27.11.2014 року Справа № 904/5983/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),
суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,
секретар судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук А.І., довіреність № б/н від 24.07.14, представник;
від відповідача: не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Днепргазсервиспромойл" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014р. у справі №904/5983/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ПЛЮС", м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Днепргазсервиспромойл", с.Новоолександрівка, Дніпропетровська область
про стягнення 31718грн.13 коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014р. у справі №904/5983/14 (суддя Новікова Р.Г.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"ТЕК ПЛЮС" задоволено частково, з ТОВ"Компанія "Днепргазсервиспромойл" на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 25300грн., пеня в сумі 2176грн.36коп., втрати від інфляції в сумі 3264грн.22коп. та три процента річних в сумі 552грн.59коп., в решті в позові відмовлено;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо порушення відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом №1004 від 07.10.2013р. в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, а також з допущених позивачем при розрахунку сум пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції помилок по визначенню періодів нарахування, що призвело до відмови в задоволенні позову у відповідних частинах;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Компанія "Днепргазсервиспромойл" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують факт вивантаження товару згідно з умовами заявок на перевезення товару, і відповідно, виникнення обов"язку у відповідача здійснювати оплату вартості послуг, про відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження надання відповідачу повного пакету документів, передбачених п.п.3.3.10, 3.3.9 та п.2.9 договору, зокрема, товарно-транспортних накладних, які згідно з п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 являються єдиними первинними документами для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також про те, що у зв"язку з ненаданням позивачем повного пакету документів (товарно-транспортних накладних, податкових накладних, звітів) факт належного виконання позивачем заявок на перевезення автотранспортом є недоведеним;
- представник скаржника в судові засідання не з"явився, про час та місце судових засідань скаржник повідомлений належним чином;
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.10.2013р. ТОВ "Компанія "Днепргазсервиспромойл"(замовником) та ТОВ"ТЕК ПЛЮС"(експедитором) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №1004, на підставі якого експедитор зобов"язався за дорученням, за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання обумовлених цим договором послуг, пов"язаних з перевезенням вантажів.
Згідно з п.2.1 договору експедитор здійснює надання послуг на підставі письмової заявки замовника. Заявка на перевезення є невід"ємною частиною договору, повинна бути здійснена у письмовій формі та завірена печатками обох сторін.
Відповідно до п.2.7 договору після виконання заявки експедитор надає замовнику акт виконаних робіт.
В п.2.9 договору сторонами узгоджено, що заявка вважається виконаною експедитором при наданні звіту та передачі замовнику підтверджуючих документів, після підписання сторонами акта виконаних робіт.
П.п.4.4 договору передбачено, що вартість послуг експедитора вказується в заявці замовника на виконання робіт, а також у рахунку та включає компенсацію затрат експедитора, а також його винагороду з урахуванням податку на додану вартість.
Згідно з п.4.6 договору платежі за виконані послуги здійснюються замовником протягом 2 банківських днів по факту завантаження і отримання факсової копії рахунка від експедитора шляхом перерахування грошових коштів на рахунок експедитора, якщо інше не обумовлено в заявці.
П.п.5.5.4 п.5.5 договору встановлена відповідальність замовника за неоплату або несвоєчасну оплату рахунків експедитора у вигляді сплати пені в розмірі 0.1 процента від несплаченої суми за кожний день прострочення..
Виходячи з умов договору, відповідач направив відповідачу заявки-договори від 15., 26.11. та 18.12.2013р. на перевезення мастила моторного індустріального з м.Ярославль (Росія) до м.Дніпропетровськ (Україна), загальна вартість послуг згідно з зазначеними заявками становить 30300грн..
У перелічених заявках сторонами зазначено, що оплата наданих послуг здійснюється замовником по факту вивантаження з відстрочкою 5 календарних банківських днів.
Послуги, обумовлені договорами-заявками, виконані позивачем, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000636 від 26.11.2013р., №ОУ-0000665 від 05.12.2013р. та №ОУ-0000702 від 25.12.2013р. Зазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень до них.
Оплата за надані позивачем послуги проведена відповідачем частково.
Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 25300грн.
У зв"язку з неповною та несвоєчасною оплатою позивач нарахував пеню в сумі 2186грн.09коп., три процента річних в сумі 554грн.24коп. та втрати від інфляції в сумі 3677грн.80коп..
Докази погашення вказаної суми заборгованості відповідачем в процесі розгляду справи не надані.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором №1004 від 07.10.2013р. в частині повної і своєчасної оплати вартості наданих послуг та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували це порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 25300грн., пені в сумі 2176грн.36коп., втрат від інфляції в сумі 3264грн.22коп. та трьох процентів річних в сумі 552грн.59коп.
Одночасно колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні решти позову з огляду на допущення помилок в розрахунках пред"явлених до стягнення сум пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних.
У цьому зв"язку підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Посилання скаржника на ненадання йому позивачем повного пакету документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, звітів та на недоведеність факту належного виконання заявок визнані колегією суддів безпідставними.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази звернення до позивача з вимогою про передачу вказаних документів скаржником суду не надані, внаслідок чого, зобов"язання з передачі таких документів слід вважати виконаними позивачем.
Доводи скаржника щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які підтверджують факт вивантаження товару згідно з умовами заявок на перевезення товару спростовуються наявністю в матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000636 від 26.11.2013р., №ОУ-0000665 від 05.12.2013р. та №ОУ-0000702 від 25.12.2013р., підписаних сторонами без зауважень.
Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014р. у справі №904/5983/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя І.М.Герасименко
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 02.12.2014р