Справа: № 826/12540/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцова О.П. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 37106351 від 01.04.2013, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.04.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2830/12 виданого 22.02.2013 Солом'янським районним судом міста Києва винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №37106351, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 12360,94 грн.
Не погоджуючись із таким рішенням державного виконавця, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив суд визнати постанову про стягнення виконавчого збору протиправною та скасувати її.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в порушення вимог чинного законодавства, державним виконавцем не було повідомлено належним чином позивача про існування виконавчого провадження, а отже позивач не міг виконати в добровільному порядку рішення по якому було відкрито виконавче провадження.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, спірні питання регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 27 зазначеного Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.03.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37106351, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2830/12 виданого 22.02.2013 Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення з позивача на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у сумі 123609,42 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеної постанови боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення до 29.03.2013 року.
01.04.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2830/12 виданого 22.02.2013 Солом'янським районним судом міста Києва винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 37106351, якою з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 12360,94 грн.
Колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази, які-б засвідчили про отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, з судового рішення вбачається, що судом першої інстанції вживались дії по витребуванню копії матеріалів виконавчого провадження №37106351, однак відповідач в судове засідання не прибув та вимог ухвали суду не виконав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №37106351 від 22.03.2013 року отримана не була, про факт відкриття виконавчого провадження позивач дізналась лише 13.08.2014 року під час ознайомлення з матеріалами зазначеного виконавчого провадження та станом на 20.08.2014 нею було погашено перед ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість про що державного виконавця повідомлено заявою про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2830/13 виданим 22.02.2013.
Таким чином, колегія суддів погоджується із рішення м суду першої інстанції, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, оскільки державним виконавцем не було повідомлено належним чином позивача про існування виконавчого провадження (що чітко передбачено законом), а отже позивач не міг виконати в добровільному порядку рішення по якому було відкрито виконавче провадження.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.