27.11.2014 Справа № 920/1648/14
Господарський суд Сумської області у складі колегії: головуючий суддя Лугова Н.П., судді В.Л. Котельницька та І.В. Зайцева, розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Харків,
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми,
про стягнення 14 889 309 грн. 93 коп.,
представники сторін:
від позивача: Абідов Р.Т.,
від відповідача: Фанта Т.О.,
при секретарі судового засідання М.М. Душиній
Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви № 08.42-186/85-2863 просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14 889 309 грн. 93 коп. заборгованості згідно договору № 750/1-146 про надання відновлювальної кредитної лінії від 09.06.2004 року, в тому числі: 12 616 132 грн. 84 коп. заборгованості за відсотками, 2 273 177 грн. 09 коп. заборгованості за комісією. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.
У відзиві на позов (том 2, а.с. 3) відповідач зазначає, що питання правомірності нарахування та стягнення з ПАТ "Сумихімпром" суми заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, повинно вирішуватись у межах справи про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", оскільки такий спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження в цій справі, враховуючи, що сума заборгованості виникла після порушення провадження у справі про банкрутство останнього, тобто є поточною.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані ними докази та дослідивши норми чинного законодавства України, суд встановив:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011р. порушено провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство відповідача - Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром".
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром»), кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Отже, зазначеною нормою чітко визначено, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурі банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до статті 31 вказаного Закону, визначено черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, та зокрема у четверту чергу задоволенню підлягають вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
Відповідно п. 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 41 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Про банки і банківську діяльність».
Статтею 16 ГПК України визначено виключну підсудність господарських справ, та відповідно до частини 9 цієї статті, справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
У відзиві на позов (том 2, а.с. 3) відповідач зазначає, що даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". Крім того, заявлена до стягнення сума заборгованості є поточною, оскільки виникла після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача. Відповідач наполягає на розгляді спору про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" заборгованості згідно договору № 750/1-146 про надання відновлювальної кредитної лінії від 09.06.2004 року в межах справи про банкрутство, посилаючись на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2014р. у справі № 920/226/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 року.
Отже, суд дійшов висновку, що питання правомірності нарахування та підстав стягнення з відповідача суми заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, повинно вирішуватись у межах справи про банкрутство відповідача, а не в позовному провадженні, оскільки такий спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження в цій справі, враховуючи, що сума заборгованості виникла після порушення провадження у справі про банкрутство останнього, тобто є поточною.
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів вважає, що даний спір не підлягає вирішенню господарським судом в порядку позовного провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі № 920/1648/14 - припинити.
Головуючий суддя Н.П. Лугова
Суддя В.Л. Котельницька
Суддя І.В. Зайцева