, конверти з волокнами-нашаруваннями, нігтьовими зрізами, змивами, контролем марлі, зразками волосся і крові, жіночі труси, фуфайку, штани, продукти харчування, - після набрання вироком законної сили знищити.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави 13646 (тринадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 80 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів (а.м.к.п. 52, 64, 74, 81, 90, 108, 121, 131, 143, 153, 158, 163, 167, 172, 226 т. 3)
Вирок набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право на отримання копії вироку в суді.
Головуюча суддя ОСОБА_32 -Годлевська
Судді ОСОБА_2
І ОСОБА_33