Справа № 595/2563/13-к
Провадження № 1-кп/603/14/2014
"29" листопада 2014 р. м.Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника обвинуваченої ОСОБА_5
розглядаючи в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210060000441 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бучач Тернопільської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , громадянки України, освіти середньої, не працюючої, судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
В провадженні Монастириського районного суду перебуває кримінальне провадження про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 ухилялась від явки до суду в зв'язку з чим до неї Монастириським районним судом Тернопільської області 11.02.2014 року та 29.04.2014 року застосовувався привід, 15.04.2014 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а 20 лютого 2014 року та 06 травня 2014 року - оголошувався розшук обвинуваченої, а тому вважає, що без застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачена ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Також прокурор зазначає, що на даний час є ризик того, що обвинувачена може продовжити свою злочинну діяльність.
Захисник ОСОБА_5 щодо заявленого клопотання заперечила, та зазначила, що ризики наведені прокурором є необґрунтованими та просить обрати обвинуваченій більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_4 також заперечила щодо обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та пояснила, що порушила зобов'язання покладені на неї ухвалою суду 15.04.2014 року з поважних причин, оскільки покинула місце свого проживання так як до неї зателефонувала невідома їй особа і повідомила про те, що їй загрожує небезпека, проте жодних доказів на підтвердження таких обставин суду представити не змогла.
Заслухавши доводи прокурора, враховуючи пояснення захисника, обвинуваченої, оглянувши та дослідивши матеріали клопотання, оцінивши наявність обґрунтованих ризиків визначених ст. 177 КПК України, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 , не з'являлась на виклики в підготовче судове засідання.
11 лютого 2014 року Монастириським районним судом Тернопільської області винесена ухвала про здійснення приводу останньої, а 20 лютого 2014 року - про оголошення її в розшук, 09.04.2014 року - провадження в справі відновлено в зв'язку з розшуком обвинуваченої, 15.04.2014 року щодо обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. 29.04.2014 року в судове засідання обвинувачена не з'явилася без поважних на те причин, в зв'язку з цим судом винесена ухвала про привід обвинуваченої для розгляду кримінального провадження 06.05.2014 року. 06.05.2014 року обвинувачена в судове засідання не з'явилася, привід виконаний не був у зв'язку з відсутністю обвинуваченої по місцю проживання та відсутністю інформації про місце її перебування. З огляду на зазначені обставини, цього ж дня ухвалою суду від 06.05.2014 року судом оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як випливає із пояснень прокурора він вважає, що клопотання обґрунтовується наявністю ризиків передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема обвинувачена буде переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Оцінюючи доводи прокурора, суд вважає їх достатніми для обґрунтування запропонованого у клопотанні запобіжного засобу.
При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК), за який передбачене покарання в тому числі у вигляді позбавлення волі до 5 років, ніде не працює, на виклики в судове засідання не з'являлась, в результаті чого до обвинуваченої застосовувався привід.
Зобов'язання, покладені на обвинувачену ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 15.04.2014 року остання порушила, за місцем свого проживання була відсутня, в результаті чого до ОСОБА_4 29.04.2014 року ухвалою суду застосовано привід та в зв'язку з неможливістю виконання даної ухвали про привід із-за її відсутності 06.05.2014 року обвинувачена була оголошена в розшук. В подальшому, ОСОБА_4 переховувалась від суду та органів, які здійснювали її розшук. Зазначене дає достатні підстави вважати, що обвинувачена перебуваючи на волі буде переховуватись від суду та може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки має схильність до вчинення корисливих злочинів.
За таких обставин дії ОСОБА_4 представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачена ОСОБА_4 може залишити місце проживання, переховуватись від суду; вчиняти інші протиправні діяння, зокрема здобувати собі як ніде не працююча особа матеріальні засоби для існування, через що застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про доведеність обставин, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора не вбачається.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу про який просить захисник, на думку суду не зможе забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Приписами ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З врахуванням вищевикладеного та зважаючи на поведінку обвинуваченої, суд вважає, що останній слід визначити розмір застави в максимальному розмірі.
Керуючись ст.ст. 177. 178, 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в селі Переволока Бучацького району Тернопільської області - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів із триманням у Чортківському слідчому ізоляторі м.Чорткова Тернопільської області.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання обвинуваченої тобто з 09 год. 30 хв. 29 листопада 2014 року.
Датою закінчення дії ухвали вважати 09 год. 30 хв. 27 січня 2015 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави в сумі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесять) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37316003000474, МФО 838012, Ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача : ГУДКСУ у Тернопільській області).
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 строком на 60 днів наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, а саме, с.Переволока Бучацького району Тернопільської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з'явилась за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних на те причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Суддя ОСОБА_1