Справа № 158/2356/14-к
Провадження № 1-кп/0158/125/14
28 листопада 2014 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12014030100000526 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
Відповідно до виконавчого листа Ківерцівського районного суду Волинської області № 2-1165 від 25.11.2008 року ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій сумі у розмірі по 350 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 18.09.2008 року до досягнення ними повноліття. Однак ОСОБА_4 злісно ухиляється від сплати аліментів, неодноразово попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України. Однак ОСОБА_4 належним висновків не зробив, не має постійного місця роботи, не бажає влаштовуватись на роботу, продовжує ухилятись від сплати аліментів, чим створює потерпілій ОСОБА_5 тяжке матеріальне становище в утриманні неповнолітніх дітей. Загальна заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.08.2014 року становить 39 200 грн.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, давши суду показання про те, що він на даний час ніде не працює, а тому змоги сплачувати аліменти він не має. В зв'язку із цим виникла заборгованість по сплаті аліментів. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 згідно поданої заяви щодо міри покарання покладалась на розсуд суду, збитки їй не відшкодовані.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, що наведені у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не бажають оспорювати фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановлених судом кримінальних правопорушень повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
З урахуванням викладеного суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітніх дітей, і кваліфікує його дії за ст. 164 ч. 1 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу.
Так, ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується посередньо, раніше не судимий.
Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного, суд не вбачає жодної.
Передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає жодної.
З урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного злочину, який відносяться до категорії невеликої тяжкості злочинів, особи підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, не відшкодував спричинені збитки, суд призначає ОСОБА_4 покарання необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази та судові витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у справі заявлено не було.
Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Ківерцівського районного суду ОСОБА_1