01.12.2014 року Справа № 904/5206/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідача)
суддів: Широбокової Л.П., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Валяр М.Г.,
представники сторін:
від позивача: Хлабистін Д.М., представник, довіреність № 26 від 01.01.2014 року;
представник відповідача у судове засідання не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 року у справі №904/5206/14
за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
до відповідача публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 34 000 грн.
В липні 2014 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" (надалі - ДП "Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (надалі - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") на свою користь штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у сумі 34 000 грн. та понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 року у справі №904/5206/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено; з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ДП "Придніпровська залізниця" стягнуто 34 000 грн. штрафу та 1 827 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ДП "Придніпровська залізниця" відмовити.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
01.12.2014 року до канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю з'явитись його представника у судове засідання в зв'язку з важкими метеумовами, що задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні, яке відбулося 10.11.2014 року, представник апелянта надав пояснення по суті спору; про необхідність надання додаткових пояснень або доказів в їх обґрунтування апелянтом у клопотанні не вказано.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства та на предмет відповідності висновків, викладених в ньому, обставинам справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства; умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
За ст. 2 Статуту залізниць України, такий Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, регламентує порядок укладення договорів, організацію та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача; накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення; договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Статтями 23, 24 Статуту залізниць України встановлений обов'язок вантажовідправників надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів), форма і порядок заповнення якої затверджується Мінтрансом; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах; маса вантажів визначається відправником; спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Як вбачається з матеріалів справи 24.03.2014 року зі ст. Ароматна Придніпровської залізниці ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення вагону із вугіллям кам'яним марки г-газове, в тому числі, й у вагоні № 56965445 на станцію Бурштин Львівської залізниці (накладна №47396932).
При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що вона не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складені акт загальної форми №347/Ваги від 25.03.2014 року та комерційний акт РА №003390/80/27 від 25.03.2014 року. Актами засвідчено, що по прибуттю поїзда і контрольному зважуванні на тензометричних вагах вага у вагоні №56965445 в перевізному документі зазначена: нетто - 69 000 кг, тара - 21 800 кг.; фактично виявилось: брутто - 92 900 кг, тара - 21 800 кг, нетто - 71 100 кг, що більше ваги, зазначеної в документі, на 2 100 кг; в технічному відношенні вагон справний; при повторному зважені вага підтвердилася; вагон затриманий для відвантаження виявленого надлишку вугілля.
Залізниця доводить, що при заповненні перевізних документів відповідачем невірно зазначено масу вантажу, що було виявлено нею при перевезенні вугілля, до стягнення позивачем пред'явлено штраф у розмірі, згідно ст.118 Статуту залізниць України, п'ятикратної провізної плати (6 800 грн.) за всю відстань перевезення у сумі 34 000 грн.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей про вантаж, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 1 Правил складання актів передбачено, що при перевезенні у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, такої обставини, як невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Пунктами 2, 4, 8, 10 Правил складання актів визначено, що комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин; комерційні акти складаються на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом, а у разі неможливості - у всіх випадках не пізніше наступної доби; якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів; про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів; комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.
Відповідно до п.12, п. 14 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, що прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено"; така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у п. 10 цих Правил; цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції; новий акт у цьому разі не складається; одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін; видача актів одержувачам провадиться під розписку на третьому примірнику акта, який зберігається на станції.
У комерційному акті РА 003390/80/27 від 25.03.2014 року у розділі Є "Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутньої станції" вбачається відмітка станції Бурштин Львівської залізниці про невиявлення під час переважування вантажу різниці проти відомостей цього акта.
Як встановлено у п. 31 Правил видачі вантажів, про видачу вантажу станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відмітку такого змісту: у разі оформлення наслідків перевірки вантажу комерційним актом - зазначається про що складено акт, номер та дата його складання. Вказані відмітки засвідчуються підписом начальника станції або уповноваженого ним працівника із зазначенням його посади. Одержувач повинен пред'явити накладні для внесення в них цих відміток у день видачі вантажу або на протязі трьох діб з моменту видачі вантажу.
Апелянт вказує, що комерційний акт є тільки одним з доказів, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами зі справи та може оцінюватися як такий, що не має сили доказу, якщо він не відповідає фактичним обставинам, зокрема, коли констатує, що недостачу вантажу встановлено на попутній станції, однак, на зворотному боці накладної відсутня відмітка про його складення.
Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що залізницею доведений як факт складання комерційного акту, яким встановлено неправильне зазначення відправником маси вантажу у накладній, оскільки прийнято до уваги в сукупності відомості, зазначені як основній, так і у досильній накладних (а.с. 9-11), так і сам факт невірного зазначення відправником маси вантажу у перевізному документі.
Доводи апелянта з приводу того, що накладна складена залізницею в односторонньому порядку та не є належним доказом у справі колегія суддів прийняти до уваги не може з огляду на приписи норм законодавства, про що зазначено вище.
Твердження відповідача щодо відсутності належних повноважень представника позивача на підписання позовної заяви у даній справі до уваги не приймаються, оскільки позов підписаний представником ДП "Придніпровська залізниця" Кучерук А.В. 07.07.2014 року, тоді як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України дані про перебування юридичної особи ( ДП "Придніпровська залізниця") в стані припинення внесено 16.07.2014 року.
Отже, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з дотриманням норм діючого законодавства, підстави для його скасування відсутні.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 року у справі №904/5206/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
(Повний текст постанови складено 02.12.2014р.)