про повернення позовної заяви
26.11.2014 Справа № 908/5228/14
Cуддя Зінченко Н.Г., розглянувши позовні матеріали
за позовом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10)
до відповідача Державного підприємства «Петровський завод вугільного машинобудування», (83038, м. Донецьк, вул. Чусовська, буд. 47)
про стягнення 5105666,74 грн. збитків
25.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 8174/0/8-01/6/14 від 10.11.2014 р. (вх. № 5445/09-05/14 від 25.11.2014 р.) Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, м. Київ до Державного підприємства «Петровський завод вугільного машинобудування», м. Донецьк про стягнення 5105666,74 грн. збитків.
Згідно Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 25.11.2014 р. справу № 908/5228/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.
У відповідності до п., п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо: позовну заву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави для повернення позовної заяви, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п., п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Згідно зі ст., ст. 54, 57 ГПК України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаних норми законодавства. Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.
Відповідно до п., п. 9 і 10 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 408/2011, Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра Україна, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України. Голова Держгірпромнагляду України очолює Держгірпромнагляд України, здійснює керівництво Держгірпромнаглядом України, представляє Держгірпромнагляд України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями.
Дана позовна заява № 8174/0/8-01/6/14 від 10.11.2014 р. (вх. № 5445/09-05/14 від 25.11.2014 р.) на її останньому (шістнадцятому) аркуші підписана представником Заступником Голови Служби Дунас С.В.
При цьому, до матеріалів позовної заяви не додано жодного документу на підтвердження повноважень Заступника Голови Служби Дунас С.В. на представництво інтересів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та на підписання від імені з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями будь-яких процесуальних документів.
Отже, суд дійшов висновку, що позовна заява № 8174/0/8-01/6/14 від 10.11.2014 р. (вх. № 5445/09-05/14 від 25.11.2014 р.) підписана особою, повноваження якої належним чином не підтверджені.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.
Приписами ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору (п. 3 ч. 1).
Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України разом із позовною заявою до господарського суду Запорізької області подано заяву про відстрочення сплати судового збору, яким позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, оскільки в кошторисі Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на 2014 рік кошти на сплату судового збору (КЕКВ 2800»Інші поточні видатки») не передбачені. Разом із тим, позивачем вживаються заходи щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2014 рік з метою визначення відповідних коштів на сплату судового збору.
Розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно зі статтею 1 вказаного Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат. За статтею 2 вказаного Закону платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р. встановлено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 69 ГПК України господарський суд є обмеженим у часі щодо розгляду і вирішення господарського спору. В той же час, позивачем не надано доказів, що до моменту ухвалення судом рішення у справі позивачем буде вирішено питання про внесення змін до Державного бюджету України на 2014 рік з метою визначення відповідних коштів на сплату судового збору.
Крім того, в п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані із фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, визначених для сплати судового збору, не можуть вважитися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, заява позивача про відстрочення сплати судового збору судом відхиляється.
Крім того, приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. (Стаття 56 ГПК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви» № 9126837-11 від 19.05.2011 р.).
У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
Зазначене підтверджується пунктом 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/208 від 13.04.2008 р. (з наступними змінами і доповненнями), в якому зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви.
З аналізу вище наведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.
Згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. (з наступними змінами і доповненнями), у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
До позовної заяви № 8174/0/8-01/6/14 від 10.11.2014 р. (вх. № 5445/09-05/14 від 25.11.2014 р.) на підтвердження відправлення відповідачеві і третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано лише фіскальні чеки № 2465 і № 1423 від 11.11.2014 р.
За таких обставин, враховуючи вище наведені вимоги чинного процесуального законодавства, самий лише фіскальний чек, доданий до позовної заяви не може бути прийнятий судом як належний доказ відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
У відповідності до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п., п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, м. Київ про відстрочення сплати судового збору відхилити.
Позовну заяву Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, м. Київ до Державного підприємства «Петровський завод вугільного машинобудування», м. Донецьк про стягнення 5105666,74 грн. збитків та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Державній фінансовій інспекції України (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, буд. 4).
Додаток: позовна заява № 8174/0/8-01/6/14 від 10.11.2014 р. на 16-и аркушах; заява про відстрочення сплати державного мита № 8309/0/8-01/6/14 від 17.11.214 р. на 3-х аркушах; оригінали фіскальних чеків № 2465 і № 1423 від 11.11.2014 р., додатки до позовної заяви.
Суддя Н.Г.Зінченко