Рішення від 26.11.2014 по справі 910/24025/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24025/14 26.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР - АВІА»

До Державного авіаційного медичного центру цивільної авіації України

про стягнення 12 714, 67 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Демський О.С. - по дов. №б/н від 12.12.2013р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР - АВІА» (далі - позивач) до Державного авіаційного медичного центру цивільної авіації України (далі - відповідач) про стягнення 12 714, 67 грн., із яких: 10 520,16 грн. основний борг, 767,15 грн. - пеня, 161,77 грн. - 3% річних, 1 263,59 грн. - інфляційні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/24025/14, розгляд справи призначено на 26.11.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №МА42/13 від 01.01.2013р. позивач надав послуги телефонного зв»язку, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 520,16 грн.

Представник позивача в судовому засідання 26.11.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим представником відповідача 10.11.2014 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.01.20143р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР - АВІА» (далі - позивач) та Державним авіаційного медичного центру цивільної авіації України (далі - відповідач) було укладено договір на наданя послуг телефонного зв»язку №МА 42/13 з додатком, який є невід»ємною частиною договору.

Згідно п. 4.2. договору, відповідач щомісяця здійснює оплату послуг до 01 числа поточного місяця за поточний місяць незалежно від наслідків господарської діяльності, згідно цін, затверджених Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України.

Позивач надав послуги відповідачу. Претензій щодо якості та строків надання послуг з боку відповідача не надходило.

В порушення п. 4.2. Договору відповідачем надані послуги сплачуються несвоєчасно, не систематично та не в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 10 520,16 грн.

Факт наданні позивачем послуг відповідачу підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

Акт 1966 від 28.02.2013 р. на суму 224,26 грн.;

Акт 10328 від 31.12.2013 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 189 від 31.01.2014 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 429 від 31.01.2014 р. на суму 429,91 грн.;

Акт 1444 від 28.02.2014 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 2439 від 31.03.2014 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 3135 від 30.04.2014 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 4071 від 30.04.2014 р. на суму 252,32 грн.;

Акт 4514 від 31.05.2014 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 5498 від 30.06.2014 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 6317 від 31.07.2014 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 7021 від 31.07.2014 р. на суму 79,38 грн.;

Акт 7359 від 31.08.2014 р. на суму 850,18 грн.;

Акт 8211 від 30.09.2014 р. на суму 850,18 грн.

передплатою за жовтень 2014 року за умовами договору (п. 4.2.) на суму 1 032,49 грн. (збільшення суми передбачено Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 612 від 02.09.2014 «Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 04.04.2013 № 196»).

Відповідно до п. 2.2.1. договору на відповідача покладається обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати абонентську плату, плату за проведені міжміські та міжнародні розмови.

Відповідно до п. 4.7. договору акти виконаних робіт складаються позивачем останнім днем звітного місяця, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріпляються печатками протягом 5 днів після закінчення звітного місяця. В разі не підписання відповідачем наданих актів протягом 10 календарних днів, акти вважатимуться підписаними в редакції позивача та підлягають оплаті.

13.08.2014 позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № М-1.1-14-588, яка відповідачем залишена без розгляду та задоволення. Разом з претензією позивач напарвив на адресу відповідача для підписання акти звірки взаєморозрахунків та акти здачі-прийняття робіт, які відповідачем не убли підписані.

Відповідно до поштового повідомлення про отримання, представник відповідача отримав претензію № М-1.1-14-588 від 13.08.2014, акти звірки взаєморозрахунків та акти виконаних робіт 03 версеня 2014року.

Будь - яких заперечень щодо ненадання або неналежного надання позивачем послуг відповідач не висловив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме Акти приймання-передачі послуг, з яких вбачається, що виконавець надав, а змовник прийняв послуги, вартість яких складає 10 520,16 грн. за лютий 2013 року, грудень 2013 року та січень - жовтень 2014 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Позивач зазначає, що відповідач порушення умов договору за надані послуги розрахувався частково, заборгованість становить 10 520,16 грн.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 10 520, 16 грн.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за Договором в розмірі 10 520,16 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 767,15 грн., 3% річних в розмірі 161,77 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1265,59 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.2 Договору при простроченні платежів за договором сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несплаченої суми.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем пені та встановлено, що позивачем вірно розраховано пеню, а тому позовні вимоги в частині стягнення 767, 15 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що вказані показники розраховані вірно.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 161,77 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1265,59 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційний втрат підлягають задоволенню

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дердавного аіваційногшо медичного центру цивільної авіації України (03151, м. Київ, вул. Волинська, 66-А, ідентифікаційний код: 21604340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР - АВІА» (03036,

м. Київ, пр.. Повітрофлоський, 79; ідентифікаційний код: 37053765) 10 520 грн. 16 коп. основного боргу, 767 грн. 15 грн. - пені, 3 % річних в розмірі 161 грн. 77 коп., інфляційних втрат в розмірі 1265 грн. 59 коп. та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.12.2014 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Попередній документ
41650354
Наступний документ
41650356
Інформація про рішення:
№ рішення: 41650355
№ справи: 910/24025/14
Дата рішення: 26.11.2014
Дата публікації: 03.12.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: